ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/21020/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року (суддя Верба І.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.05.2023 року) в справі №160/21020/22 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
29.12.2022 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути податковий борг до бюджету у сумі 1865168,67 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області через свого представника, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що існує обов'язок платників податків сплачувати податки та збори. Апелянт вказував, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку строки, визначені кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає платника за кожним податком та збором. Апелянт вказував, що сума податкового боргу 1865168,67 грн. є узгодженою та формується як сума залишку несплаченої суми 1854906,38 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0032605041 від 28.05.2019 року, сума 50,29 грн. визначена податковим повідомленням-рішенням № 00/20205/1807 від 15.12.2021 року, та 10212,00 грн. нарахованої пені. Апелянт вказував, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу. Питання правомірності податкового повідомлення-рішення №003260541 від 28.05.2019 року та нарахування пені за несвоєчасну сплату визначених цим податком повідомленням - рішенням грошових зобов'язань не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки правомірність рішень суб'єкта владних повноважень не є предметом позову у цій справі, наявне рішення суду № 160/8640/19, яким податкове повідомлення-рішення №003260541 від 28.05.2019 року залишене чинним. ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказує, що судом першої інстанції не враховано норми статей 55, 56 ПК України які передбачають чітко визначений спосіб захисту прав платника податків що стосується скасування рішень контролюючого органу або визнанні дій/бездіяльності контролюючого органу протиправними в частині нарахування пені, у зв'язку із чим судами першої та апеляційної інстанції помилково було вирішено питання «неправомірності» дій що полягали в нарахуванні пені платнику податків у спорі по справі №160/18383/21, предметом якого є стягнення податкового боргу. Відповідачем було отримано податкові повідомлення-рішення № 00/20205/1807 від 15.12.2021 року на суму 50,29 грн. нарахованого на підставі акта перевірки № 16270/04-36-18-07/14316882 від 21.07.2021 року. З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв'язку з несплатою Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань №4» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Апелянт вказував, що відповідач скористався своїм правом на судове оскарження податкового повідомлення - рішення від 28.05.2019 року №0032605041 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення відмовлено в повному обсязі. Після судового оскарження підставою для відображення в інтегрованій картці платника встановленого за результатами перевірки заниження податкового зобов'язання та штрафних санкцій слугує рішення суду яке набрало законної сили.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивач заявляє як борг по несплаченим штрафним санкціям у розмірі 1854906,38 грн, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року (загальна сума штрафу 2389050,35 грн). Позивач посилається на узгодженість податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року за наслідками судового оскарження (справа № 160/8640/19), відповідач, заперечуючи проти позову вказує на відкликання (скасування) такого рішення самостійно контролюючим органом шляхом вручення платнику податків 27.08.2020 року прийнятого контролюючим органом, у порядку 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, податкового повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року. Суд першої інстанції вказував, що податкове повідомлення-рішення від 13.08.2020 року № 0092565041 прийнято контролюючим органом на виконання абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, згідно з яким штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за визначеними операціями та у певний період, застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 510 гривень. Абзацом третім пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Суд першої інстанції вказував, що податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року, яким застосовано штраф у розмірі 2389050,35 грн, вважається скасованим (відкликаним) у порядку, передбаченому абзацом третім пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Суд першої інстанції вказував, що до 11.09.2020 року, дати обліку контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків за податковим повідомленням-рішенням № 0092565041 від 13.08.2020 року у розмірі 49184,30 грн, у платника податків обліковувалася переплата з ПДВ. Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року на загальну суму 2389050,35 грн є відкликаним (скасованим) з серпня 2020 року, що встановлено вище, зарахування у рахунок його погашення 578971,97 грн, сплачених платником податків є неправомірним, отже відновленням обліку позитивне значення сплаченого ПДВ платником податків збільшиться на 578971,97 грн та на розмір погашеної пені. Здійснюючи 11.09.2020 року запис про донарахування сум штрафних санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0092565041 від 13.08.2020 року, контролюючий орган врахував у його часткове погашення наявну переплату у розмірі 2823,70 грн, та збільшив у обліку борг по штрафним санкціям на суму 46360,60 грн (49184,30 грн - 2823,70 грн). Контролюючим органом відображено погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню № 0092565041 від 13.08.2020 року на загальну суму 46360,60 грн: 11.09.2020 року на 298 грн, 21.10.2020 року на 309 грн, 25.11.2020 року на 296 грн, 30.12.2020 року на 3759 грн, 26.01.2021 року на 292 грн, 25.02.2021 року на 118 грн, 23.03.2021 року на 256 грн, 21.04.2021 року на 35077 грн, 20.05.2021 року на 118 грн та 5837,60 грн, відповідно. Суд першої інстанції звернув увагу податкове повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 на суму штрафу у розмірі 49184,30 грн - частково скасовано рішенням суду від 25.05.2021 у справі № 160/17019/20, яке набрало законної сили 17.11.2021, в частині штрафу на суму 48674,30 грн, з підтвердженням правильності застосування штрафу у розмірі 510 грн (49184,30 грн - 48674,30 грн). Штраф у розмірі 50,29 грн, який застосований податковим повідомленням-рішенням № 00/20205/1807 від 15.12.2021 року, при правильному веденні обліку розрахунків по ПДВ мав би бути відображений контролюючим органом як погашений у порядку календарної черговості. Стягнення пені за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань у розмірі 186618,37 грн по податковому повідомленню-рішенню № 0032605041 від 28.05.2019 ороку у розмірі 5900,32 грн є протиправним, оскільки таке рішення є відкликаним (скасованим), як встановлено вище. Стягнення пені у розмірі 2265,71 грн по податковому повідомленню-рішенню № 0092565041 від 13.08.2020 року за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 41288,60 грн є неправомірним, оскільки сума штрафу по такому рішенню є узгодженою 17.11.2021 року у розмірі 510 грн. Суд першої інстанції вказував, що у зв'язку з встановленою помилкою обліку ПДВ, облік погашення такого штрафу мав би бути змінений, а нараховані суми пені мали б бути відображені контролюючим органом як погашені, за рахунок самостійно сплачуваних сум платником податків. Суд першої інстанції вказував, що позивач допускається помилки у формуванні суми податкового боргу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», невірно обліковує самостійну сплату ПДВ та не враховує відкликання податкових повідомлень-рішень, якими формує податковий борг.
Згідно матеріалів справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області за результатами камеральної перевірки Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» складено акт № 24132/04-36-50-41/14316882 від 26.04.2019 року, яким встановлено порушення платником податків граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту камеральної перевірки № 24132/04-36-50-41/14316882 від 26.04.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0032605041 від 28.05.2019 року, яким до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» застосовано штраф у розмірі 2389050,35 грн.
Відповідачем оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року у судовому порядку та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі № 160/8640/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у задоволенні позову Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року відмовлено.
Державна установа «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» подала до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скаргу на бездіяльність контролюючого органу, просило здійснити корегування даних в електронному кабінеті, інтегрованій картці шляхом скасування операцій по нарахуванню штрафних санкцій та збільшення боргу по податковому повідомленню-рішенню № 0032605041 від 28.05.2019 року, здійснити корегування в електронному кабінеті, інтегрованій картці щодо безпідставного нарахування пені та штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року. Рішенням від 02.08.2019 року № 37133/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України скаргу залишило без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року залишило без змін, чинним.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 року та 12.10.2023 року витребувано результати розгляду скарги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» вихідний № 7900 від 18.05.2021 року; результати розгляду звернення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» від 23.07.2020 року № 4/4-13099 про скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року; інформацію щодо відкликання або не відкликання податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0032605041 від 28.05.2019 року.
ДПС України на виконання ухвали суду повідомлено, що на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» здійснено перерахунок штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0032605041 від 28.05.2019 року на суму 2389050,35 грн., винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року на суму 49184,30 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року вважається скасованим (відкликаним). Надано докази, що інформацію про скасування податкового повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року доведено до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» листом від 12.11.2021 року № 25748/6/99-00-18-03-01-06.
Встановлено, що 13.08.2020 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта камеральної перевірки № 24132/04-36-50-41/14316882 від 26.04.2019 року та відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0092565041, яким застосувало до платника податків штраф у розмірі 49184,30 грн.
Податкове повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року оскаржено у судовому порядку та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року у справі № 160/17019/20, яке набрало законної сили на підставі ухвали суду апеляційної інстанції від 17.11.2021 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафу в сумі 48674,30 грн.
Контролюючим органом на виконання рішення суду в ІКП здійснено записи обліку платежів по податковому повідомленню-рішенню № 0092565041 від 13.08.2020 року: 11.09.2020: 49184,20 грн.: штрафні санкції донараховано в поточному році; 2823,70 грн.: зменшення переплати; 46360,60 грн.: збільшення боргу; 23.09.2020: 298 грн., зменшення боргу; 21.10.2020: 309 грн., зменшення боргу; 25.11.2020: 296 грн., зменшення боргу; 30.12.2020: 3759 грн, зменшення боргу; 26.01.2021: 292 грн., зменшення боргу; 25.02.2021: 118 грн., зменшення боргу; 23.03.2021: 256 грн., зменшення боргу; 21.04.2021: 35077 грн., зменшення боргу; 20.05.2021: 118 грн., зменшення боргу; 5837,60 грн, зменшення боргу; 07.06.2021: «-49184,30 грн.»: виключено з обліку штрафні санкції, з запізненням надходження ухвали суду № 3750/21 від 26.01.2021; 30.09.2021: 49184,30 грн.: скасування неузгоджених сум в судовому оскарженні штрафних санкцій, рішення суду № 160/17019/20 від 25.05.2021 року.
Встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 16270/04-36-18-07/14316882 від 21.07.2021 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 00/20205/1807 від 15.12.2021 року, яким за затримку на 1 календарний день сплати ПДВ у розмірі 1005,80 грн. застосовано штраф у сумі 50,29 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 22324/04-36-05-07/14316882 від 28.04.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0080170507 від 20.07.2020 року, яким до платника податків застосовано штраф у розмірі 90774,58 грн. Зарахування у порядку календарної черговості сплати ПДВ у рахунок погашення такого штрафу призвело до нарахування пені.
Встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0080170507 від 20.07.2020 року оскаржено Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань №4» шляхом подання скарги до ДПС України. Рішенням від 09.10.2020 року № 29811/6/99-00-06-02-05-06 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0080170507 від 20.07.2020 року залишено без змін.
Отже, суму податкового боргу 1865168,67 грн., яку ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить стягнути з відповідача як узгоджений податковий борг, позивач визначає як суму залишку несплаченої суми 1854906,38 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0032605041 від 28.05.2019 року, суму 50,29 грн. визначену податковим повідомленням-рішенням № 00/20205/1807 від 15.12.2021 року, та 10212,00 грн. нарахованої пені.
Варто звернути увагу, що ДПС України підтверджує, що податкове повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року є скасованим.
Згідно п. 55.1 ст. 55, п. 60.1, п. 60.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Слід зважати на узгодження податкових повідомлень-рішень.
Згідно п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Податковий борг має бути узгодженим, що означає, що платник, з якого контролюючий орган стягує суму боргу, має бути обізнаний про суми та підстави виникнення боргу.
Також норми ПК України не вказують на обов'язок суду прийняти без перевірки та дослідження суму боргу, що визначена контролюючим органом.
Суд у межах своїх повноважень та при прийнятті рішення перевірює підстави виникнення податкового боргу, вірність нарахування суми боргу та не погашено суму боргу. Натомість у податкового органу наявний обов'язок довести суду підстави виникнення та вірність суми розрахунку податкового боргу.
Податковий орган при нарахуванні особі платнику податку податкового боргу має бути обізнаний та передбачати обставину стягнення податку у межах рішень судів чи примусовому виконанні рішень судів. Інакше кажучи, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визначаючи Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» суму податкового боргу, має упевнитись у правильності такої суми та її узгодженості.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт доведеності підстав виникнення боргу, узгодження суми боргу з платником.
Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року у справі № 160/17019/20, яке набрало законної сили на підставі ухвали суду апеляційної інстанції від 17.11.2021 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0092565041 від 13.08.2020 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафу в сумі 48674,30 грн.
Не встановлено яким чином Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визначає суму податкового боргу у розмірі 1865168,67 грн. Стягнення залишку несплаченої суми 1854906,38 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0032605041 від 28.05.2019 року є безпідставним з огляду на скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнення 10212,00 грн. пені є безпідставним, адже Головне управління ДПС у Дніпропетровській області навпаки вказує на наявну переплату з податку з огляду на інтегровану картку платника податків. Більше того, суму пені позивача визначає за несплату узгоджених податкових зобов'язань, у той час як податкові повідомлення-рішення № 0032605041 від 28.05.2019 року, № 0092565041 від 13.08.2020 року є сканованими.
Позивачем не доведено наявність у відповідача узгодженого податкового боргу у розмірі 1865168,67 грн.
Положення податкового законодавства вказують на те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт доведення до платника податків інформації про наявний у нього податковий борг, слід перевіряти узгодженість податкового повідомлення-рішення, як джерела формування та виникнення податкового боргу, з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.
Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку, платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу повинен провести узгодження суми боргу, оскільки податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору керується правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 24.04.2020 року у справі №818/263/16, від 10.04.2020 року у справі №813/7758/14, від 21.11.2019 року у справі № 821/1126/16, 09.10.2019 року у справі №803/1101/15-а, від 09.06.2021 року у справі № 826/11119/18, від 09.06.2021 року у справі № 824/1311/15-а.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати повертаються у разі задоволення вимог апеляційної скарги. Повернення здійснених судових витрат у разі відмови стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, у задоволенні її вимог, непередбачене.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 242, ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року в справі №160/21020/22 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова