Справа №705/1288/23
2/705/1315/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 65600,00 грн, судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.07.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4475824 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 р. Сума кредиту складає 20000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту - 16.08.2021 вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 Договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач в межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.
15.08.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих відсотків за користування кредитом на суму 8550,00 грн. Відповідно до п. 1.4. та п 4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів із стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.
14.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, тому кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних дні. В подальшому, відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 25.05.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАНСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000,00 грн - тіло кредиту та 45600,00 грн. - нараховані проценти, а всього 65600,00 грн.
18.04.2023 за вх. № 9298 від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 86610,87 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 3684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що інфляційні втрати складають 18433,60 грн, а 3 % річних становить 2577,27 грн. Таким чином, борг відповідача перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за кредитним договором складає 65600 грн, з яких сума кредиту складає 20000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 45600 грн, сума інфляційних втрат - 18433,60 грн, сума 3 % річних - 2577,27 грн, а всього 86610,87 грн.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.03.2023 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін.
Відповідно до супровідного листа копія ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками була направлені відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Від відповідача до суду повернувся конверт з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Судом був направлений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 щодо надання інформації про її зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Уманської міської ради, що надійшла на адресу суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене, судом 25.09.2023 було направлено копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками та заяви про збільшення позовних вимог за адресою місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 , вказаною в довідці виконавчого комітету Уманської міської ради.
Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від сторін судом у встановлений строк не отримано.
Від відповідача ОСОБА_1 04.10.2023 до суду повернувся конверт разом з ухвалою про відкриття провадження, копією позовної заяви з додатками з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається такою, якій вручена ухвала про відкриття провадження у справі.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подала, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке та дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно з приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При розгляді справи встановлено, що 17.07.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 як позичальником (відповідач у справі) укладено електронний Договір № 4475824 про надання споживчого кредиту.
Сума кредиту складає 20000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту - 16.08.2021 вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 Договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 20000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит були підписані споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М793275 від 17.07.2021 00:20:17
25.05.2022 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 25-05/2022.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.05.2022 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 , № кредитного договору 4475824, на умовах, передбачених Договором факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022.
Позивач зазначає, що відповідач, одержавши кредитні кошти, не виконала належним чином своїх зобов'язань по їх поверненню та сплаті відсотків, внаслідок чого в неї перед кредитором виникла заборгованість у сумі 86610,87 грн, яка складається з наступного: 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 45600,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 18433,60 грн - інфляційні втрати, 2577,27 грн - 3% річних.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», набувши статусу нового кредитора у Договорі від 17.07.2021, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.
Відповідач своїх зобов'язань перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись п. 4.3 Договору кредитний договір було автоматично пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.
У матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, з якого вбачається, що вона була повідомлена про всі умови кредитування, валюту кредиту, процентну ставку, умови повернення кредиту та інші важливі правові аспекти. Вказаний Паспорт було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (М793275).
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що відповідачка була належним чином ознайомлена із умовами вказаного Договору про надання споживчого кредиту № 4475824 від 17.07.2021, що підтверджується накладенням відповідачкою Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно умов Договору, і відсотки у складі щомісячних платежів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд констатує, що в ході розгляду даної справи представником позивача було збільшено позовні вимоги в частині нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, а саме представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що у зв'язку із порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань, їй було нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Факт періоду нарахування сум за вказаний період підтверджується відповідним розрахунком, зазначеним у заяві про збільшення позовних вимог.
Однак суд вважає, що нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України за період з 2022 року по січень 2023 року позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на таке.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжений, діяв на час звернення з позовом до суду та діє на час ухвалення рішення у справі.
З огляду на те, що позивачем нараховувалися суми згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у період воєнного стану, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог в частині нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України за період з 2022 року по лютий 2023 року слід відмовити. При цьому суд доходить висновку, що за період з 14.12.2021 по 23.02.2022 з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати та 3% річних.
Згідно з розрахунком інфляційних витрат за грудень 2021 року необхідно стягнути (100,6*65600):100)- 65600=393,60 грн.;
за січень 2022 року - (101,3*65600):100)- 65600=852,80 грн.;
за лютий 2022 року - (101,6*65600):100)- 65600=1049,60 грн.
Таким чином, розмір інфляційних втрат, які підлягають до стягнення, становлять - 2296,00 грн.
Згідно з розрахунком 3-х % річних за період з 14.12.2021 по 23.02.2022 становлять: (65600 грн.*3):100:365*72=388,21 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 28.02.2023 має заборгованість у розмірі 68284,21 грн, з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45600,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2296,00 грн - інфляційні втрати; 388,21 грн - 3% річних.
Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи Додатком № 1 до Договору факторингу Реєстру боржників ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, тому позовні вимоги в цій частині суд вважає підставними, підтвердженими належними доказами та такими, які слід задовольнити.
З приводу вимоги про відшкодування судових витрат суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розглянувши вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 8000,00 грн - витрати на правову допомогу, суд зазначає таке.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представником позивача зазначено, що витрати на правничу допомогу адвоката становлять в розмірі 8000,00 грн, та в якості підтвердження до суду було надано договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022, звіт про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 від 28.02.2023 (в якому вказано, що були надані такі послуги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта), рахунок на оплату замовлення № 144/28/02 від 28.02.2023, платіжне доручення № 342 від 28.02.2023 на суму 8000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 8000,00 грн є неспівмірними зі складністю цієї справи (справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін), суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір в розмір 2684,00 грн., враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2116,07 грн.=2684,00*68284,21/ 86610,87.
Керуючись ст.ст. 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 68284 (шістдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 21 коп.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 2116,07 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»; 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.І.Єщенко