ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
29.11.2023р. Справа №905/1017/23
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро
до відповідача: Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 11111,89грн.
без виклику учасників справи,
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" м.Дніпро звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 11111,89грн. з яких: 8814,96грн. - сума основної заборгованості, 346,36грн. - 3% річних, 1950,57грн - інфляція.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання (закупівлі) електричної енергії №7997У від 02.02.2022 в частинні своєчасної оплати поставленої в лютому 2022 електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1017/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 25.08.2023 для подання через канцелярію суду відзиву на позов.
Відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 02.08.2023 до електронної скриньки позивача, яка вказана у позові.
Щодо повідомлення Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь, Донецька область про розгляд справи, суд відзначає наступне.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Донецький державний університет внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423) значиться за наступною адресою: 87527, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Луніна, 89.
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 №734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.
Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є місто Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, відділення поштового зв'язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв'язку не надаються, Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв'язку на адресу відповідача у м. Маріуполь.
Разом с тим, суд направив засобами поштового зв'язку копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2023 на адресу, що вказана у позовній заяві та значиться на офіційному веб-сайті Донецького державного університету внутрішніх справ. Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду отримана адресатом 09.08.2023.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
У Єдиному державному реєстрі наявна інформація щодо наявності у відповідача наступної офіційної електронної адреси - info@dnuvs.in.ua.
Відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 02.08.2023 до вказаної електронної скриньки відповідача.
Господарським судом Донецької області відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» також вчинялися дії з повідомлення відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1017/23.
25.08.2023 на адресу суду засобами поштового зв'язку від Донецького державного університету внутрішніх справ надійшов відзив на позовну заяву №3953/7-2023 від 21.08.2023 разом з доказами його направлення позивачу, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
За змістом відзиву відповідач посилається на неможливість реалізації зобов'язань за укладеним договором через воєнний стан та переміщення особового складу університету з міста Маріуполь, знаходження об'єкту споживання електричної енергії на окупованій території. За доводами відповідача він звернувся до постачальника шляхом надіслання на його електронну адресу листа №1634 від 13.05.2022 з пропозицією розірвання договору з 24.05.2022 у зв'язку з бойовими діями в місті Маріуполь. Також учасник справи стверджує, що належним чином виконував свої зобов'язання з оплати поставленої електроенергії, у підтвердження чого посилається на платіжне доручення №182 від 15.02.2022 на суму 4547,76грн.
Крім того, представник Донецького державного університету внутрішніх справ у відзиві зазначає, що у випадку дострокового розірвання договору за умовами п. 12.4 договору штрафні санкції до споживача не застосовуються.
04.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява №4126/7-2023 від 29.08.2023 про долучення до матеріалів справи копії витягу з реєстру неприбуткових організацій.
30.11.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких стверджує, що здійснена відповідачем платіжним дорученням №182 від 15.02.2022 оплата у розмірі 4547,76грн відповідає виставленому рахунку в січні 2022 і є виконанням зобов'язань відповідача за спожиту ним у січні 2022 електричну енергію, відтак жодним чином не спростовує заявлені позовні вимоги за спірний період лютий 2022. До пояснень приєднаний в тому числі акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2022 на суму 4547,76грн, рахунок від 15.02.2022 за спожиту електроенергію за січень 2022 на суму 4547,76грн.
Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи відкриття провадження у справі 02.08.2023, оскільки закінчення 60-ти денного строку припадає на вихідний день, останнім днем строку розгляду справи є 02.10.2023.
Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За приписами ч. 2 ст. 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У рішенні Європейського Суду з прав людини "Савенков проти України" від 02.05.2013 "Папазов проти України" від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов'язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
02.02.2022 між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (далі - позивач, постачальник) та Донецьким державним університетом внутрішніх справ (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №7997У (далі - договір), за умовами п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.1.3. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31 грудня 2022 року становить 75000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.
Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Строк (термін) поставки товару: до 31 грудня 2022 (п.2.1. договору).
Пунктом 2.2 договору визначено місце поставки (передачі) товару: Донецька обл. м.Маріуполь, проспект Нахімова, 7.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору. (п.2.4 договору)
За змістом п.4.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 1,68грн. з ПДВ.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2 договору).
У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
У п.4.3 договору сторони дійшли згоди, що вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3. цього договору, та становить: 126000,00 грн, крім того ПДВ 21000,00 грн.
За умовами п.4.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.п3 п.4.5 договору).
Сторони у п.4.6 договору сторони дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк визначений у рахунку який не може бути менше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк визначений у комерційній пропозиції споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу елекетробезпеки.
Відповідно до п.4.7 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу, за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ (Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018) та/або ініціювати в односторонньому порядку дострокове припинення дії договору повідомивши споживача про це за 20 днів до очікуваної дати припинення.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені.
Сторонами погоджено, що споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, якщо інше, за згодою сторін не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції.
Згідно п.4.8. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.
Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (п.п 1,7 п.5.2 договору).
В свою чергу, за умовами п.6.1. договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.
Відповідно до п.8.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Згідно п.8.2. договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, у разі:
1) порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі;
2) відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника;
3) в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.
Сторонами у п.8.4. договору погоджено, що порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018. (далі - ПРРЕЕ).
За приписами п.10.1 договору спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, можуть бути вирішенні шляхом звернення споживача до Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється Постачальником згідно з Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 березня 2009 року №299, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2009 року за № 308/16324 (із змінами) (далі - Положення про ІКЦ).
Під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим цими ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ.
За змістом п.12.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії до 31 грудня 2022, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови Угоди розповсюджують свою дію на відносини, які виникли маж сторонами з 01.01.2022.
Відповідно до п.п.2 п.12.4 сторони зобов'язуються письмово повідомити про зміну будь-яких реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.
Невід'ємною частиною цього договору є всі додатки та додаткові угоди (п.12.7.договору).
Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яка є Додатком 1 до договору, Донецький державний університет внутрішніх справ ініціював приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника із зазначенням відповідних персоніфікованих даних. В заяві також визначено, що початок постачання з 02.02.2022. Заява-приєднання підписана споживачем Державним університетом внутрішніх справ в особі проректора Сомаренко В.О.
У Додатку до заяви-приєднаня до договору визначений перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача, а саме вказаний гуртожиток за адресою:87500, м. Маріуполь,Нахімова, 7; ЕІС-код (и) точки (точок) комерційного обліку: 62Z2871764491860;
Сторонами у якості Додатку 2 до договору підписана Комерційна пропозиція "Колективна Побутова" постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для колективних побутових та інших споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів, у якій в тому числі погоджено, що постачання електричної енергії з 1 жовтня 2021 по 30 квітня 2022 включно здійснюється за визначеними у пропозиції фіксованими цінами.
Відповідно до розділу 5 Комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але будь в якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюються не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.
Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду (отримання) в сервісі «Особистий кабінет».
У розділі 5 Комерційної пропозиції також зазначено, що споживач погоджується, що інформація про покази засобу обліку (початкові та кінцеві для розрахункового періоду, підтверджені адміністратором комерційного обліку), зазначається не безпосередньо в рахунку, а в акті приймання передавання товарної продукції (електричної енергії). Споживачу надається можливість його самостійного завантаження в Особистому кабінеті по мірі необхідності.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Так, матеріалами справи підтверджується, що на запит позивача №24/3780 від 27.03.2023 щодо фактично спожитої відповідачем електроенергії ПрАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у листі №67/4358-вих від 28.03.2023 повідомило фактичний (звітній) обсяг споживання за період лютий 2022 по точках комерційного обліку споживача, відповідно до яких Донецький юридичний інститут МВС України за лютий 2022 було спожито загальним обсягом 5247кВт/год.
У підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором з поставки відповідачу електричної енергії позивачем наданий суду акт про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 на загальну суму 8814,96грн, який підписані представником постачальника. Відповідно до акту, кількість спожитої відповідачем електроенергії складає 5247кВт/год.
Позивачем оформлено рахунок за спожиту електроенергію №7997У за лютий 2022 з сумою до сплати 8814,96грн.
Судом встановлено, що вказані у акті та рахунку обсяг споживання відповідають даним, отриманим за запитом від оператора системи розподілу.
У підтвердження направлення акту про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунку відповідачу позивачем надано скріншот з поштової скриньки за 28.04.2023 про їх направлення на наступну електронну поштову скриньку відповідача - info@dnuvs.ukr.education.
13.04.2023 позивачем на вказану у Єдиному державному реєстрі офіційну електронну адресу відповідача info@dnuvs.in.ua була направлена претензія №24/3833 від 29.03.2023 з вимогою сплати за період лютий 2022 грошові кошти у розмірі 8814,96грн.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за період лютий 2022, позивач звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 8814,96грн, 3% річних у розмірі 346,36грн та інфляційних втрат у розмірі 1950,57грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договором №7997У про постачання (закупівлю) електричної енергії від 02.02.2022, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання, визначає порядок та умови постачання електричної енергії.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови укладеного між сторонами договору №7997У від 02.02.2022 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частей 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що у виконання договору №7997У про постачання (закупівлю) електричної енергії від 02.02.2022 позивач поставив (продав) відповідачу електричну енергію, в свою чергу відповідачем за період лютий 2022 спожито електроенергії в обсязі 5247кВт/год на загальну суму 8814,96грн, на підтвердження чого позивачем надано акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022.
Вказаний у акті обсяг споживання відповідає даним, отриманим за запитом позивача від оператора системи розподілу.
Факт отримання електроенергії у вказаних об'ємах не спростований відповідачем в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.4.6. договору сторони дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції споживачем.
Згідно п.4.8. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов Комерційної пропозиції.
Відповідно до Розділу 5 Комерційної пропозиції, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але будь в якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Розрахунковим періодом відповідно до п.4.4. договору є 1 календарний місяць.
Приймаючи до уваги викладені умови оплати, остаточний розрахунок за період лютий 2022 року повинен бути здійснений не пізніше 10.03.2022.
Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на належне виконання зобов'язань з оплати за договором №7997У від 02.02.2022, у підтвердження чого приєднав до відзиву платіжне доручення №182 від 15.02.2022 на суму 4547,76грн.
В свою чергу, за твердженнями позивача, вказана оплата здійснена в рахунок сплати спожитої відповідачем в січні 2022 електричної енергії в об'ємі 2707 кВт/год. У підтвердження споживання електричної енергії в січні 2022 суду наданий акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.01.2022 та рахунок за січень 2022 на суму 4547,76грн.
Таким чином, сплачена платіжним дорученням №182 від 15.02.2022 сума коштів повністю дорівнює вартість спожитої відповідачем в січні 2022 електричної енергії.
Дослідивши виставлений в межах спірних правовідносин (підстав та предмету позову) сторін рахунок за спожиту електроенергію №7997У за період лютий 2022, суд встановив, що за спожиту електроенергію у лютому 2022 у кількості 5247кВт/год до сплати підлягає сума у розмірі 8814,96грн., водночас у рахунку відображено наявність дебіторської заборгованості на початок розрахункового періоду у розмірі 4547,76грн.
Здійснена відповідачем платіжним дорученням №182 від 15.02.2022 оплата не може розцінюватися судом як оплата за період лютий 2022, адже акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 був оформлений постачальником лише 28.02.2022, відповідно до 28.02.2022 ціна електричної енергії до сплати ще не була виставлена за рахунком і строк виконання цих зобов'язань не настав.
Суд зауважує, що відповідач у відзиві не навів ніяких обґрунтувань разом з підтверджуючими доказами відсутності у Донецького державного університету внутрішніх справ дебіторської заборгованості на початок розрахункового періоду лютий 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено факт сплати спожитої за період лютий 2022 електричної енергії у розмірі 8814,96грн.
Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки відповідач свої грошові зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту у лютому 2022 року електричну енергію всупереч умов договору не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 8814,96грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Викладені у відзиві інші доводи не спростовують правомірність заявленої до стягнення суми основного боргу.
Посилання відповідача у відзиві на наявність підстав не застосування до нього штрафних санкцій суд оцінює критично, адже заявлені до стягнення, крім суми основного боргу, 3% річних та інфляційні за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
За приписами частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження №12-79гс19).
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Розглянувши позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 346,23грн. та інфляційні втрати в розмірі 1950,57грн., суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на суму 8814,96грн за період з 10.03.2022 по 30.06.2023.
Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, граничний строк оплати за період лютий 2022 настав 10.03.2022, відповідно з 11.03.2022 почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, період нарахування 3% річних є правомірним починаючи з 11.03.2022.
Суд здійснив за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" в межах обраного позивачем періоду з 11.03.2022 по 30.06.2023 власний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги в цій частині у розмірі 345,59грн. Вимоги в частинні стягнення 3% річних у розмірі 0,77грн. не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1950,57грн.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць, Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.
Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем наступним чином:
- на суму 8814,96грн за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 273,36грн.;
- на суму 9088,22грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 245,38грн.;
- на суму 9333,60грн за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 289,34грн.;
- на суму 9622,94грн за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 у розмірі 67,36грн.;
- на суму 9690,30грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі 106,59грн.;
- на суму 9796,89грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 186,14грн.;
- на суму 9983,03грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 249,58грн.;
- на суму 10232,61грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 71,63грн.;
- на суму 10304,24грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 72,13грн.;
- на суму 10376,37грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 83,01грн.;
- на суму 10459,38грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 у розмірі 73,22грн.;
- на суму 10532,60грн за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 у розмірі 157,99грн.;
- на суму 10690,59грн за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 у розмірі 21,38грн.;
- на суму 10232,61грн за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 у розмірі 53,56грн.
Розглянувши розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Донецького державного університету внутрішніх справ (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 89; код ЄДРПОУ 08571423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ 42086719) борг за спожиту електроенергію у розмірі 8814,96грн, 3% річних у розмірі 345,59грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1950,57грн та судовий збір у розмірі 2147,05грн.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 0,77грн - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2023.
Суддя Ю.В. Макарова