номер провадження справи 5/191/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 Справа № 908/2454/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” від 30.10.2023 про ухвалення додаткового рішення
За позовом: Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” (електрона пошта: energo@ekb.com.ua; бул. Шевченка, буд. 18, м. Запоріжжя, 69039; код ЄДРПОУ 33675278)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ” (електрона пошта: berdyansk.mk@gmail.com; vlasta.2018mk@ukr.net; v.zinovatniy@gmail.com; biljean@ukr.net; Мелітопольське шосе, буд. 82/2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100; код ЄДРПОУ 25480722)
про стягнення 9 718 962,98 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Гончаренко Н.А., ордер серії АР № 11061777 від 01.12.2022, посвідчення ЗП001391 від 30.08.2017, адвокат;
Від відповідача: не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2454/22 за позовом Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ” про стягнення 9 718 962,98 грн.
25.10.2023 Господарським судом Запорізької області проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №908/2454/22.
31.10.2023 через систему “Електронний суд” до суду від Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” надійшла заява від 30.10.2023 про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2023, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 01.11.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та судове засідання призначено на 13.11.2023 об 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи.
13.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 13.11.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».
Представник заявника підтримав заяву від 30.10.2023 про ухвалення додаткового рішення та просить суд стягнути з ТОВ «БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ» на користь ПрАТ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 40 000,00 грн. Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 8 994 987,78 грн., починаючи з 01.12.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (3%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]. Де: [Сума боргу] - сума залишку простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - три проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З метою повідомлення відповідача про розгляд цієї заяви судом та про його право подати письмові пояснення, ухвалу суду від 01.11.2023 направлено на адресу електронної пошти відповідача.
Отже, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї заяви в суді.
Письмових пояснень по суті заяви від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути вказану заяву.
Розглянувши матеріали справи та заяви, заслухавши представника заявника, суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2023 у справі №908/2454/22 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ” на користь Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” суму основного боргу в розмірі 8 994 987,78 грн., 3% річних в сумі 116 181,06 грн., інфляційні втрати в сумі 607 794,14 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 145 784,45 грн.
У позовній заяві позивачем на виконання п. 9 ч.3 ст. 162 ГПК України вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи:
- витрати по сплаті судового збору за подання до Господарський суд Запорізької області позовної заяви майнового характеру на суму 145 784,45 грн., що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір»;
- витрати на правничу допомогу на суму 40 000,00 грн. (за розгляд справи в суді першої інстанції), яка надається адвокатом Гончаренко Н.А. на підставі додаткової угоди № 7-1 від 01.11.2022 до договору № 16 від 03.05.2021.
Докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Судом встановлено, що 03.05.2021 між Гончаренко Наталією Андріївною (далі - Адвокат) та Приватним акціонерним товариством “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №16, відповідно до п.1.1. якого, Адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 3.1. договору юридичну допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу винагороди за надану правову допомогу, в розмірі згідно додаткової угоди сторін.
У пункті 2 Додаткової угоди №7-1 від 01.11.2022 до вказаного договору, сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги, у суді першої інстанції становить 40 000,00 грн., та не підлягає зміні в залежності від обсягу послуг та витраченого Адвокатом часу.
Додатковими угодами №3 від 10.12.2021 та №20 від 02.12.2022 до вказаного договору, сторони продовжили термін дії цього договору відповідно до 31.12.2022 та до 31.12.2023.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №30 від 30.10.2023, Адвокатом було надано, а Клієнтом (згідно додаткової угоди №7-1 від 01.11.2022) отримано відповідні юридичні послуги на загальну вартість 40 000,00 грн. Вказаний Акт підсипаний та скріплений печатками обох сторін.
Також до матеріалів справи надано наступні документи: Свідоцтво про право гр. Гончаренко Н.А. на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001391, видане Радою адвокатів Запорізької області на підставі рішення №15 від 30.08.2017; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1106177 від 01.12.2022, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №16 від 03.05.2022 на представлення інтересів ПрАТ “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” в Господарському суді Запорізької області.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 3 ст. 26 Закону встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. №36 (далі - Положення) ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України для підтвердження повноважень адвоката, як особи, що підписала позовну заяву, або скаргу, є ордер, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються зокрема ордером та в порядку встановленому законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що позивачем надано до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу пов'язаних з розглядом цієї справи в сумі на суму 40 000,00 грн., яка є співмірною з заявленими позовними вимогами, відповідає критеріям співмірності, реальності, розумності розміру таких витрат, а отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач заперечень щодо визначеного розміру адвокатських витрат суду не надав.
Також судом встановлено, що у судовому засіданні 25.10.2023, при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, судом не було вирішено питання щодо заявленого у прохальній частині позову, вимогу про зазначення судом, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 8 994 987,78 грн., починаючи з 01.12.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.
У пункті 3 прохальної частини позову позивач просив суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 8994 987,78 грн., починаючи з 01.12.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (3%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]. Де: [Сума боргу] - сума залишку простроченого боргу;
[Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу 8 994 987,78 до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України.
Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (3%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]. Де: [Сума боргу] - сума залишку простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
З урахуванням викладеного, суд вважає за
Частиною 1 статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 2 та 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3)
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” від 30.10.2023 про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” від 30.10.2023 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Прийняти додаткове рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРДЯНСЬКІ КОВБАСИ” (електрона пошта: berdyansk.mk@gmail.com; vlasta.2018mk@ukr.net; v.zinovatniy@gmail.com; biljean@ukr.net; Мелітопольське шосе, буд. 82/2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100; код ЄДРПОУ 25480722) на користь Приватного акціонерного товариства “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “БАРВІНОК” (електрона пошта: energo@ekb.com.ua; бул. Шевченка, буд. 18, м. Запоріжжя, 69039; код ЄДРПОУ 33675278) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням чинності.
3. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2023 у справі № 908/2454/22, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу - 8 994 987,78 (вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 78 коп., починаючи з 01.12.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (3%)] / 100% х [Кількість днів] /[Кількість днів у році]. Де: [Сума боргу] - сума залишку простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - три проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 23.11.2023.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.