Справа №203/3710/23
Провадження №2/0203/1214/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
з участю:
-позивача ОСОБА_1 ;
-представниці відповідача Кислицької Ю.О. ;
-представниці відповідача Єрмолаєвої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Донецького національного медичного університету про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення,
УСТАНОВИВ:
1. 6 липня 2023 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Донецького національного медичного університету про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 28.01.2022 рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області його було поновлено на посаді ректора Донецького національного медичного університету. Судове рішення було допущене до негайного виконання. 13.06.2023 постановою Дніпровського апеляційного суду рішення першої інстанції було залишене без змін. Між тим, до закінчення строку дії контракту (до 26.04.2023) Міністерством охорони здоров'я України рішення суду від 28.01.2022 виконане не було. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Донецького національного медичного університету середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення (за період від 29.01.2022 по 26.04.2023) у сумі 427 406,70 грн (а.с.а.с. 1 - 4).
2. 26 липня 2023 року Донецький національний медичний університет подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що всі питання, пов'язані з призначенням керівника університету, віднесені до виключної компетенції Міністерства охорони здоров'я України, тому вини навчального закладу у невиконанні судового рішення немає, отже й підстав для стягнення з нього коштів не існує (а.с.а.с. 87, 88, 114).
3. 23 жовтня 2023 року Міністерство охорони здоров'я України звернулося до суду із заявою, якою просило відмовити позивачеві у позові у зв'язку з порушенням ним строку звернення до суду, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) (а.с.а.с. 115, 116).
4. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснивши, що 28.01.2022 рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області його було поновлено на посаді ректора Донецького національного медичного університету. Судове рішення було допущене до негайного виконання. 13.06.2023 постановою Дніпровського апеляційного суду рішення першої інстанції було залишене без змін. Між тим, до закінчення строку дії контракту (до 26.04.2023) Міністерством охорони здоров'я України рішення суду від 28.01.2022 виконане не було. При цьому позивач не вважає порушеним строк звернення до суду, визначений статтею 233 КЗпП.
5. Представниця Міністерства охорони здоров'я України у суді наполягала на застосуванні у справі правил, визначених статтею 233 КЗпП.
6. Представниця Донецького національного медичного університету у судовому засіданні пояснила, що всі питання, пов'язані з призначенням ректора навчального закладу, віднесені до виключної компетенції Міністерства охорони здоров'я України, тому вини закладу у невиконанні судового рішення немає, отже й підстав для стягнення коштів не існує. Крім того, представниця відповідача також просила застосувати у справі правила, визначені статтею 233 КЗпП.
7. Заслухавши пояснення позивача, представниць відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
8. Судом було встановлено, що 28.01.2022 рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області у цивільній справі №264/9104/21 позивача, серед іншого, було поновлено на посаді ректора Донецького національного медичного університету, а наказ про його звільнення від 19.11.2021 №44-о - визнано незаконним. Судове рішення у частині поновлення на роботі було допущене до негайного виконання. Позивач був присутній у судовому засіданні, у якому було проголошене рішення (а.с.а.с. 9 - 16).
9. 13 червня 2023 року Дніпровським апеляційним судом було ухвалено постанову про залишенням без змін рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.01.2022 (а.с.а.с. 17 - 25).
10. 28 липня 2023 року Міністерством охорони здоров'я України було видано наказ №40-о, яким позивача було поновлено на роботі та звільнено у зв'язку із закінченням дії контракту.
11. Заявлений позов побудовано на тому, що рішення від 28.01.2022 не було виконане до 26.04.2023 (день закінчення дії контракту позивача), отже за період від 29.01.2022 по 26.04.2023 на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата.
12. Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (вимоги щодо поновлення на роботі).
13. Згідно зі статтею 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
14. Судом було встановлено, що про порушення свого права позивач дізнався 29.01.2022 - наступного дня після проголошення рішення Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області (з огляду на негайний характер його виконання).
15. Таким чином, тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП, розпочав свій перебіг 30.01.2022 і закінчився відповідно 29.04.2022.
16. З клопотанням (заявою) про поновлення зазначеного строку позивач до суду не звернувся, наполягаючи на тому, що строк звернення до суду ним не порушено.
17. Суд критично ставиться до такої процесуальної позиції позивача з огляду на таке.
18. Обґрунтовуючи твердження про непорушення строку звернення до суду, позивач повідомив, що неодноразово після ухвалення рішення про поновлення на роботі звертався до відповідачів з вимогами про виконання рішення. Крім того, зазначене рішення тривалий час було предметом апеляційного перегляду, і лише 13.06.2023 було залишене без змін Дніпровським апеляційним судом.
19. На думку суду, позивач таким чином помилково підмінив поняття «порушення строку звернення до суду» та можливість поновлення такого строку у разі існування підстав для цього твердженням про триваючий характер цього строку, його початок після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції тощо.
20. Про порушення свого права у вигляді непоновлення на роботі позивач об'єктивно довідався саме 29.01.2022, про що свідчать як зміст позовної заяви, так і пояснення позивача протягом розгляду справи в суді.
21. Решта його доводів (триваючий характер порушення, неодноразове звернення до позивачів з вимогами про виконання рішення суду, апеляційний перегляд справи тощо) можуть свідчити лише про наявність у позивача підстав для поновлення строку, визначеного частиною першою статті 233 КЗпП.
22. Можливістю застосувати інститут поновлення строку звернення до суду, передбачений статтею 234 КЗпП, позивач свідомо не скористався, не звернувшись до суду з відповідним клопотанням (заявою).
23. Підстав для самостійного застосування цього процесуального механізму суд в силу приписів статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) не мав.
24. З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого у справі позову.
25. У порядку статті 141 ЦПК судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.
26. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до Міністерства охорони здоров'я України (ідентифікаційний код - 00012925; 01601, Україна, місто Київ, вулиця М. Грушевського, 7), Донецького національного медичного університету (ідентифікаційний код - 02010698; 84404, Україна, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, 27) про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 4 грудня 2023 року.
Суддя М.О. Католікян