ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 листопада 2023 рокуСправа № 160/16393/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- зобов'язати Пенсійний фонд України зарахувати мені стаж роботи у Дніпропетровському ІОЦ Агропромислового комітету у Дніпропетровській області з 01.10.1991р. по 28.02.1995р.
Ухвалою суду від 21 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням правильного найменування відповідача, а також приведенням прохальної частини позову у відповідність до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи);
- докази на підтвердження обставин про які зазначено у позові (незарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 01.10.1991р. по 28.02.1995р. (заяви - звернення, розрахунок трудового стажу, листи - відповіді пенсійного органу, тощо) у кількості примірників, залежно від складу сторін;
- доказів сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
На виконання ухвали суду від 21.07.2023 року на адресу суду від позивачки - ОСОБА_1 надійшов уточнений адміністративний позов. Доказів сплати судового збору у розмірі 1073.60 грн. до суду не надано. Між тим, у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору та додано довідку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виплату пенсії позивачці за період квітень - вересень 2023 року.
Дослідивши надані документи, судом встановлено, що недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі суду від 21.07.2023 року, позивачем не виконані, та зазначає наступне.
За правилами статті 132 КАС України судовий збір належить до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України «Про судовий збір» (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач разом з уточненим адміністративним позовом надала довідку про доходи №3775067386900715 від 25.09.2023 року, видану відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про отриманий розмір пенсії за період з 01.04.2023 року по 30.09.2023 року.
Суд зазначає, що надана позивачем довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Окрім того, така довідка повинна бути поданою за попередній календарній рік (пункт 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Як було зазначено раніше, довідка про доходи подана лише за період з 01.04.2023 року по 30.09.2023 року, в той же час, у суду відсутні докази про майновий стан позивача за попередній календарний рік.
Згідно із позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір"» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Ненадання позивачем доказів на підтвердження майнового стану є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що недоліки позовної заяви про які було зазначено в ухвалі суду від 21.07.2023 року, позивачем не виконані.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим, позов слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева