ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/11215/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за запитами позивача від 29 квітня та 12 травня 2023 року, а саме: ненадання відповіді щодо результату розгляду справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу;
- зобов'язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області надати відповіді за запитами від 29 квітня та 12 травня 2023 року, а саме: щодо результату розгляду справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 29.04.2023 та 12.05.2023 позивач звертався до відповідача із запитами на отримання інформації щодо результату розгляду справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Проте, Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області позивачу не надано відповіді на запити на отримання інформації від 29 квітня та 12 травня 2023 року. Позивач, з посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації», вважає, що відповідачем незаконно позбавлено його права на забезпечення доступу до інформації на вказані запити, у зв'язку з чим, були порушені його права.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 10.07.2023 засобами електронного зв'язку позивачем тричі надсилалося на електронну пошту Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання з додатками, а саме: оригінал електронних листів, які ним були надіслані 29.04.2023 та 12.05.2023 на електронну адресу відповідача СПД 3.9 (Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) «spd453@spd.ics.gov.ua», проте воно перенаправлялося до Третього апеляційного адміністративного суду за належністю. Таким чином позивач вважає, що ним виконано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та надані необхідні докази.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіної С.Г. від 12.01.2023 відкрито провадження у справі №175/3862/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін. Справу призначено до судового розгляду по суті.
Як зазначив позивач, у зв'язку зі спливом ста днів з дня відкриття провадження у справі №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відсутня будь-яка інформація в державній інформаційній системі Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) щодо результатів її розгляду.
У зв'язку з чим, 29.04.2023 та 12.05.2023 позивач звернувся до відповідача із запитами на отримання інформації щодо результату розгляду справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Проте, позивач відповідей на запити на отримання інформації не отримав.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтями 1, 2, 3, 4 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.
Суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про інформацію», право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено у Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Стаття 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації.
Так, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені обов'язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Положеннями статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 цього ж Закону регулюється право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, позивач зазначав, що ним направлялися до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області запити від 29.04.2023 та 12.05.2023 на отримання інформації, в яких просив надати інформацію щодо результату розгляду справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що твердження позивача щодо надання запитів і не отримання інформації стосовно розгляду справи не відповідають дійсності та жодні обставини, зазначені позивачем у позові, не знайшли свого підтвердження. Відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 не зазначено, яким чином ним було подано до суду його заяви від 29.04.2023 та 12.05.2023. З наданих до позовної заяви позивачем копій заяв неможливо встановити й факт отримання відповідачем таких заяв, на наданих копіях відсутній штамп суду «Одержано» з відміткою про дату одержання таких запитів судом. Відповідач зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів отримання Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області вказаних запитів.
Також, відповідач звернув увагу на те, що позивач мав повну інформацію щодо руху цивільної справи. При цьому, зауважив, що інформація щодо руху справи міститься на сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, інформація оновлюється і є доступною та публічною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року клопотання Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про витребування доказів задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 :
- оригінали електронних листів, які ним були надіслані 29.04.2023 та 12.05.2023 на електронну адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області - «іnbох@рvm.dр.соurt.gov.ua»;
- докази надсилання та отримання відповідних листів Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області
На виконання вищевказаної ухвали суду про витребування доказів та на підтвердження факту відправки вказаних запитів до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивачем надано копії звітів про направлення електронних листів на електронну адресу СПД 3.9 (Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) «spd453@spd.ics.gov.ua».
Разом з цим, позивачем не надано доказів направлення вищезазначених запитів на електронну адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області - «іnbох@рvm.dр.соurt.gov.ua», яка є офіційною електронною поштою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Варто зазначити, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним дій за наявності нормативно визначеного обов'язку їх вчинити, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичної особи (зокрема, ненадання відповіді на запит тощо).
Обов'язок у наданні відповіді на запит про доступ до публічної інформації виникає у відповідача з дати отримання відповідачем відповідного запиту.
Крім того, матеріали справи містять довідку про перевірку комп'ютерної програми документообігу суду (Д-3), розділу вхідна електронна пошта, з якої слідує, що запити від позивача від 29 квітня 2023 року та 12 травня 2023 року на отримання інформації щодо результату розгляду цивільної справи №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходили.
Також, слід зазначити, що офіційна електронна адреса Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області розміщена на сайті Судової влади України та є публічно доступною.
Будь-яких доказів доставлення запитів відповідачу електронним зв'язком, звітів про відправлення документів на офіційну електронну адресу «іnbох@рvm.dр.соurt.gov.ua» позивачем до суду не надано, натомість електронна адреса СПД 3.9 (Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) «spd453@spd.ics.gov.ua», на яку позивачем надсилалися запити, не є офіційною електронною адресою відповідача.
Отже, судом встановлено, що запитів від ОСОБА_1 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на офіційну електронну адресу «іnbох@рvm.dр.соurt.gov.ua» не надходило, а відтак у відповідача не виникло обов'язку в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» підготувати та надати позивачеві інформацію, зазначену у запитах.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров