печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54201/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторони кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за заявою підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду судового провадження № 757/54201/23-к за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000605 від 11.07.2023,
ВСТАНОВИВ:
У провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду судового провадження № 757/54201/23-к за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000605 від 11.07.2023.
В обґрунтування відводу ОСОБА_3 зазначив, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 порушує право на захист підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, в останнього виник сумнів в неупередженості слідчого судді.
Підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву про відвід підтримали, просили її задовольнити та відвести слідчого суддю від розгляду даного клопотання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Підозрюваний ОСОБА_3 вказує, що слідчий суддя ОСОБА_5 порушує право на захист підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, в останнього виник сумнів в неупередженості слідчого судді, проте доказів в обґрунтування свого твердження не навів і не надав, а відтак не довів обґрунтованості заявленого відводу.
Наряду з вказаним, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріали, не встановлено наявність певної особистої заінтересованості слідчого судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді клопотання.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення ним об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву залишити без задоволення.
Ухвала судді не підлягає оскарженню.
Суддя ОСОБА_1