печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52965/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулась зі скаргою - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 19.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42022000000001586 від 10.11.2022, -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2023 до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 19.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42022000000001586 від 10.11.2022.
Із скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001586 від 10 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
До Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, 04 жовтня 2023 року надійшло клопотання ОСОБА_3 від 26 вересня 2023 року щодо надання йому пам'ятки про права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні.
19.10.2023 слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 винесено постанову про відмову заявнику ОСОБА_3 , у наданні йому пам'ятки про права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001586 від 10 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, в порядку передбаченому ст. 221 КПК України, та направлення на його адресу витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку із відсутністю належних правових підстав для його задоволення.
Особа, яка звернулась зі скаргою - ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи. Просив скаргу задовольнити в повному обсязі. Зазначивши, що оскаржувана постанова, про відмову у визнаннні потерпілим суперечить закону, а тому просив її скасувати в повному обсязі.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києвіу судове засідання не з'явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, заслухавши доводи представника особи, в інтересах якої подано скаргу, приходжу до наступного висновку.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про визнання потерпілим подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Згідно зі ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Пунктом п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, вбачається, що постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Зміст процесуального рішення слідчого у формі постанови в кожному випадку повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України.
Аналізуючи доводи ОСОБА_3 , підстави звернення з вказаною скаргою, слідчий суддя приходить до висновку, що в постанові слідчого враховані приводи подачі заяви суб'єктом звернення, надано обґрунтування підстав неможливості задоволення заяви про визнання особи потерпілою, а відтак приходить до висновку, що постанова прийнята з врахуванням фактичних обставин кримінального провадження, на підставі діючого кримінального процесуального законодавства, стверджувати про її неповноту та необґрунтованість підстав не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 7, 55, 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 19.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42022000000001586 від 10.11.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1