Справа №295/16357/23
1-кс/295/6880/23
30.11.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023065400001667 від 22.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тимчасово позбавити власника, користувачів та інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового розгляду клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій просив про часткове задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській, за процесуального керівництва прокурорів Житомирської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023065400001667 від 22.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.11.2023 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт поліцейського УПП в Житомирській області який повідомив що 22.11.2023 під час патрулювання близько 15 год., 46 хв., за адресою: м. Житомир, пров. Вацківський, 5, працівниками поліції, під час перевірки в порядку ст. 35 ЗУ "Про НПУ" в салоні автомобіля марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено поліетиленовий пакет з речовиною зовні схожою на наркотичну.
Після цього на місце події було викликано СОГ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, якими під час проведеного огляду місця події було вилучено автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 , в якому розміщений поліетиленовий пакет з речовиною зовні схожою на наркотичну. Даний автомобіль в подальшому було поміщено до майданчику тимчасового утримання, що розташований за адресою м. Житомир вул. Слобідська, 35. З метою в подальшому проведення слідчих дій та вилучення речовини зовні схожої на наркотичну.
В подальшому, 23.11.2023 року автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Частиною 5 передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом, тобто він не є безстроковим, та обмежений строком досудового розслідування, який чітко регламентований статтею 219 КПК України.
Враховуючи, що вилучений під час огляду місця події вказаний автомобіль є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, проте беручи до уваги, що у клопотанні відсутні докази висунутої підозри власнику майна у причетності до вчиненого кримінального правопорушення та відсутні будь-які дані, які б вказували на можливу його причетність до розслідуваного кримінального правопорушення, а тому зважаючи на викладене, слідчий суддя вбачає за можливе накласти арешт на майно частково в частині заборони на відчуження транспортного засобу.
На підставі вищевикладеного, згідно з вимогами ст. ст. 170, 171 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власників та користувачів, можливості відчужувати вищевказане майно.
Зобов'язати слідчого та/або відповідальну особу за місцем зберігання транспоттного засобу передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 .
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 .
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавати безперешкодний доступ до автомобіля марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_1 у разі необхідності проведення з використанням вказаного транспортного засобу будь-яких процесуальних, слідчих дій під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1