Справа № 761/10022/23
Провадження № 2/761/6532/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Бражніченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Щербак Тетяна Володимирівна, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації про звільнення майна з-під арешту, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Щербак Тетяна Володимирівна, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2023 прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у вказаній цивільній справі за позовом, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.07.2023 закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному провадженні на 27.09.2023 року на 09-00 год.
В судове засідання 27.09.2023 о 09 год. 00 хв. позивач не з'явився, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить зворотнє рекомендоване поштове повідомлення, яке повернулись до суду із відміткою про невручення позивачці ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду 27.09.2023 року у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 153)
Разом із тим, про день, час та місце розгляду справи на 27.09.2023 о 09 год. 00 хв. позивач повідомлялася шляхом надсилання судової повістки їй у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 27.09.2023 о 09 год. 00 хв., яку надіслано позивачці на номер телефону вказаний нею у позовній заяві, а також на електронну пошту вказаною позивачкою у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.155, 156).
В судове засідання 27.11.2023 о 10 год. 00 хв. позивачка повторно не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить зворотнє рекомендоване поштове повідомлення, яке повернулись до суду із відміткою про невручення позивачці ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду 27.11.2023 року у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 169).
Разом із тим, про день, час та місце розгляду справи на 27.11.2023 о 10 год. 00 хв. позивач повідомлялася шляхом надсилання судової повістки їй у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 27.11.2023 о 10 год. 00 хв., яку надіслано позивачці на номер телефону вказаний нею у позовній заяві, а також на електронну пошту вказаною позивачкою у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 176, 177).
Отже, позивач ОСОБА_1 повторно не з'явилася, свого представника не направила в судове засідання 27.11.2023 на 10:00 год.
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення містяться в п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мала право бути присутнім в судовому засіданні, або направити в судове засідання свого представника. При цьому, суд зауважує, що позивач також не надавала до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи в судові засідання на 27.09.2023 на 09 год. 00 хв. та 27.11.2023 на 10 год. 00 хв., але у вказані судові засідання не з'явилася, свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача матеріали справи також не містять, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Щербак Тетяна Володимирівна, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрації про звільнення майна з-під арешту, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 27.11.2023.
Суддя: