справа № 208/8902/23
№ провадження 1-кп/208/530/23
УХВАЛА
27 листопада 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх представника, адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 ,
у відкритому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 12023041160000955, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської область, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, керівник ТОВ «Бром-КОР», одружений, на утриманні має малолітню дитину 2011 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, розглянувши клопотання прокурора про продовженя запобіжного заходу у виді домашнього арешту, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває зазначена справа. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
По справі розпочато судовий розгляд, встановлено порядок дослідження доказів, допитані потерпілі.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, яке аргументовано тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, і може переховуватись від суду з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання винним. Обвинувачений знайомий зі свідками по справі, і враховуючи стадію судового розгляду, може з метою зміни показань незаконно впливати як на них так і на потерпілих.
Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.
Адвокат ОСОБА_8 просив змінити застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час. Клопотання аргументовано наданням можливості ОСОБА_10 працювати, забезпечувати існування своєї родини, відшкодовувати потерпілій стороні збитки.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, встановив наступне.
Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених у цій статті, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, характеризуючи дані щодо особи, у тому числі майновий стан, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 обґрунтовано, а саме в достатній мірі для вирішення питання щодо запобіжного заходу, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Ризики на які вказує прокурор у вигляді можливості переховування від суду з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання його винним, незаконного впливу на свідків та потерпілих, на думку суду об'єктивно існують.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Санкція ст. 286-1 ч.3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.
Суд вважає, що з врахуванням підтвердження наведених у клопотанні прокурора ризиків, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та який буде полягати в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово.
Розглядаючи клопотання сторони захисту в частині визначення обвинуваченому домашнього арешту в нічний час добі, суд встановив наступне.
Стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Домашній арешт є різновидом запобіжного заходу, і як будь-який його вид, передбачений КК України, призводить до звуження прав обвинуваченої особи, є заходом кримінального примусу, що застосовується від імені держави до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінально караного діяння.
На теперішній час суду не надано ніяких даних про місце роботи обвинуваченого, її графік, і тому зазначене клопотання залишається судом без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 350 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання: - АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 24.01.2024 року, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: своєчасно прибувати до суду за першою вимогою, утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими поза межами судового засідання.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміни умов застосування домашнього арешту на нічний час, відмовити.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання відповідному органу поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Суддя ОСОБА_1