Справа № 643/12551/23
Провадження № 2/643/5048/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право на частку ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Також просить визначити розмір судового збору, який стягнути з відповідача. Документ сформований в системі «Електронний суд».
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається з позовних вимог, позивач, зокрема, просить суд визначити за ОСОБА_2 право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що суперечить закону, оскільки позивач не вправі в межах даних позовних вимог просити визначити право власності на користь відповідача у даній справі.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам, роз'яснено, що «в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість - вартість за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ст. 6 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Таким чином ціна позову у даній справі повинна визначатись дійсною (ринковою) вартістю квартири, визначеною належним суб'єктом оціночної діяльності.
Однак, позивачем не зазначено ціну позову та до позовної заяви позивачем не надано жодного документу в підтвердження дійсної (ринкової) вартості майна, щодо якого заявлені позовні вимоги. Ціну позову щодо вартості квартири можливо встановити за допомогою суб'єкта оціночної діяльності.
За відсутності даних щодо вартості спірного майна, неможливо встановити правильність визначення позивачем ціни позову та відповідну сплату судового збору.
Таким чином, позивачці необхідно зазначити ціну квартири на яку вона просить визнати право власності та у відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтіввсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 2030101).
Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки, та надати підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документами, з урахуванням вказаних недоліків.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст.185, 258-261, 353-355 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Поліщук