ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3508/23
За позовом Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 426 350,54 грн., пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн., інфляційної складової у розмірі 20 771 258,18 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.
Представники:
Від позивача: Онищенко О.А., адвокат, довіреність №123-Д від 27.12.2022, т.1, а.с.271
Від відповідача: Лаврищев В.В., адвокат, довіреність №ДнЕП221226003 від 26.12.2022.
РУХ СПРАВИ.
Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 426 350,54 грн., пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн., інфляційної складової у розмірі 20 771 258,18 грн.
Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 26.07.2023.
Судове засідання, призначене на 26.07.2023, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.
Ухвалою суду від 26.07.2023 відкладено підготовче засідання на 05.09.2023.
Ухвалою суду від 05.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.
Ухвалою суду від 04.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.11.2023.
Судове засідання, призначене на 01.11.2023, не відбулось внаслідок оголошення повітряної тривоги у м. Дніпро.
Ухвалою суду від 01.11.2023 відкладено розгляд справи на 20.11.2023.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Державним підприємством "Гарантований покупець" (надалі - Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (надалі - електропостачальник) було укладено договір купівлі - продажу № 458/03/22 від 08.03.2022 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 506/02/22 від 25.03.2022) передбачено, що за цим договором Гарантований покупець зобов'язується продавати, а електропостачальник зобов'язується на виконання наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132 "Про забезпечення купівлі - продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період" купувати електричну енергію, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, обсяг, погодинні обсяги купівлі - продажу електричної енергії та інші умови продажу електричної енергії, яку гарантований покупець продає, а електропостачальник купує в розрахунковому періоді за цим договоромвизначається шляхом погодження обсягів купівлі - продажу електричної енергії, за формою, яка наведена в додатку № 2 до цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору, ціна на електричну енергію, за якою Гарантований покупець здійснює продаж електричної енергії електропостачальнику, дорівнює ціні, що склалася на ринку на добу наперед у відповідну годину постачання.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, у березні, липні та серпні 2022 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 745 244 069,01 грн., що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії від 31.03.2022 на суму 146 292 826,27 грн., від 30.04.2022 на суму 297 383 283,80 грн., від 31.05.2022 на суму 114 268 550,15 грн., від 30.06.2022 на суму 352 135 452,32 грн., від 31.07.2022 на суму 308 425 944,30 грн., від 31.08.2022 на суму 290 525 298,44 грн., від 30.09.2022 на суму 161 762 617,94 грн., від 31.10.2022 на суму 87 726 020,64 грн., від 30.11.2022 на суму 211 423 743,85 грн., від 31.12.2022 на суму 393 416 304,86 грн., від 31.01.2023 на суму 267 132 439,63 грн., від 28.02.2023 на суму 310 110 980,70 грн., від 31.03.2023 на суму 359 351 475,43 грн., від 30.04.2023 на суму 457 081 054,08 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00.00 годин першого по 24.00 години останнього числа включно).
У пункті 4.4 договору сторони погодили, що оплата за придбану у Гарантованого покупця електричну енергію здійснюється електропостачальником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Крім того, відповідно до п. 4.7 договору, на виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 № 106 електропостачальник має право здійснити оплату Гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов'язань, що виникли в результаті різниці між зобов'язаннями з оплати за пунктами 3.1, 3.2, 4.1 - 4.3 цього договору та перерахованими грошовими коштами на виконання п. 4.4. цього договору, з непогашеними грошовими зобов'язаннями Гарантованого покупця, що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 № 2297/02/21.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням вказаного пункту договору, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Позивач зазначив, що платіжними інструкціями № 2607533 від 29.07.2022, № 2622753 від 16.08.2022, № 2624951 від 17.08.2022, № 2685112 від 30.09.2022 електропостачальником було оплачено Гарантованому покупцю електроенергію, спожиту у березні 2022 року, у розмірі 43 785 370,04 грн.
Також, як вказав позивач:
- актом від 14.04.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за березень 2022 року у розмірі 84 135 566,83 грн.;
- актом від 13.05.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за квітень 2022 року у розмірі 297 383 283,80 грн.;
- актом від 16.06.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за травень 2022 року у розмірі 114 268 550,15 грн.;
- актом від 29.07.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за червень 2022 року у розмірі 352 135 452,32 грн.;
- актом від 18.08.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за липень 2022 року у розмірі 305 420 838,13 грн.;
- актом від 16.09.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за серпень 2022 року у розмірі 282 475 943,47 грн.
- актом від 17.10.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за вересень 2022 року у розмірі 161 762 617,94 грн.;
- актом від 16.11.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за жовтень 2022 року у розмірі 87 726 020,64 грн.;
- актом від 16.12.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за листопад 2022 року у розмірі 211 423 743,85 грн.;
- актом від 16.01.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за грудень 2022 року у розмірі 393 416 304,86 грн.;
- актом від 16.02.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за січень 2023 року у розмірі 267 132 439,63 грн.;
- актом від 16.03.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за лютий 2023 року у розмірі 310 110 980,70 грн.;
- актом від 17.04.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за березень 2023 року у розмірі 359 351 475,43 грн.;
- актом від 16.05.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за квітень 2023 року у розмірі 457 081 054,08 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" утворилась заборгованість перед Державним підприємством "Гарантований покупець" у загальному розмірі 29 426 350,54 грн., що складається з сум заборгованостей: 18 371 889,40 грн. за березень 2022 року, 3 005 106,17 грн. за липень 2022 року, 8 049 354,97 грн. за серпень 2022 року.
Позивач підтвердив, що після звернення до суду з цим позовом (23.06.2023), за актом від 16.09.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за спірний період у загальному розмірі 29 426 350,54 грн., що складається з сум заборгованостей: 18 371 889,40 грн. за березень 2022 року, 3 005 106,17 грн. за липень 2022 року, 8 049 354,97 грн. за серпень 2022 року.
На підставі пунктів 7.2, 7.3 договору позивач нарахував відповідачу до сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 09.04.2022 по 15.05.2023 у розмірі 53 561 138,23 грн. та штраф у розмірі 5 124 820,44 грн.
Також за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн. за період з 09.04.2022 по 15.05.2023 та інфляційну складову у розмірі 20 771 258,18 грн. за період з квітня 2022 року по червень 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідач наполягає на тому, що, з урахуванням приписів наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132, на період дії воєнного стану та протягом наступного місяця після його завершення, між сторонами має застосовуватись система зарахування зустрічних вимог. Оскільки борг відповідача перед споживачем за спірним договором був весь час меншим, ніж борг позивача перед відповідачем за договором № 2297/02/21 від 15.09.2021 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальниками універсальних послуг, то, відповідно, позивач мав змогу здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог.
За таких обставин, на думку відповідача, у даному випадку має місце прострочення кредитора. Що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та плати за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, відповідач вказав, що постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 внесені зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, зокрема, останню було доповнено пунктом 16 такого змісту: "На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
А отже, на думку відповідача, нарахування позивачем пені за спірний період суперечить положенням постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413.
Також відповідач послався на наявність форс-мажорних (введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України) як на підставу звільнення останнього від сплати 3% річних та інфляційної складової.
Разом з цим, відповідач надав контррозрахунок 3% річних та інфляційної складової.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором купівлі - продажу № 458/03/22 від 08.03.2022 у розмірі 29 426 350,54 грн., пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн., інфляційної складової у розмірі 20 771 258,18 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи була поставлений позивачем електроенергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлена електроенергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи має застосовуватись до спірних правовідносин підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.202 № 413).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Державним підприємством "Гарантований покупець" (надалі - Гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (надалі - електропостачальник) було укладено договір купівлі - продажу № 458/03/22 від 08.03.2022 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 10.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №323/03/23 від 02.03.2023), цей договір набуває чинності з 10.03.2022 та діє на час дії воєнного стану, але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.
Пунктом 1.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 506/02/22 від 25.03.2022) передбачено, що за цим договором Гарантований покупець зобов'язується продавати, а електропостачальник зобов'язується на виконання наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132 "Про забезпечення купівлі - продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період" купувати електричну енергію, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, обсяг, погодинні обсяги купівлі - продажу електричної енергії та інші умови продажу електричної енергії, яку гарантований покупець продає, а електропостачальник купує в розрахунковому періоді за цим договоромвизначається шляхом погодження обсягів купівлі - продажу електричної енергії, за формою, яка наведена в додатку № 2 до цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору, ціна на електричну енергію, за якою Гарантований покупець здійснює продаж електричної енергії електропостачальнику, дорівнює ціні, що склалася на ринку на добу наперед у відповідну годину постачання.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, у період з березня 2022 року по квітень 2023 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 3 757 035 992,41 грн., що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії від 31.03.2022 на суму 146 292 826,27 грн., від 30.04.2022 на суму 297 383 283,80 грн., від 31.05.2022 на суму 114 268 550,15 грн., від 30.06.2022 на суму 352 135 452,32 грн., від 31.07.2022 на суму 308 425 944,30 грн., від 31.08.2022 на суму 290 525 298,44 грн., від 30.09.2022 на суму 161 762 617,94 грн., від 31.10.2022 на суму 87 726 020,64 грн., від 30.11.2022 на суму 211 423 743,85 грн., від 31.12.2022 на суму 393 416 304,86 грн., від 31.01.2023 на суму 267 132 439,63 грн., від 28.02.2023 на суму 310 110 980,70 грн., від 31.03.2023 на суму 359 351 475,43 грн., від 30.04.2023 на суму 457 081 054,08 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (з 00.00 годин першого по 24.00 години останнього числа включно).
У пункті 4.4 договору сторони погодили, що оплата за придбану у Гарантованого покупця електричну енергію здійснюється електропостачальником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
З урахуванням вказаного пункту договору, а також приписів ч. 5. ст. 254 ЦК України, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за розрахункові місяця:
- березень 2022 року настав 11.04.2022;
- квітень 2022 року настав 10.05.2022;
- травень 2022 року настав 10.06.2022;
- червень 2022 року настав 11.07.2022;
- липень 2022 року настав 10.08.2022;
- серпень 2022 року настав 12.09.2022;
- вересень 2022 року настав 10.10.2022;
- жовтень 2022 року настав 10.11.2022;
- листопад 2022 року настав 12.12.2022;
- грудень 2022 року настав 10.01.2023;
- січень 2023 року настав 10.02.2023;
- лютий 2023 року настав 10.03.2023;
- березень 2023 року настав 10.04.2023;
- квітень 2023 року настав 10.05.2023.
Платіжними інструкціями № 2607533 від 29.07.2022, № 2622753 від 16.08.2022, № 2624951 від 17.08.2022, № 2685112 від 30.09.2022 електропостачальником було оплачено Гарантованому покупцю електроенергію, спожиту у березні 2022 року, у розмірі 43 785 370,04 грн.
Крім того, відповідно до п. 4.7 договору, на виконання наказу Міністерства енергетики України від 05.03.2022 № 106 електропостачальник має право здійснити оплату Гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошових зобов'язань, що виникли в результаті різниці між зобов'язаннями з оплати за пунктами 3.1, 3.2, 4.1 - 4.3 цього договору та перерахованими грошовими коштами на виконання п. 4.4. цього договору, з непогашеними грошовими зобов'язаннями Гарантованого покупця, що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 № 2297/02/21.
Наказом Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132 визнано такими, що втратили чинність накази Міністерства енергетики України від 05.03.2022 № 106 та від 07.03.2022 № 111.
Пунктом 8 наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132 було встановлено ДП "НАЕК "Енергоатом", ДП "Гарантований покупець", ПрАТ "Укргідроенерго" та постачальникам універсальних послуг здійснити до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, зарахування зустрічних вимог непогашених грошових зобов'язань, що виникли в результаті різниці між зобов'язаннями з оплати та перерахованими грошовими коштами на виконання положень цього Наказу, з непогашеними грошовими зобов'язаннями, що виникли у відповідний розрахунковий місяць при наданні/отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
Згідно з п. 9 наказу від 21.03.2022 № 132, починаючи з лютого 2022 року, сума зобов'язань, що залишилась після проведення розрахунків відповідно до п. 8 цього Наказу станом на 1 число розрахункового місяця, підлягає оплаті шляхом зарахування зустрічних вимог непогашених грошових зобов'язань в розрахунковому місяці.
Так:
- актом від 14.04.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за березень 2022 року у розмірі 84 135 566,83 грн.;
- актом від 13.05.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за квітень 2022 року у розмірі 297 383 283,80 грн.;
- актом від 16.06.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за травень 2022 року у розмірі 114 268 550,15 грн.;
- актом від 29.07.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за червень 2022 року у розмірі 352 135 452,32 грн.;
- актом від 18.08.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за липень 2022 року у розмірі 305 420 838,13 грн.;
- актом від 16.09.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за серпень 2022 року у розмірі 282 475 943,47 грн.
- актом від 17.10.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за вересень 2022 року у розмірі 161 762 617,94 грн.;
- актом від 16.11.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за жовтень 2022 року у розмірі 87 726 020,64 грн.;
- актом від 16.12.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за листопад 2022 року у розмірі 211 423 743,85 грн.;
- актом від 16.01.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за грудень 2022 року у розмірі 393 416 304,86 грн.;
- актом від 16.02.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за січень 2023 року у розмірі 267 132 439,63 грн.;
- актом від 16.03.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за лютий 2023 року у розмірі 310 110 980,70 грн.;
- актом від 17.04.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за березень 2023 року у розмірі 359 351 475,43 грн.;
- актом від 16.05.2023 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за квітень 2023 року у розмірі 457 081 054,08 грн.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" утворилась заборгованість перед Державним підприємством "Гарантований покупець" у загальному розмірі 29 426 350,54 грн., що складається з сум заборгованостей: 18 371 889,40 грн. за березень 2022 року, 3 005 106,17 грн. за липень 2022 року, 8 049 354,97 грн. за серпень 2022 року.
Щодо заперечень відповідача про те, що на період дії воєнного стану та протягом наступного місяця після його завершення, між сторонами має застосовуватись система зарахування зустрічних вимог, слід зазначити про таке.
Дійсно, як було вказано вище, згідно з п. 9 наказу від 21.03.2022 № 132, починаючи з лютого 2022 року, сума зобов'язань, що залишилась після проведення розрахунків відповідно до п. 8 цього Наказу станом на 1 число розрахункового місяця, підлягає оплаті шляхом зарахування зустрічних вимог непогашених грошових зобов'язань в розрахунковому місяці.
Разом з цим, таким пунктом Наказу не передбачено автоматичного списання заборгованості електропостачальника або строків, у які таке зустрічне зарахування має бути проведене.
Отже, зарахування зустрічних вимог непогашених грошових зобов'язань між сторонами мало відбуватись шляхом конклюдентних дій з підписання відповідних актів зарахування зустрічних однорідних вимог. Що і було зроблено сторонами.
Так, актами зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2023, 17.04.2023, 16.03.2023, 16.02.2023, 16.01.2023, 16.12.2022, 16.11.2022, 17.10.2022, 16.09.2022, 18.08.2022, 29.07.2022, 16.06.2022, 13.05.2022, 14.04.2022, 16.06.2023, 15.08.2023 (том 1 а.с. 44 - 70, 178 - 179, 232 - 233) сторони здійснювали припинення взаємних грошових зобов'язань.
За таких обставин, твердження відповідача про фактично автоматичне списання його заборгованості перед позивачем внаслідок наявності у останнього певної заборгованості перед відповідачем за договором № 2297/02/21 від 15.09.2021, є необґрунтованим.
А отже, заборгованість відповідача перед позивачем:
- за березень 2022 року, що не була погашеною станом на 12.04.2022;
- за квітень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.05.2022;
- за травень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.06.2022;
- за червень 2022 року, що не була погашеною станом на 12.07.2022;
- за липень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.08.2022;
- за серпень 2022 року, що не була погашеною станом на 13.09.2022
- за вересень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.10.2022;
- за жовтень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.11.2022;
- за листопад 2022 року, що не була погашеною станом на 13.12.2022;
- за грудень 2022 року, що не була погашеною станом на 11.01.2023;
- за січень 2023 року, що не була погашеною станом на 11.02.2023;
- за лютий 2023 року, що не була погашеною станом на 11.03.2023;
- за березень 2023 року, що не була погашеною станом на 11.04.2023;
- за квітень 2023 року, що не була погашеною станом на 11.05.2023 - є простроченою.
Після звернення позивача до суду з цим позовом (23.06.2023), за актом від 16.09.2022 сторони здійснили зустрічне зарахування зобов'язання відповідача з оплати електроенергії за спірний період у загальному розмірі 29 426 350,54 грн., що складається з сум заборгованостей: 18 371 889,40 грн. за березень 2022 року, 3 005 106,17 грн. за липень 2022 року, 8 049 354,97 грн. за серпень 2022 року.
Відповідно, вказані грошові зобов'язання відповідача є припиненими 15.08.2023.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сторони фактично вирішили спір у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 29 426 350,54 грн. у позасудовому порядку, а також те, що припинення такого зобов'язання відбулась після звернення позивача до суду з цим позовом, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 426 350,54 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Пунктом 7.2 договору визначено, що у випадку оплати електропостачальником за електричну енергію з порушенням строку оплати, передбаченого договором, електропостачальник сплачує гарантованому покупцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що за прострочення оплати покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, електропостачальник додатково сплачує гарантованому покупцю штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пунктів 7.2, 7.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 09.04.2022 по 15.05.2023 у розмірі 53 561 138,23 грн. та штраф у розмірі 5 124 820,44 грн.
Разом з цим, постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 внесені зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, зокрема, останню було доповнено пунктом 16 такого змісту: "На період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та станом на момент розгляду цієї справи не скасований.
Згідно статті 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Статтею 17 вказаного Закону визначено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Згідно частини 1 статті 20 наведеного Закону, правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України від 22.09.2016 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень.
Тому, має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 26 липня 2023 року у справі № 922/1948/22.
Заходи, передбачені постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, мають тимчасовий характер та пов'язані з певною подією.
Метою Регулятора при її прийнятті була підтримка та полегшення ведення господарської діяльності для учасників ринку електричної енергії в період оголошеного воєнного стану, недопущення їх банкрутства, а відтак, і недопущення збільшення дефіциту електроенергії в енергетичній системі України, серед іншого.
Відповідно до частини 9 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Договір № 458/03/22 від 08.03.2022 укладений сторонами відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (про що, зокрема, зазначено в п. 2.1 цього договору). А тому, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) має застосовуватись до спірних правовідносин.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 53 561 138,23 грн. та штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн. - є необґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн. за період з 09.04.2022 по 13.06.2023 та інфляційну складову у розмірі 20 771 258,18 грн. за період з квітня 2022 року по травень 2023 року.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства. Зокрема, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За розрахунком суду:
- 3% річних на суму боргу 146 292 826,27 грн. (березень 2022) за період з 12.04.2022 по 13.04.2022 становлять 24 048,14 грн.;
- 3% річних на суму боргу 62 157 259,44 грн. (березень 2022) за період з 14.04.2022 по 28.07.2022 становлять 541 534,48 грн.;
- 3% річних на суму боргу 47 642 302,99 грн. (березень 2022) за період з 29.07.2022 по 15.08.2022 становлять 70 484,50 грн.;
- 3% річних на суму боргу 37 737 343,04 грн. (березень 2022) за період 16.08.2022 становлять 3 101,70 грн.;
- 3% річних на суму боргу 37 651 389,40 грн. (березень 2022) за період з 17.08.2022 по 29.09.2022 становлять 136 163,93 грн.;
- 3% річних на суму боргу 18 371 889,40 грн. (березень 2022) за період з 30.09.2022 по 13.06.2023 становлять 388 074,70 грн.;
- 3% річних на суму боргу 297 383 283,80 грн. (квітень 2022) за період з 11.05.2022 по 12.05.2022 становлять 48 884,92 грн.;
- 3% річних на суму боргу 114 268 550,15 грн. (травень 2022) за період з 11.06.2022 по 15.06.2022 становлять 46 959,68 грн.;
- 3% річних на суму боргу 352 135 452,32 грн. (червень 2022) за період з 12.07.2022 по 28.07.2022 становлять 492 024,88 грн.;
- 3% річних на суму боргу 308 425 944,30 грн. (липень 2022) за період з 11.08.2022 по 17.08.2022 становлять 177 450,54 грн.;
- 3% річних на суму боргу 3 005 106,17 грн. (липень 2022) за період з 18.08.2022 по 13.06.2023 становлять 74 098,51 грн.;
- 3% річних на суму боргу 290 525 298,44 грн. (серпень 2022) за період з 13.09.2022 по 15.09.2022 становлять 71 636,37 грн.;
- 3% річних на суму боргу 8 049 354,97 грн. (серпень 2022) за період з 16.09.2022 по 13.06.2023 становлять 179 291,11 грн.;
- 3% річних на суму боргу 161 762 617,94 грн. (вересень 2022) за період з 11.10.2022 по 16.10.2022 становлять 79 773,35 грн.;
- 3% річних на суму боргу 87 726 020,64 грн. (жовтень 2022) за період з 11.11.2022 по 15.11.2022 становлять 36 051,79 грн.;
- 3% річних на суму боргу 211 423 743,85 грн. (листопад 2022) за період з 13.12.2022 по 15.12.2022 становлять 52 131,88 грн.;
- 3% річних на суму боргу 393 416 304,86 грн. (грудень 2022) за період з 11.01.2023 по 15.01.2023 становлять 161 677,93 грн.;
- 3% річних на суму боргу 267 132 493,63 грн. (січень 2023) за період з 11.02.2023 по 15.02.2023 становлять 109 780,45 грн.;
- 3% річних на суму боргу 310 110 980,70 грн. (лютий 2023) за період з 11.03.2023 по 15.03.2023 становлять 127 442,87 грн.;
- 3% річних на суму боргу 359 351 475,43 грн. (березень 2023) за період з 11.04.2023 по 16.04.2023 становлять 177 214,43 грн.;
- 3% річних на суму боргу 457 081 054,08 грн. (квітень 2023) за період з 11.05.2023 по 15.05.2023 становлять 187 841,53 грн.
Всього: 3 185 667,69 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими у розмірі 3 185 667,69 грн.
За розрахунком суду:
- інфляційна складова на суму боргу 62 157 259,44 грн. (березень 2022) за період з квітня по липень 2022 становить 6 172 375,83 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 47 642 302,99 грн. (березень 2022) за період серпень 2022 становить 524 065,33 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 37 651 389,40 грн. (березень 2022) за період вересень 2022 становить 715 376,40 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 18 371 889,40 грн. (березень 2022) за період з жовтня по травень 2023 становить 1 440 025,64 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 352 135 452,32 грн. (червень 2022) за період липень 2022 становить 2 464 948,17 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 308 425 944,30 грн. (липень 2022) за період серпень 2022 становить 3 392 685,39 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 3 005 106,17 грн. (липень 2022) за період з вересень 2022 по травень 2023 становить 297 118,66 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 8 049 354,97 грн. (серпень 2022) за період з вересень 2022 по травень 2023 становить 795 849,94 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 161 762 617,94 грн. (вересень 2022) за період жовтень 2022 становить 4 044 065,45 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 359 351 475,43 грн. (березень 2023) за період з квітень 2023 становить 718 702,95 грн.;
Всього: 20 565 213,76 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 20 565 213,76 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором купівлі - продажу № 458/03/22 від 08.03.2022 з додатками та додатковими угодами (том 1 а.с. 11 - 26), актами купівлі - продажу (том 1 а.с. 28 - 42), випискою по банківському рахунку (том 1 а.с. 43), актами зарахування зустрічних однорідних вимог (том 1 а.с. 44 - 70), актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.08.2023 (том 1 а.с. 267).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться наказами Міністерства енергетики України № 132 та № 106 (том 1 а.с. 166 - 168), договором № 2297/02/21 від 15.09.2021 з додатками (том 1 а.с. 169 - 175), розрахунком взаємних грошових зобов'язань сторін (том 1 а.с. 176 - 177), актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.06.2023 (том 1 а.с. 178 - 179), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 180 - 185, 190 - 192, 234 - 238а), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 186 - 189), актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.08.2023 (том 1 а.с. 232 - 233).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 185 667,69 грн., інфляційну складову у розмірі 20 565 213,76 грн.
Провадження у справі № 904/3508/23 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 426 350,54 грн. - слід закрити.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., інфляційної складової у розмірі 206 044,42 грн. та 3% річних у розмірі 246 670,47 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому, частину судового збору, пропорційну частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 426 350,54 грн., слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Провадження у справі № 904/3508/23 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 426 350,54 грн. - закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7; ідентифікаційний код: 42082379) на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код: 43068454; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) 3% річних у розмірі 3 185 667,69 грн., інфляційну складову у розмірі 20 565 213,76 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 444 769,52 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., інфляційної складової у розмірі 206 044,42 грн. та 3% річних у розмірі 246 670,47 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 30.11.2023.
Суддя М.О. Ніколенко