Справа № 183/12296/23
№ 3/183/7501/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, що надійшли з Новомосковського районного відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої в магазині «Beer Shop», продавець, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
31.10.2023 року приблизно о 14.30 годині за адресою: АДРЕСА_2 , на території ринку в магазині «Beer Shop», продавець ОСОБА_1 здійснила продаж пляшки горілки, а саме пластикової пляшки, об'ємом 0,5 л, з прозорою рідиною з характерним запахом алкоголю, з відміткою встановленого державного зразку марки акцизного податку, вартістю 60 гривень, чим порушила ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 вину не визнає та надала заперечення, в яких зазначила, що вона дійсно працює продавцем в магазині «BEERSHOP». У вказаному магазині здійснюється, в тому числі, роздрібна торгівля алкогольними напоями. Про що є відповідна ліцензія, яка наявна в матеріалах справи.
31 жовтня 2023 року до магазину зайшли працівники поліції та повідомили, що, нібито, о 14.30 годині вона продала ОСОБА_2 алкоголь невідомого походження без марок акцизного податку. ОСОБА_1 стала заперечувати та зазначила, що ніякого ОСОБА_2 не знає та нічого йому не продавала. Все, що продається у магазині, де вона працює, є офіційним з усіма дозвільними документами. Однак, її ніхто слухати не захотів і, відповідно, відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Також ОСОБА_1 були надані письмові пояснення, які відповідають тим, що викладено в запереченнях.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, які могли б підтвердити обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені пояснення невідомої особи - ОСОБА_2 , який нібито купував рідину невідомого походження без марок акцизного податку у ОСОБА_1 .. Тобто, не зрозуміло ким являється особа, яка надала такі пояснення та чи була вона взагалі присутньою при виявленні факту продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Факт продажу алкогольного напою без марок акцизного податку нічим не зафіксований. Якщо працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, стверджує, що така закупка була, то, логічно, що необхідно додати відео такої закупки чи пояснення неупереджених свідків, які б підтвердили такий продаж. Такі відомості відсутні в адміністративному матеріалі.
Також працівниками поліції не складено протокол вилучення продукції, на яку ті посилаються, що ставить під сумнів те, що така продукція взагалі була.
Пояснення невідомої їй особи ОСОБА_2 не можуть братися до уваги судом, так як він не зазначений в самому протоколі та не попереджався про відповідальність про завідомо неправдиві свідчення.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом винуватості.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача,позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом, вважає, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Пунктом 1статті 247 КУпАПпередбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тому справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, а також надані до нього письмові докази суддя прийшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Аналізуючи вищевикладене, суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи. Так, встановлено, що до протоколу не додані докази того, що ОСОБА_1 скоїла дане правопорушення, оскільки не вказані свідки, які б вказували на скоєння даного правопорушення або за допомогою яких технічних засобів було зафіксовано дане адміністративне правопорушення, також відсутня повна адреса місця розташування магазину «BEERSHOP», що не допустимо для розгляду справи.
Тому є усі підстави вважати протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не доведено, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.П. Крохмалюк