1-кс/754/3803/23
Справа № 754/17230/23
Іменем України
01 грудня 2023 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ст.слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102030000013 від 20.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 КК України,
встановив:
До слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання ст.слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102030000013 від 20.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 КК України, а саме:
-житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 833626632227;
- транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
- транспортного засобу FIAT NUOVO DOBLO, д.н.з. НОМЕР_3 , ZFA263 000091945 83, із забороною відчуження та розпорядження вищевказаним майном.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за невстановлених обставин у невстановленому місці та у невстановлений час, переслідуючи корисливий мотив, вступив у попередню змову з ОСОБА_6 щодо самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 і території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва та подальшого самовільного будівництва на ній будівель та споруд для розміщення закладу громадського харчування кафе «Берег» та зони відпочинку з метою використання їх при здійсненні підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 96, 112, 116-126, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, п.п. 3.1 - 4.2 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 року №462/1518, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , достовірно знаючи про відсутність у них правових підстав володіння, користування земельними ділянками, рішень органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або оренду земельних ділянок, дозволів на встановлення тимчасових споруд, у період з травня 2008 року по вересень 2023 року самовільно зайняли належну територіальній громаді міста Києва земельну ділянку загальною площею 0,3011 га, розташовану в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 площею 0,1731 га та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва площею 0,1280 га в межах кадастрового кварталу 62:201, самовільно побудувавши на них 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м. відповідно та встановивши тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 18 штук площами 25 кв. м., 25 кв. м., 6,25 кв. м., 6,25 кв. м., 25 кв. м, 50 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 6 кв. м., 6 кв. м., 9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 2 споруди господарського призначення площами 8,75 кв. м. кожна та огородивши частково дерев'яним парканом. Надалі використовували вказані будівлі, споруди та земельну ділянку, огороджену частково дерев'яним парканом, для розміщення закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Рішенням Київської міської ради №97/9176 від 28.07.2020 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Деснянські луки" земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:201:0030, включно із земельною ділянкою площею 0,1731 га, на якій ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 самовільно побудовано 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м., розміщено тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 13 штук площами 6,25 кв. м., 6,25 кв. м., 25 кв. м, 50 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м.,9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м. кожна, 2 споруди господарського призначення площами 8,75 кв. м. кожна та дерев'яний паркан, віднесена до території, на основі яких оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Деснянські луки», що згідно ст. ст. З, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до природно- заповідного фонду України та на підставі ст. 150 Земельного кодексу України належить до особливо цінних земель.
Не зважаючи на це, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 , достовірно знаючи про належність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 до особливо цінних земель, не припинили вчинення кримінального правопорушення, земельну ділянку не звільнили, а продовжили самовільно займати вказану земельну ділянку особливо цінних земель для розміщення будівель та споруд закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що спричинило шкоду у розмірі 1 243 876 гривень 78 коп.
Крім того, реалізуючи злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, діючи з корисливих мотивів, в період з квітня 2008 по березень 2016 років ОСОБА_5 , діючи згідно заздалегідь розробленого плану за попередньою змовою з ОСОБА_7 , із залученням невстановлених осіб, діючи всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, Законів України «Про планування і забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності», у відсутності розробленої та затвердженої проектної документації,права на виконання підготовчих та будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, здійснили самовільне будівництво будівель, а саме: 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м., на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, кадастровий квартал 62:201.
ОСОБА_5 11.10.2023 повідомлено про підзору у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинене групою осіб, щодо земельних ділянок особливо цінних земель, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 197-1 КК України.
В ході досудового розслідування із залученням фахівців Державної екологічної інспекції Столичного округу 05.09.2023 проведено огляд місця події - самовільно зайнятої земельної ділянки.
Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції Столичного округу від розмір шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 0,1731 га з кадастровим номером 8000000000:62:201:0030 шляхом розміщення на ній будівель ти споруд (територія Ландшафтного заказника місцевого значення «Деснянські луки» складає 1 243 876 грн. 78 коп., внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки кадастровий квартал 62:201 площею 0,128 га завдано шкоду у розмірі 2101 грн. 56 коп.
Київською міською радою в рамках кримінального провадження до підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 1 245 978 грн. 34 коп. шляхом стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради матеріальної шкоди на вказану суму.
Слідчий зазначає, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) необхідним є застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 з забороною розпорядження та відчуження, а саме:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об 'єкта нерухомого майна 833626632227;
- транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD, д.н.з. НОМЕР_4 , НОМЕР_2 ;
- транспортний засіб FIAT NUOVO DOBLO, д.н.з. НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ,із забороною відчуження та розпорядження вищевказаним майном.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, за викладених в ньому підстав, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вимогами ч.8 ст. 170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Слідчими суддею встановлено, що звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного, слідчий обґрунтовує необхідність арешту задля забезпечення цивільного позову у розмірі 1 243 876 гривень 78 коп.
Однак, в матеріалах, які додані до клопотання слідчим, відсутні дані про вартість майна, яка має бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеною у цивільному позові.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено співмірність вартості майна, на яке необхідно накласти арешт, з метою забезпечення цивільного позову та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170- 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , затвердженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102030000013 від 20.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1