Справа № 758/8944/23
3/758/3715/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у КМКЛ № 8 лікарем-хірургом,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
19.07.2023 року о 17:40 год. за адресою: вул. Набережно-Лугова, 4, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Maserati Quattroporte, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», результат позитивний 2,9 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
28.09.2023 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. На адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та його перебуванням на стаціонарному лікуванні з 29.09.2023, на підтвердження надав копію довідки, виданої 27.09.2023 лікуючим хірургом ОСОБА_2 , яка підтверджує, що ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні № 2 КНП «КМКЛ № 8» з 26.09.2023, з діагнозом гострий тромбофлебіт поверхневих вен лівої нижньої кінцівки. 20.10.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин. 14.11.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, до клопотання долучив довідку від 07.11.2023, видану зав. від. ОСОБА_3 , яка підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні у психоневрологічному відділенні психосоматичних розладів КНП КМКЛ № 8 з 30.10.2023. У судове засідання 22.11.2023 ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки по цей час перебуває на стаціонарному лікуванні. На запит судді від 22.11.2023 директор КНП «КМКЛ № 8» І. Хоменко повідомив, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні гнійної хірургії з 26.09.2023 по 09.10.2023, у психоневрологічному відділенні психосоматичних розладів з 30.10.2023 по 22.11.2023. Медичні висновки про тимчасову непрацездатність оформлені в електронній системі охорони здоров'я. 01.12.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направив на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та перебуванням на стаціонарному лікуванні, до клопотання додано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 22058, із якої убачається, що ОСОБА_1 поступив 30.10.2023, дата виписки 22.11.2023, діагноз: помірний депресивний епізод. Враховуючи, що ОСОБА_1 був виписаний зі стаціонарного лікування 22.11.2023, доказів поважності причини неприбуття у судове засідання 01.12.2023 судді не надано. З метою дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, судові засідання відкладались неодноразово.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої надійшло необґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, враховуючи неодноразове подання клопотання про відкладення розгляду справи, на підставі наявних матеріалів.
При винесенні постанови стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини.
Так Європейський суд з прав людини 06 жовтня 2022 року (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення, тобто, прокурора, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
У той же час 16 листопада 2023 року Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Фігурка проти України» констатував, що відсутність прокурора на засіданні в суді може викликати обґрунтовані сумніви щодо об'єктивної неупередженості цього суду чи іншим чином вплинути на справедливість провадження.
З огляду на наведене, для розгляду указаного адміністративного матеріалу про дату, час і місце судового засідання повідомлено прокурора, проте останній у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Неявка у судове засідання прокурора не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.9(а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 499421 від 19.07.2023, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, письмовими пояснення від 19.07.2023 та DVD-диском з відеозаписами.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (2,90 проміле).
Як убачається із відеозапису з нагрудної камери 47360 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, працівник поліції запитав водія, чи останній вживав алкогольні напої, на що останній відповів, що не вживав алкоголь. О 17:42 год. працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Водій нічого не відповів поліцейському. Інспектор встановив особу водія. Інспектор пояснив ОСОБА_1 , що той був зупинений, оскільки поведінка водія на дорозі була дивна. Працівник поліції побачив у водія ознаки алкогольного сп'яніння. О 17:45 год. повторно запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння. Поліцейський підійшов до чоловіка, який повідомив поліцію, що водій ОСОБА_1 дивно поводить себе на проїжджій частині, двічі виїжджав на зустрічну смугу. Інспектор не міг зрозуміти, в якому стані перебуває водій ОСОБА_1 , оскільки запах алкоголю не дуже відчувався, а поведінка водія та його зовнішній вигляд були підозрілими, тому поліцейський не міг зрозуміти, чи водій перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Водій повідомив поліцейському, що він приймав препарат «Гідазепам». Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у лікаря-нарколога, оскільки поліцейський вбачає ознаки як і алкогольного, так і наркотичного сп'яніння. Спочатку водій сказав, що не буде їхати до лікаря. Працівником поліції водію роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що водія відсторонено від керування транспортного засобу. Водій погодився пройти огляд у лікаря-нарколога. О 18:51 год. водія доставлено до медичного закладу. Лікар запропонував водію пройти медичний огляд, на що останній погодився та підписав інформаційну згоду. Лікар поцікавився, які у водія є скарги, на що останній поскаржився на психологічне здоров'я, повідомив, що у той день випив 3 пігулки гідазепаму. Першу пігулку він випив о 08:00 год., другу - о 12:00 год., третю приблизно о 17:30 год. перед тим, як виїжджати. Алкоголь останній раз вживав у п'ятницю, 4 дні тому. Нервовий зрив у нього із суботи. Лікар перевірив реакцію зіниць водія на світло, поміряв тиск, перевірив координацію рухів. Лікар дістав прилад Драгер, продемонстрував, що мундштук герметично запакований, зробив контрольний забір повітря, алкоголю в приладі немає. Водій продув Драгер, результат показав 3,17 проміле. Водій промовив, що позавчора було ще більше. Водій неодноразово хотів вирішити дане питання, у результаті чого був попереджений про кримінальну відповідальність. О 19:12 год. водій повідомив, що визнає свою вину, 3 дні уже перебуває в депресії. Під час того, як виходив палити з працівниками поліції, повідомив, що пив коньяк. Через 20 хвилин лікар повторно провів огляд водія, останній продув Драгер, який показав 2,90 проміле.
На підтвердження того, що поведінка водія за кермом під час руху була підозрілою долучено письмові пояснення ОСОБА_4 , який вказав, що по вул. Набережно-Лугова у потоці автомобілів помітив транспортний засіб Мазераті сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював небезпечні маневри на проїжджій частині, створював аварійні ситуації, у результаті чого у нього виникли підозри, що водій перебуває у стані сп'яніння. Поруч з будинком № 4 по вул. Набережно-Лугова побачив наряд патрульної поліції та повідомив про вказану подію.
Указаний свідок також зафіксований на відеозаписі з нагрудної камери, де надав у присутності поліцейського та водія аналогічні пояснення.
Окрім того, на вимогу ч. 1 ст. 266 КУпАП водія було відсторонено від керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА