ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4722/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договорами про постачання теплової енергії № 050720 та № 050721 від 20.11.2013 у загальному розмірі 827 373,52 грн.
Представники:
від позивача: Ганжа М.Г., адвокат;
від відповідача: не з'явився.
ПРОЦЕДУРА:
Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" заборгованість за теплову енергію в загальному розмірі 827 372,52 грн., з яких:
- за договором № 050720: основний борг у розмірі 620 559,36 грн., пеня у розмірі 142 279,07 грн., 3% річних у розмірі 8 855,54 грн., інфляційні збитки у розмірі 21 581,56 грн.;
- за договором № 050721: основний борг у розмірі 26 674,00 грн., пеня у розмірі 6 115,69 грн., 3% річних у розмірі 380,64 грн., інфляційні збитки у розмірі 927,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 04.09.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати опис вкладення у цінний лист (номер поштового відправлення), який підтверджує факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
13.09.2023 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області представником позивача подана заява про усунення недоліків.
Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання на 10.10.2023 о 10:20 год.
У підготовче судове засідання 10.10.2023 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 24.10.2023 о 10:40 год.
В призначене підготовче судове засідання 24.10.2023 представник відповідача не з'явився.
У підготовчому судовому засіданні 24.10.2023 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2023 о 11:40 год.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні 21.06.2023 позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не пояснив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Відповідач повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відсутність відповідача у судовому засіданні не перешкоджає прийняттю судового рішення у справі за наявними у справі матеріалами й не порушує принцип змагальності сторін.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів про постачання теплової енергії № 050720 та № 050721 від 20.11.2013, а саме в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
20.11.2013 між МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” (правонаступник - КП “Теплоенерго” ДМР, енергопостачальна організація/позивач) та Публічним акціонерним товариством “Дніпроважмаш” (пізніше перейменовано на Акціонерне товариство “Дніпроважмаш”, споживач/відповідач) було укладено Договір про постачання теплової енергії № 050720 (далі - “Договір № 050720”) та Договір про постачання теплової енергії № 050721 (далі - “Договір № 050721”), далі за текстом разом - Договори.
З положень обох Договорів випливає, що послуги з постачання теплової енергії Акціонерному товариству “Дніпроважмаш” (далі - Відповідач, Споживач) надавало Комунальне підприємство “Дніпровські міські теплові мережі” Дніпровської міської ради.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016 “Про надання дозволу на передачу з балансу КП “Дніпропетровські міські теплові мережі” на баланс КП “ТЕПЛОЕНЕРГО” об'єктів і мереж теплопостачання”, акту приймання -передачі об'єктів і мереж теплопостачання, КП “Теплоенерго” (далі - Позивач, Енергопостачальна організація) отримало від КП “Дніпропетровські міські теплові мережі” засоби для теплопостачання приміщень Відповідача.
Наведені обставини призвели до заміни сторони-кредитора, та зумовили перехід до КП “Теплоенерго” обов'язків з теплопостачання об'єктів за Договором.
На підставі зазначеного, між Відповідачем, Позивачем та КП “Дніпропетровські міські теплові мережі” було укладено Додаткові угоди (однакові за змістом) до Договорів, предметом яких є зміна енергопостачальної організації та внесення відповідних змін до основних договорів в частині сторін та їх реквізитів.
В свою чергу, відповідно до положень Додаткових угод, КП “Теплоенерго” набуває прав і обов'язків, належних Енергопостачальній організації за основними Договорами, укладеним зі Споживачем і стає стороною за ними (п. 1.1.1 Додаткових угод).
Права, зобов'язання та відповідність за Договорами переходять до Позивача в тому обсязі, в якому вони належали попередній Енергопостачальній організації (п. 1.1.4. Додаткових угод).
З урахуванням вищевикладеного, КП “Теплоенерго” набуло усіх прав та обов'язків сторони-виконавця за обома Договорами.
За цими договорами енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договорів).
Відповідно до п. 2.1. договорів теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);
гаряче водопостачання - протягом року;
технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою;
кондиціонування повітря - по мірі необхідності.
Відповідно до п. 3.1.5 договорів, у разі порушення Енергопостачальною організацією умов договору. споживач має право викликати її представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Відсутність будь-яких звернень (претензій) від споживача є підтвердженням отримання ним послуг від Енергопостачальної організації в повному обсязі та його згоди з відомостями, викладеними в Актах та рахунках.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (п. 2.2 договорів).
За умовами пункту 3.2.2 договорів споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості на початок опалювального сезону споживач до мереж теплопостачання підключений не буде.
Згідно п. 5.2. обох Договорів, облік споживання теплової енергії здійснюється приладом обліку за адресою м. Дніпро, пр. Петровського, 3. Приміщення, в які здійснюється постачання теплової енергії за Договором №050720 (гуртожиток відповідно до додатку №1 до Договору №050720) та Договором №050721 (службові приміщення в гуртожитку відповідно до додатку №1 до Договору №050721) знаходяться за однією адресою в одній будівлі (гуртожитку). А отже облік споживання теплової енергії проводиться за одним приладом обліку.
Відомості про кількість спожитої енергії, що відповідають показникам приладу обліку надаються Споживачем (п. 5.5 договорів) та фіксуються в Актах споживання теплової енергії, копії яких додаються, а саме:
- “Акт потребления тепловой знергии с 02.11.2022 по 30.11.2022”;
- “Акт потребления тепловой знергии с 30.11.2022 по 31.12.2022”;
- “Акт потребления тепловой знергии с 31.12.2022 по 31.01.2023”;
- “Акт потребления тепловой знергии с 31.01.2023 по 28.02.2023”;
- “Акт потребления тепловой знергии с 28.02.2023 по 22.03.2023”.
Таким чином, вищенаведені акти є підтвердженням фактичного споживання Відповідачем теплової енергії.
Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів (п. 6.1 договорів).
Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія 1 Гкал - 268,74 грн (п. 6.2 договору № 050720).
Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія 1 Гкал - 1008,34грн (п. 6.2 договору № 050721).
Так, за умовами пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Пунктом 7.2 договорів передбачено, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому - передачі теплової енергії по формі Додатку 4.
Споживач зобов'язаний не пізніше 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує (пункт 7.3 договорів).
Пунктом 7.4 договорів визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
При зміні тарифів на теплову енергію її розрахункова вартість у додатку 1 змінюється енергопостачальною організацією з дати введення нового тарифу за діючим договором без додаткової угоди (п. 7.9 договорів).
За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.
Пунктом 8.2.3 договору визначено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Обидва Договори набули чинності з моменту підписання та діяли до 20.11.2018 р. (п. 11.1 Договорів), але відповідно до п 11.4, вважаються пролонгованими на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку їх дії про їх припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Так, оскільки жодних заяв про припинення Договорів не надходило, вони продовжують свою дію та є обов'язковими для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Додатками до цього Договору є: Додаток № 1 “Обсяги постачання теплової енергії”; Додаток № 2 “Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача”; Додаток № 3 “Умови припинення подачі теплової енергії”; Додаток № 4 “Акт прийому - передачі виконаних робіт до договору №____ о/р__ __ місяця ___ року (зразок)”; Додаток № 5 “Перелік необхідної інформації”.
На виконання умов Договорів позивачем у період з листопада 2020 по березень 2023 включно було поставлено теплову енергію відповідачу на загальну суму 647 233,36 грн, що підтверджується копіями актів прийому-передачі послуги за Договорами, а саме:
За договором № 050720:
- Акт №050720 від 30 листопада 2022 р. прийому-передачі теплової енергії за договором 050720 від 20.11.2013 р (листопад 2022 р.);
- Акт №050720 від 31 грудня 2022 р. прийому-передачі теплової енергії за договором 050720 від 20.11.2013 р (грудень 2022 р.);
- Акт №050720 від 31 січня 2023 р, прийому-передачі теплової енергії за договором 050720 від 20.11.2013 р (січень 2023 р.);
- Акт №050720 від 28 лютого 2023 р. прийому-передачі послуги за договором 050720 від 20.11.2013 р (лютий 2023 р.);
- Акт №050720 від 31 березня 2023 р. прийому-передачі послуги за договором 050720 від 20.11.2013 р (березень 2023 р.).
За договором № 050721:
- Акт №050721 від 30 листопада 2022 р. прийому-передачі теплової енергії за договором 050721 від 20.11.2013 р (листопад 2022 р.);
- Акт №050721 від 31 грудня 2022 р. прийому-передачі теплової енергії за договором 050721 від 20.11.2013 р (грудень 2022 р.);
- Акт №050721 від 31 січня 2023 р. прийому-передачі теплової енергії за договором 050721 від 20.11.2013 р (січень 2023 р.);
- Акт №050721 від 28 лютого 2023 р. прийому-передачі послуги за договором 050721 від 20.11.2013 р (лютий 2023 р.);
- Акт №050721 від 31 березня 2023 р. прийому-передачі послуги за договором 050721 від 20.11.2013 р (березень 2023 р.).
Таким чином, підписання сторонами та скріплення печатками вищенаведених Актів є підтвердження факту поставки теплової енергії згідно з п. 7.2. договорів.
Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає повною мірою доведеним факт постачання теплової енергії Відповідачу, що свідчить про виконання ним взятого на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію (п. 1.1. договорів).
Позивач зазначив, що відповідач зі свого боку не дотримався кореспондованого йому обов'язку сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договорами.
Заборгованість за Договором № 050720 (за яким обліковується особовий рахунок НОМЕР_1 ) становить 620 559,36 грн.
Заборгованість за Договором № 050721 (за яким обліковується особовий рахунок НОМЕР_2 ) становить 26 674,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят чотири гривень).
Враховуючи викладене, з урахуванням вихідних днів, датою початку порушення зобов'язання за обома Договорами є:
- за листопад 2022 року - рахунки та Акти вручені 09.12.2022, останній розрахунковий день 14.12.2022 р., зобов'язання порушено з 15.12.2022;
- за грудень 2020 року - рахунки та Акти вручені 06.01.2023, останній розрахунковий день 11.01.2023 р., зобов'язання порушено з 12.01.2023;
- за січень 2021 року - рахунки та Акти вручені 08.02.2023, останній розрахунковий день 13.02.2023 р., зобов'язання порушено з 14.02.2023;
- за лютий 2021 року - рахунки та Акти вручені 07.03.2023, останній розрахунковий день 13.03.2023 р., зобов'язання порушено з 14.03.2023;
- за березень 2021 року - рахунки та Акти вручені 04.04.2023, останній розрахунковий день 10.04.2023 р., зобов'язання порушено з 10.04.2023.
Позивач окремо зазначив, що 06.06.2023 р. Відповідачу було направлено Акти звірки
взаємних розрахунків (копії додаються), а також, враховуючи можливість досудового врегулювання виниклого спору, - Досудові вимоги, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку ДД АТ “Укрпошта” від 06.06.2023. Відповідно до відомостей офіційного сайту АТ “Укрпошта”, роздруківка з якого також додається, відправлення № 0504575928909 вручено 13.06.2023.
Таким чином, строк виконання вищенаведених зобов'язань, що випливають на підставі спірних Договорів, є таким, що настав, а Відповідач є належним чином обізнаний про існування в нього заборгованості за послуги з теплопостачання перед КП “Теплоенерго”, проте продовжує по сьогоднішній день ігнорувати свої обов'язки із оплати спожитої послуги, чим порушує права підприємства на отримання оплати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в загальному розмірі 647 233,36 грн, просить суд стягнути з відповідача також: за договором № 050720: пеню у розмірі 142 279,07 грн., 3% річних у розмірі 8 855,54 грн., інфляційні збитки у розмірі 21 581,56 грн. та за договором № 050721: пеню у розмірі 6 115,69 грн., 3% річних у розмірі 380,64 грн., інфляційні збитки у розмірі 927,66 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енер
етичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За нормами частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 7.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на положення спірного договору та наявні в матеріалах справи докази отримання відповідачем рахунків позивача, відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:
Враховуючи викладене, з урахуванням вихідних днів, датою початку порушення зобов'язання за обома Договорами є:
- за листопад 2022 року - рахунки та Акти вручені 09.12.2022, останній розрахунковий день 14.12.2022 р., зобов'язання порушено з 15.12.2022;
- за грудень 2020 року - рахунки та Акти вручені 06.01.2023, останній розрахунковий день 11.01.2023 р., зобов'язання порушено з 12.01.2023;
- за січень 2021 року - рахунки та Акти вручені 08.02.2023, останній розрахунковий день 13.02.2023 р., зобов'язання порушено з 14.02.2023;
- за лютий 2021 року - рахунки та Акти вручені 07.03.2023, останній розрахунковий день 13.03.2023 р., зобов'язання порушено з 14.03.2023;
- за березень 2021 року - рахунки та Акти вручені 04.04.2023, останній розрахунковий день 10.04.2023 р., зобов'язання порушено з 10.04.2023.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем:
- за Договором № 050720 (за яким обліковується особовий рахунок НОМЕР_1 ) становить 620 559,36 грн;
- за Договором № 050721 (за яким обліковується особовий рахунок НОМЕР_2 ) становить 26 674,00 грн.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію, за Договором № 050720 у сумі 620 559,36 грн та за Договором № 050721 у сумі 26 674,00 грн, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за спожиту теплову енергію, позивачем останньому нараховано та заявлено до стягнення пеню:
- за Договором № 050720 у розмірі 142 279,07 грн за період з 15.12.2022 по 07.08.2023;
- за Договором № 050721 у розмірі 6 115,69 грн. за період з 15.12.2022 по 07.08.2023.
Пунктом 8.2.3. Договору Сторонами погоджено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1% . але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені за договорами підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача:
- за Договором № 050720 3% річних у розмірі 8 855,54 грн за період з 15.12.2022 по 07.08.2023 та інфляційні втрати у розмірі 21 581,56 грн за період з січня по червень 2023 року;
- за Договором № 050721 3% у розмірі 380,64 грн. за період з 15.12.2022 по 07.08.2023 та інфляційні втрати у розмірі 927,66 грн з січня по червень 2023 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є вірними, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.
Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 12 410,60 грн.
Також суд покладає на відповідача витрати позивача на відправку позову з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв'язку в розмірі 36,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; код ЄДРПОУ 00168076) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148) за договором № 050720: основний борг у розмірі 620 559,36 грн., пеня у розмірі 142 279,07 грн., 3% річних у розмірі 8 855,54 грн., інфляційні збитки у розмірі 21 581,56 грн; за договором № 050721: основний борг у розмірі 26 674,00 грн., пеня у розмірі 6 115,69 грн., 3% річних у розмірі 380,64 грн., інфляційні збитки у розмірі 927,66 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 410,60 грн. та витрати позивача на відправку позову з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв'язку в розмірі36,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 01.12.2023.
Суддя В.Г. Бєлік