ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
01.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5916/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (м.Київ)
до ОСОБА_1 (м. Дніпро)
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 36 022 грн. 25 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 36 022 грн. 25 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 31.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Стратійчук Оленою Іванівною (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1П/3 від 31.01.2020, за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) майно у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 57,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Вокзальна площа, будинок 2, прим. 39;
- 31.01.2020 сторонами був підписаний акт прийому-передачі приміщення (додаток № 1 до договору);
- за умовами пункту 3.1. договору за оренду приміщення орендар зобов'язується щомісяця не пізніше 15-го числа кожного поточного (звітного) місяця (за винятком орендної плати за перший місяць оренди та гарантійного платежу) сплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі, визначеному згідно з підпунктом 3.1.1 договору, а саме: 32 000 грн. 00 коп. щомісячно;
- відповідно до пункту 3.3. договору сторони дійшли згоди, що протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі орендар сплачує орендодавцю суму гарантійного платежу у розмірі 32 000 грн. 00 коп., який є компенсацією орендодавцю за можливу спричинену шкоду та збитки. Гарантійний платіж утримується орендодавцем у разі відмови орендаря від виконання договору або окремих його істотних умов. Гарантійний платіж при належному виконанні орендарем умов договору та за умови відсутності порушень з боку орендаря зараховується як орендна плата за останній місяць оренди;
- 10.11.2020 сторони дійшли згоди розірвати договір оренди та підписали відповідний акт прийому-передачі приміщення (повернення) (додаток № 2 до договору);
- позивач зазначає, що відповідно до умов договору, він був зобов'язаний сплачувати відповідачу орендну плату до 15-го числа кожного поточного місяця, у тому числі і за місяць, в якому сторони підписали додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №1П/3 від 31.10.2020,
- сторонами у підпункті 3.1.1 договору погоджено, що орендна плата за неповний місяць оренди розраховується пропорційно кількості днів фактичного використання приміщення орендарем в такому місяці, в свою чергу, гарантійний платіж, відповідно до пункту 3.3. договору, зараховується як орендна плата за останній місяць оренди. Окрім того відповідно до пункту 3.3 договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі орендар сплачував орендодавцю суму у розмірі 32 100 грн. 00 коп., що була зарахована, як орендна плата за 14 календарних днів та один місяць з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення;
- у зв'язку з виконанням позивачем умов договору виникла переплата у розмірі 36 022 грн. 25 коп., яку відповідач не повернув, чим порушив права позивача та фактично набув майно (кошти) безпідставно.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.
З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідач).
За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Керуючись вищезазначеними положеннями закону, судом було сформовано Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якого фізична особа - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.11.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від позивача надійшла заява про відмову від позову (вх. суду № 60857/23 від 27.11.2023), в якій він просить суд постановити ухвалу про закриття провадження у справі №904/5916/23 за позовом ТОВ "Мережа магазинів "Дніпро-М" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 36 022 грн. 25 коп., у зв'язку з тим, що між сторонами досягнута домовленість щодо врегулювання спору.
Також, у вказаній заяві позивач зазначає про те, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, позивачу відомі та зрозумілі.
Слід відзначити, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь - якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Так, під час розгляду справи позивачем була подана заява про відмову від позову, в якій останній посилається на положення статті 46 та статті 191 Господарського процесуального кодексу України та вказує на те, що спір між сторонами врегульовано. Крім того, у вказаній заяві позивач зазначає про те, що наслідки відмови від позову позивачу відомі та останній їх розуміє.
Дослідивши зміст поданої позивачем заяви, суд приймає її в якості відмови від позову в порядку статті 191 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що заява про відмову від позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" - Тетяною Звягінцевою, повноваження якої підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, залученим до матеріалів справи (а.с. 86); підпис скріплений печаткою підприємства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, господарський суд, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову позивача від позову на вчинення таких дій, враховуючи, що позивачеві відомі правові наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, суд дійшов до висновку, що дана відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим підлягає прийняттю.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Отже, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн. 00 коп.);
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, відповідно до частин 1, 4 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи вказане, 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, згідно з платіжною інструкцією № DMEU045497 від 03.11.2023.2023 на суму 2 684 грн. 00 коп., а саме: 1 342 грн. 00 коп., підлягає поверненню позивачу з бюджету.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" від позову до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 36 022 грн. 25 коп.
3. Закрити провадження у справі № 904/5916/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 36 022 грн. 25 коп.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (вулиця Кирилівська, будинок 102, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41609173) частину сплаченого судового збору у сумі 1 342 грн. 00 коп., перерахованого згідно з платіжною інструкцією № DMEU045497 від 03.11.2023.2023, яка знаходиться в матеріалах справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 01.12.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний - 01.12.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко