Справа № 182/6854/23
Провадження № 2/0182/2940/2023
УХВАЛА
Іменем України
30.11.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.
З позовної заяви вбачається, що позивач зареєстрований: АДРЕСА_1 ; відповідач зареєстрована: АДРЕСА_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 .
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
На даний час декларування та реєстрація місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулюється виключно Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 року N 1871-IX, який набрав чинності 01.12.2021 року. В свою чергу ч. 1 ст. 4 цього Закону передбачає, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
В свою чергу пунктом 51 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року N 5492-VI, до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься інформація про особу, зокрема відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Таким чином зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача ОСОБА_1 , та відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Водночас відповідач ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , згідно довідки Управління соціальної політики Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 24.03.2022 року № 1214-5000478325.
Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
При цьому, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII передбачає, що облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Таким чином адреса: АДРЕСА_2 , є місцем взяття на облік відповідача ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа.
У зв'язку з чим суд вважає, що адреса фактичного проживання взятої на облік внутрішньо переміщеної особи не є тотожним поняттю зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) особи, а також не підміняє його за своєю суттю, оскільки такі облік і декларація/реєстрація мають різну мету та правові наслідки. Крім того, такий висновок суду підтверджує і зміст самих положень ч. 2-3 ст. 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII, якими врегульовано порядок внесення відомостей про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на підставі документів, що підтверджують реєстрацію місця проживання, або відомостей, внесених до документів особи, які підлягають обміну, а також може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, реєстрів територіальних громад, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З огляду на зазначене суд вважає, що фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи не змінює і тимчасово не підмінює задеклароване або зареєстроване місця проживання (перебування) цієї особи.
Враховуючи, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у м.Маріуполь, Донецької області, суддя вважає доцільним передати Іллічівськом районному суду Донецької області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Іллічівського районного суду Донецької області на Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
За таких обставин, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають передачі за підсудністю до Кіровського районного суд м. Дніпропетровська.
Керуючись ст.ст. 27,31 ЦПК України суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати до Кіровського районного суд м. Дніпропетровська, що знаходиться за адресою: 49006, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 59.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду (м.Кривий Ріг) протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвалу суду складено 30.11.2023 року.
Суддя: О. В. Рунчева