печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48703/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 02.10.2023 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62021100010001022 від 13.10.2021 та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 02.10.2023 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року та зобов'язання вчинити дії.
Просить скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 02.10.2023 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року; зобов'язати старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 або іншого слідчого у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року та вручити його представнику пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
В обґрунтування скарги зазначає, що оскаржувана постанова є безпідставною, формальною та немотивованою, оскільки слідчим не було надано належної оцінки усім поданим доказам.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року.
У рамках вказаного кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою про залучення ОСОБА_4 в якості потерпілого у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 02.10.2023 року було відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року у зв'язку з тим, що із матеріалів кримінального провадження не вбачається факту завдання ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням шкоди, а отже в нього відсутній статус потерпілого у кримінальному провадженні.
Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином, тому слідчий суддя прийшов висновку про задоволення скарги та скасування постанови старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 02.10.2023 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року, як винесеної без законних на те підстав.
Що стосується вимоги скарги про зобов'язання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 або іншого слідчого у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні №62021100010001022 від 13.10.2021 року та вручити його представнику пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Положення ч. 5 ст. 55 КПК України дає право слідчому або прокурору, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Таким чином, положеннями КПК України, передбачено не лише обов'язок слідчого або прокурора вручити пам'ятку потерпілому про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, а й право вмотивованою постановою відмовити у визнанні потерпілим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги в цій частині.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 40-1, 55, 110, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 02.10.2023 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 62021100010001022 від 13.10.2021.
В задоволенні іншої частини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1