печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12464/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 30.09.2020 про закриття кримінального провадження №52017000000000861, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 30.09.2020 про закриття кримінального провадження №52017000000000861, внесеного до ЄРДР 07.12.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, адвокат зазначає, що слідчий не провів повну та всебічну перевірку обставин, які мають значення для кримінального провадження, а викладені у постанові слідчого про закриття кримінального провадження висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що жодне з поданих в інтересах потерпілого клопотань про проведення слідчих дій задоволено не було, а більшість з них залишились без розгляду. Вважає процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 52017000000000861 передчасним.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала вказане клопотання, зазначивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000861 здійснювалось Головним слідчим управлінням Національної поліції в м. Києві, уповноважені працівники якого проводили окремі слідчі дії та надали ОСОБА_5 статус потерпілого в межах означеного кримінального провадження. В подальшому кримінальне провадження було передано за підслідністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, після чого слідчим ТУ ДБР у м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження. Вказала, що слідчим не було вжито всіх необхідних дій з метою здійснення повного та всебічного розслідування, а клопотання представників потерпілого не були розглянуті. Просила задовольнити скаргу.
Адвокат ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, жодних клопотань чи заяв на адресу суду не надходило.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явився. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про місце, дату та час розгляду справи повідомлене належним чином. Водночас, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшли матеріали кримінального провадження № 52017000000000861.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, положення ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши позиція представника особи, в інтересах якої подано скаргу, дослідивши скаргу, долучені до неї документи та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося розслідування кримінального провадження № 52017000000000861, внесеного до ЄРДР 07.12.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Зі змісту долучених до скарги документів вбачається, що листом № 658аз/125/23/1/09-2021 від 06.12.2021 заступником начальника відділу СУ ГУНП України у м. Києві ОСОБА_7 повідомлено адвоката ОСОБА_3 про те, що 11.09.2020 Київської міською прокуратурою матеріали кримінального провадження передано за підслідністю до Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. Процесуальний документ, який підтверджує вказане рішення, у матеріалах кримінального провадження відсутній, однак постановою слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 30.09.2020 кримінальне провадження № 42017000000000861 від 07.12.2017 закрито. На підставі цього можна зробити висновок, що матеріали зазначеного кримінального провадження було передано до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою. З огляду на те, що постанову про закриття кримінального провадження від 30.09.2020 заявник отримав у відповідь на адвокатський запит 23.03.2023, а скарга на постанову про закриття кримінального провадження подана до суду 29.03.2023, порушення строків звернення зі скаргою слідчим суддею не встановлено. Даних про отримання заявником чи особою, в інтересах якої подана скарга, копії оскаржуваної постанови в іншу дату, матеріали кримінального провадження не містять.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова про закриття кримінального провадження від 30.09.2020 є такою, що винесена передчасно.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення від 10.08.2017 зазначено, що через протиправні дії службових осіб вищих органів в системі прокуратури та органів безпеки, ОСОБА_5 понад 8 років позбавлений значної частини належного йому майна, яке було вилучене у нього управлінням СБ України в Одеській області в 2009 році під час обшуку на виконання запиту США про надання міжнародно-правової допомоги. Під час ще одного обшуку на початку 2016 року службові особи органів безпеки України безпідставно вилучили велику кількість комп'ютерної техніки, документів та інших речей ОСОБА_5 . У заяві заперечується достовірність тверджень про те, що майно утримується у зв'язку із наміром слідчих органів США витребувати такі речі із володіння правоохоронних органів України. По сьогоднішній день вилучене майно не повернуто ОСОБА_5
18.04.2018 Першим заступником військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_8 було надано слідчим ГУ НП у м. Києві вказівки у кримінальному провадженні № 52017000000000861, а саме: встановити місце, дату та час, а також осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; допитати як свідка ОСОБА_5 та членів його сім'ї з приводу проведення обшуків за місцем його проживання та інших обставин кримінального правопорушення; встановити наявність камер відео-спостереження за місцем проживання ОСОБА_5 , а у разі їх наявності, долучити до матеріалів кримінального провадження записи за час проведення обшуку за місцем його проживання; допитати як свідків жителів будинку за місцем проживання ОСОБА_5 з приводу відомих їм обставин проведення обшуку останнього, за необхідності провести з ними пред'явлення для впізнання за фотознімками, в ході допиту вказаних осіб встановити транспортні засоби, якими користувалися службові особи Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України із зазначенням кольору, марки та д.н.з.; встановити факт можливого вчинення службовими особами іншого правоохоронного органу вказаного кримінального правопорушення; отримати в операторів мобільного зв'язку інформацію про абонентські номери, які знаходились у зоні обслуговування базових станцій за адресою проживання ОСОБА_5 , оглянути їх та проаналізувати /том. 1 а. м. 145-146/.
Окрім того, представниками потерпілого ОСОБА_5 неодноразово подавались клопотання про проведення слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, що вбачається із матеріалів досудового розслідування, більшість з яких не було розглянуто.
Слідчими управління Національної поліції України допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (протоколи про допит свідків від 02.03.2020, 04.03.2020, 27.05.2020, 04.03.2020, 17.03.2020). Окрім того, в межах означеного кримінального провадження 30.05.2018, 30.01.2020, 27.05.2020 проводились допити потерпілого ОСОБА_5 , що відображено в протоколі допиту потерпілого та протоколах додаткових допитів потерпілого /том. 1 а. м. 192-202, том. 3 а. м. 213-218, 220-223, 225-228, 230-242, 247-258/.
Слідчими СУ ГУНП у м. Києві скеровувались запити, в тому числі, до центрального управління Служби Безпеки України, кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності СБ України, Державної фіскальної служби України, Київської міської митниці ДФС, ПрАТ «Київстар».
Однак вказаними діями не було встановлено всіх фактичних обставин та не виконано вказівки заступника військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_14 в межах кримінального провадження № 52017000000000861, а саме не було встановлено інформації про наявність чи відсутність камер відео-спостереження за місцем проживання ОСОБА_5 , не встановлено транспортні засоби, якими користувалися службові особи Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України із зазначенням кольору, марки та д.н.з., не встановлено/не спростовано факт можливого вчинення службовими особами іншого правоохоронного органу вказаного кримінального правопорушення.
Окрім того, після вирішення питання підслідності, слідчим третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не здійснено жодних слідчих дій, спрямованих на повне та об'єктивне розслідування кримінального провадження.
Обґрунтовуючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий посилається на невстановлення заподіяної істотної шкоди. Зазначає, що заявники викликались для проведення допиту, але в призначену дату та час для проведення допиту не прибули, про поважні причини неприбуття не повідомили.
В той же час, зазначені твердження не знаходять свого підтвердження в досліджених матеріалах кримінального провадження № 52017000000000861, з яких вбачається, що органом досудового розслідування проводився допит заявника ОСОБА_5 , повістки про допит або докази їх направлення, як вказує слідчий, заявникам, в матеріалах кримінального провадження відсутні, що свідчить про необґрунтованість висновків слідчого в цій частині.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Слідчий зазначає, що у ході досудового розслідування не встановлено ознак прямого умислі в діях службових осіб СБ України, однак слідчий не вказав, в діянні яких саме осіб встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, на підставі яких встановлених в ході досудового розслідування обставин та зібраних доказів слідчий дійшов зазначених висновків.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення від 10.08.2017 зазначалось про перебування вилученої в ході обшуку на початку 2016 року техніки не у володінні компетентних органів США, а в Служби безпеки України, що останні заперечують; акцентувалась увагу на тому, що даний факт приховується останніми від власника з метою недопущення викриття ним факту незаконного заволодіння його майном.
Вказані доводи не були належним чином проаналізовані та не спростовані у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2020.
З урахуванням викладеного, досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 52017000000000861, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2017, не можна вважати проведеним повно, оскаржувана постанова є формальною, а висновок про відсутність складу кримінального правопорушення не мотивований належним чином, у зв'язку з чим скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 30.09.2020 про закриття кримінального провадження №52017000000000861 - задовольнити.
Постанову слідчого Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 від 30.09.2020 про закриття кримінального провадження №52017000000000861 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для продовження проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000861.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1