ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21772/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області та з уточненими позовними вимогами просив визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області у зарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року служби в Управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України), оформлену листом від 02 червня 2023 року №1477/12/01/1-2023, зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року в управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28.07.2011 по 26.09.2014 року ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (далі - УДПтС України у Волинській області) на посаді молодшого інспектора 2-ої категорії відділу режиму та охорони Луцького слідчого ізолятору (далі - Луцьке СІЗО).
Наказом начальника Луцького СІЗО УДПтС України у Волинській області №88 о/с від 26.09.2014 року позивача було звільнено зі служби у відповідності до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п. 63 «ж» (за власним бажанням)
26.09.2014 наказом начальника Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області позивач був призначений на посаду міліціонера відділення №2 взводу № 1 спеціальної роти судової міліції «Грифон» на якій перебував до 06.11.2015 року.
В зв'язку із набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 з 07.11.2015 був прийнятий на службу до Національної поліції України, а саме до Головного управління Національної поліції у Волинській області та призначений на посаду поліцейського роти особливого призначення.
В даний час позивач проходить службу в ГУНП у Волинській області на посаді поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення.
В травні 2023 року позивачу стало відомо, що до стажу служби в поліції, який станом на 27 липня 2023 року становить 09 років 06 місяців 04 дні, йому не було враховано службу в Луцькому СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області на посаді молодшого інспектора 2-ої категорії відділу режиму та охорони за період з 28.07.2011 по 26.09.2014.
На звернення позивача від 22.05.2023 отримав 02.06.2014 з ГУНП у Волинській області відповідь №1477/12/01/1-2023 про відмову у зарахуванні стажу служби в УДПтС України у Волинській області до служби в поліції з підстав визначених у частині 2 статті 78 Закону №580-VIII, тобто відсутністю такої служби ДПтС у зазначеному переліку до частини 2 статті 78 Закону №580- VIII.
ОСОБА_1 вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його соціальні права передбачені законами України та Конституцією України, оскільки служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що частина друга статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції. Цей перелік не містить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України у період з 28.07.2011 по 26.09.2014, яка не входила до складу органів внутрішніх справ, відтак відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу служби в поліції. На виконання приписів вказаного нормативно - правового акту, при обчисленні стажу служби в поліції Калькову В.І. ГУНП у Волинській області було дотримано вимоги статті 78 Закону №580-VIIT, однак не зараховано вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України, оскільки це суперечить вимогам законодавства України.
ГУНП у Волинській області, вважає, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як то встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що з 28.07.2011 по 26.09.2014 року ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області на посаді молодшого інспектора 2-ої категорії відділу режиму та охорони Луцького слідчого ізолятору.
Наказом начальника Луцького СІЗО УДПтС України у Волинській області №88 о/с від 26.09.2014 року позивача було звільнено зі служби у відповідності до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п. 63 «ж» (за власним бажанням).
26.09.2014 наказом начальника Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області позивач був призначений на посаду міліціонера відділення №2 взводу № 1 спеціальної роти судової міліції «Грифон» на якій перебував до 06.11.2015 року.
В зв'язку із набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 з 07.11.2015 був прийнятий на службу до Національної поліції України, а саме до Головного управління Національної поліції у Волинській області та призначений на посаду поліцейського роти особливого призначення.
В даний час позивач проходить службу в ГУНП у Волинській області на посаді поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення.
В травні 2023 року позивачу стало відомо, що до стажу служби в поліції, який станом на 27 липня 2023 року становить 09 років 06 місяців 04 дні, йому не було враховано службу в Луцькому СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області на посаді молодшого інспектора 2-ої категорії відділу режиму та охорони за період з 28.07.2011 по 26.09.2014.
На звернення позивача від 22.05.2023 отримав 02.06.2014 з ГУНП у Волинській області відповідь №1477/12/01/1-2023 про відмову у зарахуванні стажу служби в УДПтС України у Волинській області до служби в поліції з підстав визначених у частині 2 статті 78 Закону №580-VIII, тобто відсутністю такої служби ДПтС у зазначеному переліку до частини 2 статті 78 Закону №580- VIII.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV визначено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Як вбачається з частини п'ятої статті 23 Закону України “Про державну кримінально-виконавчу службу України” від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію”, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, у попередніх редакціях даного Закону визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист, визначений Законом України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських на працівників кримінально-виконавчої служби.
Таким чином, на позивача, під час проходження ним служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що в правовому аспекті служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) аналогічна службі персоналу органів і установ виконання покарань. За таких обставин, суд вважає, що служба позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України “Про національну поліцію”.
Таким чином, період служби з 28.07.2011 по 26.09.2014 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення Державній пенітенціарній службі України) підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції.
Крім того, додатково суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Приписами частин першої-другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції у Волинській області у зарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року служби в Управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України), оформлену листом від 02 червня 2023 року №1477/12/01/1-2023, та зобов'язання Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року в управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області у зарахуванні до стажу служби в поліції ОСОБА_1 наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року служби в Управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України), оформлену листом від 02 червня 2023 року №1477/12/01/1-2023.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, ЄДРПОУ 40108604)зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28 липня 2011 року по 26 вересня 2014 року в управлінні Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (на момент звільнення з Державної пенітенціарної служби України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук