ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м.Дніпросправа № 160/12018/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №160/12018/23 (суддя Златін С.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено. Так, суд:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
-зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію пенсійного забезпечення за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, та січень-березень 2023 року, яке не отримане позивачем під час виплат пенсійного забезпечення в розмірі 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням здійсненого перерахунку розміру пенсійного забезпечення у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у розмірі 90% від грошового забезпечення правові підстави відсутні. Зменшення розміру пенсії позивача за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення, з огляду на мету регулювання політики соціального забезпечення не є порушенням прав позивача. Призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу і суд не вправі підміняти державний орган та приймати за нього рішення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 1996 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Внаслідок зміни розмірів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, позивачу були проведені перерахунки призначеної пенсії, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рішень УПФУ з 01.04.2012р., з 01.07.2012р., з 01.01.2013р., з 18.12.2018р., з 09.12.2020р., з 01.03.2023р.
02.03.2023р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок його пенсії, відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, у деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості розмірів пенсійного забезпечення за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, та січень-березень 2023 року, яке не отримане ним під час виплати пенсійного забезпечення в розмірі 70% сум грошового забезпечення з урахуванням здійсненого перерахунку розміру пенсійного забезпечення.
Листом від 06.04.2023р. за № 14362-9395/Н-01/8-0400/23 відділом розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача, що на виконання Постанови № 103 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби, на підставі довідки від 12.03.2018 за №ФД97686, яка надана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України. Для проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 103 у розмірі 90% від грошового забезпечення правові підстави відсутні.
З такою позицією відповідача позивач не погодився, та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року, відповідно до статті 63 Закон №2262-ХІІ, на підставі Постанови КМУ №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ, були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ та змінено відсоток грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому, ні положеннями Закону України № 1166-VІІ, ні положеннями Закону № 2262-XII не передбачено проведення після 01.04.2014 перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст.63 Закону № 2262-XII.
Тому, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи наведене є вірними висновки суду, що при перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може застосовуватись законодавство, прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Згідно ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).
Зміна відповідачем при перерахунку пенсії позивача її відсоткового розміру ( а саме з 90% на 70% ) грошового забезпечення є протиправною. Такий перерахунок слід здійснити виходячи з розміру 90% від суми грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 160/12018/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак