Справа № 420/26298/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії ПШ № 020671 від 04.09.2023, вирішив у задоволення адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив суд:
(1). Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПШ № 020671 від 04.09.2023.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в даному випадку позивач не мав статус автомобільного перевізника, і взагалі не має жодного юридичного відношення до перевезення; під час винесення спірної постанови ПШ №02067.1 від 04.09.2023 Відповідач порушив процесуальні права позивача, що полягає у неналежному повідомленні ФОП ОСОБА_1 ; ваговий контроль було проведено однією особою, в порушення частини 2 статті 16 цього Порядку в якій зазначено, що габаритно - ваговий контроль проводиться двома особами; на момент проведення контролю засіб вимірювальної техніки не мав свідоцтва про повірку в порушення п.п. 12,13 Постанови КМУ № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг».
11.10.2023 року до суду від позивача, в якому останній зазначає, що наведені у відзиву доводи та аргументи відповідача не спростовують підстав викладених у позовній заяві, у відповідності до яких, ми вважаємо, що оскаржувана постанова ПШ №020671 від 04.09.2023 прийнята із застосування Відповідачем невідповідної норми матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
(б) Позиція Відповідача
06.10.2023 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідачем зазначено, що відповідно до дозволу № 2023-13850001-7778НГ (наявного в матеріалах справи) на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні Daf НОМЕР_1 , причіп: Van Hool , BH 7454 XO - “Назва, адреса, телефон організації яка перевозить вантаж”: ФОП “ ОСОБА_1 ” ЄДРПОУ 2577013679, АДРЕСА_1 . - Відповідальність за обладнання транспортного засобу у відповідності з вимогами нормативних документів щодо руху великогабаритних та (або) великовагових транспортних засобів, Правилами дорожнього руху і пунктами цього дозволу, а також за його технічний стан несе організація: ФОП “ ОСОБА_1 ” ЄДРПОУ 2577013679, АДРЕСА_1 . Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було запрошено і позивача - ОСОБА_1 , відомості про якого як автомобільного перевізника були внесені до дозволу на рух транспортного засобу, також було запрошено і власника транспортного засобу - ОСОБА_2 (відповідні підтвердження з бланками рекомендованих поштових відправлень надаємо до відзиву на позовну заяву разом з іншими матеріалами справи). Зазначені запрошення були вручені завчасно до розгляду справи, що надавало можливість позивачу та власнику ТЗ з'явитись на розгляд справи та надати відповідні пояснення по суті справи щодо належного перевізника. Проте звертаємо увагу суду, що ані позивач - ОСОБА_1 , відомості про якого як автомобільного перевізника були внесені до дозволу на рух транспортного засобу, ані власник транспортного засобу - ОСОБА_2 - не з'явились на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, жодних пояснень ними надано не було, не було також і вказано на належного на їх думку автомобільного перевізника. Транспортний засіб позивача було зупинено під час рейдової перевірки на а/д Н-25, 273 км., Хмельницька область, дозвіл на рух на зазначеній ділянці дороги у позивача відсутній. Ні водій транспортного засобу, ні сам позивач, не заперечують факт здійснення перевезення з перевищенням габаритних обмежень, не за дозволеним маршрутом, жодним чином зазначена обставина не спростована. Повірка,здійснена 07.08.2023, жодним чином не впливає на факт виявленого порушення, оскільки позивачем не спростовано факт перевищення габаритних обмежень на вантаж, який перевозився. Крім того, зазначеною повіркою підтверджено факт справності вимірювального обладнання, яке було використано під час проведення перевірки. Оскільки, габаритно-ваговий контроль проводився двома працівниками Укртрансбезпеки ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), що зафіксовано в акті перевірки № АР 027946 від 18.07.2023, то залучення відповідного підрозділу Національної поліції або інших органів, не передбачено вимогами чинного законодавства. Посилання позивача про те, що осадовою особою Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль одноособово, що є грубим порушенням є безпідставними, оскільки посадова особа Укртрансбезпеки одноособово здійснювала габаритно-ваговий контроль, що не заборонено та передбачено пунктом 16 Порядку № 1567, крім того, вказані обставини пов'язані з тим, що службова особа відповідача була не лише посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, але й оператором вагового комплексу, що підтверджується відомостями довідки про результати здійсненн габаритно-вагового контролю, яка містить відповідний підпис і печатку. Згідно з матеріалами справи повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або Кодексу України про адміністративні правопорушення № 63159/33/24-23 від 18.08.2023 було направлено працівниками Укртрансбезпеки позивачу за адресою: вул. Райдужна, 86, с. Концеба, Савранський район, Одеська область, 66211, а розгляд справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту відбувся 24.04.2023. Звертаємо увагу суду, що зазначена адреса також вказана позивачем у позовній заяві. Згідно відомостей з офіційного веб-сайту АТ “Укрпошта”, поштове відправлення з трек-номером 0600040332020 вручено особисто 25.08.2023. Розгляд справи відбувся 04.09.2023, позивач на розгляд не з'явився. Тобто, позивача було належним чином завчасно повідомлено про розгляд справи.
ІІІ Процедура та рух справи
02.10.2023 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
18.07.2023 посадова особа відповідача склала Акт № АРО27946 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого перевірка була проведена на ділянці а/д Н-25, 273 км, Хмельницька область.
Перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки DAF / VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ; водій ОСОБА_5 , документ, що посвідчує особу водія, посвідчення водія НОМЕР_4 РЕВ № 12 при УДАІ ГУМВС України в Одеській обл., від 09.12.2009 р.; номер дорожнього листа, що належить ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
У Акті зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 17: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
В графі Акту щодо пояснень водія про причини порушень водій ОСОБА_5 зазначив, що їхали не по маршруту, тому що зламалися, акт водій підписав.
Відповідач направив позивачу запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.08.2023, яким просив прибути позивача 04.09.2023, яке отримано позивачем 26.08.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення.
04.09.2023 відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ020671 на підставі Акту від 18.07.23 р. № АРО27946, відповідно до якої, враховуючи, що позивач допустив порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000 грн.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
IV. Джерела права
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III); «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV); «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII); Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила № 1306); Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі - Правила № 363), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30); Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567); Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до вимог ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;
- внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 11.1 глави 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Згідно з абз. 27 глави 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно зі ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлюють Правила № 30. (абз. 1 п. 1 Правил № 30)
Відповідно до п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок № 879.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 879 дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Відповідно до п. 22.5 Правил № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до пп. 2-4 п. 2 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;
- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно зі змістом пунктів 26, 27 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
У відповідності з абз. 1 п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
V. Висновки суду
Щодо посилання позивача, що в даному випадку позивач не мав статус автомобільного перевізника, і взагалі не має жодного юридичного відношення до перевезення, - суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Зі змісту цих норм слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
Судом встановлено, що на момент проведення перевірки були наявні, зокрема, дорожній лист, що належить ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ., та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_2 , товарно-транспортна накладна серії ПЗО № 484328 від 17.07.2023, згідно з якою автомобільний перевізник - Сливка, замовник - Сливка, вантажовідправник - Сливка, дозвіл № 2023-13850001-7778НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
В той же час, відповідно до дозволу № 2023-13850001-7778НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні Daf НОМЕР_1 , причіп: Van Hool , BH 7454 XO - “Назва, адреса, телефон організації яка перевозить вантаж”: ФОП “ ОСОБА_1 ” ЄДРПОУ 2577013679, вул. Карла Маркса, 86, Концеба, Одеська обл. т. 0672233003; відповідальність за обладнання транспортного засобу у відповідності з вимогами нормативних документів щодо руху великогабаритних та (або) великовагових транспортних засобів, Правилами дорожнього руху і пунктами цього дозволу, а також за його технічний стан несе організація: ФОП “ ОСОБА_1 ” ЄДРПОУ 2577013679, вул. Карла Маркса, 86, Концеба, Одеська обл. т. 0672233003
Так, згідно з ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Отже, з встановленого вбачається, що саме перевізнику надається дозвіл.
За наведених обставин, а також з урахуванням того, що адміністративно-господарські штрафи за абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III до автомобільних перевізників застосовуються саме за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, суд не бере до уваги доданих до відповіді на відзив копій, зокрема, договору перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом № 17/07-23 від 17 липня 2023 року, заявки на перевезення вантажу до договору № 17/07-23 від 17 липня 2023 року, видаткового касового ордеру від 17.07.2023 року, прибуткового касового ордеру від 17.07.2023 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2023 року, як таких, що були відсутні як на момент перевірки, так і не надавались позивачем до відповідача до розгляду справи про порушення.
Відповідно, позиція позивача є помилковою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо посилання позивача, що відповідач порушив процесуальні права позивача, що полягає у неналежному повідомленні ФОП ОСОБА_1 , - суд зазначає таке.
Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1567 Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Судом встановлено, відповідач направив позивачу на адресу АДРЕСА_3 , запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.08.2023, яким просив прибути позивача 04.09.2023, яке отримано позивачем 26.08.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо адреси позивача, РНОКПП НОМЕР_5 , зазначено АДРЕСА_3 .
Суд не бере до уваги посилання позивача, що на рекомендованому повідомленні міститься не його підпис, так як зазначені обставини не є предметом розгляду у зв'язку з тим, що у відповідача наявний обов'язок саме щодо направлення запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно, позиція позивача щодо неналежного повідомлення є помилковою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо посилання позивача, що ваговий контроль було проведено однією особою, в порушення частини 2 статті 16 цього Порядку в якій зазначено, що габаритно - ваговий контроль проводиться двома особами, - суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. В той же час, габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Отже, зі змісту цієї норми можна встановити, що габаритно-ваговий контроль проводять саме посадові особи Укртрансбезпеки. При цьому, такий контроль може бути проведений і однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
В той же час, підтвердження залучення працівників Національної поліції в матеріалах справи відсутні, однак з цього приводу суд враховує те, що відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
В свою чергу, суд звертає увагу, що результат такого габаритно-вагового контролю, згідно пункту 18 Порядку № 879, оформляється довідкою із зазначенням часу і місця його здійснення, яка видається водієві транспортного засобу.
Крім того, за змістом підпункту 4 пункту 4 Порядку № 1007/1207 саме до повноважень посадових осіб Укртрансбезпеки належить складання (підписання) та видача довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Натомість, повноваження працівників відповідних підрозділів Національної поліції під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів визначені в пункті 5 Порядку № 1007/1207, із аналізу положень якого слідує, що працівники Національної поліції не наділені повноваженнями на складання та підписання відповідної довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Крім того, перевірка проводилася двома особами, що зафіксовано в акті перевірки № АРО27946 від 18.07.2023 року.
Відповідно, позиція позивача є помилковою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо посилання позивача, що на момент проведення контролю засіб вимірювальної техніки не мав свідоцтва про повірку в порушення п.п. 12,13 Постанови КМУ № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» - суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Судом встановлено, що на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого 07.08.2023 р., чинного до 07.08.2024 р.
Отже, зазначеним свідоцтвом підтверджується факт проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки.
Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не спростовано встановлене під час перевірки порушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття постанови відповідача серії ПШ № 020671 від 04.09.2023 та відсутності підстав для її скасування.
VІ. Розподіл судових витрат
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії ПШ № 020671 від 04.09.2023 відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.