Справа № 274/5217/22
Провадження № 2-др/274/19/23
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
Іменем України
"27" листопада 2023 р. м. Бердичів
БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,
з участю секретаря Дерманської О.В.,
учасники справи присутні в судовому засіданні:
представник позивачки адвокат Божок Р.О.,
представник відповідачки адвокат Числовська І.В.,
розглянувши питання ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
16.11.2023 представник позивачки, адвокат Божок Р.О. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат понесених позивачкою на правничу допомогу, пов'язану із залученням адвоката для представництва інтересів в суді у розмірі 40 000 грн у справі № 274/5217/22.
До заяви долучив докази витрат на правничу допомогу, а також докази направленням заяви із додатками відповідачці.
Заяву обґрунтовує тим, що під час ухвалення рішення у судовому засіданні 09.11.2023 ним у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України було заявлено про витрати на правничу допомогу, що будуть понесені ОСОБА_1 , у зв'язку із розглядом справи. Розмір витрат погоджений відповідно до акта здавання-приймання послуг з надання правничої допомоги від 09.11.2023 у розмірі 40 000 грн, які будуть сплачені адвокатському бюро «Божок і Партнери» згідно рахунку фактури №1 від 09.11.2023.
У судовому засіданні адвокат Божок Р.О. підтримав вимоги заяви, просив врахувати актуальні правові позиції Верховного Суду щодо компенсації витрат на правничу допомогу.
Представник відповідачки, адвокат Числовська І.В. просила відмовити у стягненні витрат на надання правничої допомоги із тих підстав, що докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги подано із пропуском визначеного процесуальним законом строку. Крім того, вказала, що не надано доказів реального понесення позивачкою витрат на правничу допомогу. Також заявила про неспівмірність витрат на правничу допомогу ціні позову, зазначила, що справа за своєю суттю не є складною. У акті виконаних робіт не вказано час виконання робіт. Також зазначила, що відповідачка є особою із інвалідністю другої групи. На обґрунтування своїх доводів послалася на постанови Верховного Суду у справах № 295/130/21 та 686/31892/19.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення заявлених вимог, із таких підстав.
09.11.2023 у справі № 274/5217/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково, стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 58 659 гривень та у відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень, а всього - 63 659 (шістдесят три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень.
13.11.2023 від адвоката Божка Романа Олексійовича на електронну пошту Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн, до якої було долучено докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а також докази направлення заяви із додатками відповідачці. Заява та додатки були підписані електронним цифровим підписом.
Ухвалою суду від 15.11.2023 заява про ухвалення додатковго рішення разом із додатками (доказами понесених судових витрат ) була повернута адвокатові Божку Р.О., оскільки при поданні заяви не було дотримано вимог процесуального закону щодо змісту заяви.
Копія ухвали суду від 15.11.2023 адвокатові Божку Р.О. вручена в приміщенні суду 16.11.2023.
Ухвалою від 27.11.2023 суд поновив строк для подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивачки надано договір про надання правничої допомоги № 08-22/22 від 22.08.2022, додаткову угоду (додаток № 1 до договору №08-22/22 про надання правничої допомоги від 22.08.2022) від 23.08.2022, акт здавання-приймання послуг з надання правової допомоги (додаток № 2 до договору № 08-22/22 про надання правничої допомоги від 22.08.2022) від 09.11.2023 та рахунок -фактуру № 1 від 09.11.2023 (а.с. 13, 237, 238, 239).
За умовами укладеного між Адвокатським бюро «Божок і партнери», в особі керівника адвоката Романа Божка та ОСОБА_1 договору про надання правничої допомоги № 08-22/22 від 22.08.2022 - адвокатське бюро, серед іншого, надає клієнту правничу допомогу у Бердичівському міськрайоному суді Житомирської області, здійснюючи представництво інтересів позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Клієнт зобов'язується, серед іншого, оплатити адвокату гонорар і всі інші витрати, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до додаткової угоди (додаток № 1 до договору №08-22/22 про надання правничої допомоги від 22.08.2022) від 23.08.2022, сторони визначились, що розмір винагороди Адвокатським бюро «Божок і партнери», в особі керівника адвоката Романа Божка за надану правову допомогу, пов'язану з підготовкою та поданням процесуальних документів, а також представництвом інтересів позивачки ОСОБА_1 у даній справі становитиме фіксовану суму в розмірі 32 000 грн відповідно до акту здавання- приймання послуг за надану правову допомогу, який погоджується та підписується сторонами по факту надання послуг. Крім того, сторони додатково погодили гонорар «успіху» в розмірі 8000 грн, який додається до акта здавання-приймання послуг за надану правову допомогу у випадку ухвалення судового рішення на користь клієнта.
Сторони домовилися, що винагорода бюро сплачується протягом 90 днів після підписання акта здавання-приймання послуг за надану правничу допомогу в сумі, визначеній в акті, шляхом сплати визначеної суми за реквізитами Бюро, вказаними в рахунку-фактурі (а.с. 237).
З акта здавання-приймання послуг з надання правової допомоги (додаток № 2 до договору № 08-22/22 про надання правничої допомоги від 22.08.2022) від 09.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 було прийнято від Адвокатського бюро «Божок та Партнери», в особі керуючого адвоката Божка Р.О. повний комплекс адвокатських послуг щодо представництва та надання їй правової допомог під час розгляду цивільної справи №274/5217/22 вартість якого складає 40000 грн, з яких: надання юридичної консультації з дослідженням письмових документів - 2000 грн, підготовка та подання позовної заяви - 10 000 грн, підготовка та подання клопотання про долучення доказів - 2000 грн, підготовка та подання клопотання про призначення судової експертизи - 2000 грн, ознайомлення з матеріалами справи - 6000 грн, підготовка до участі та представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в суді першої інстанції - 10 000 грн, гонорар успіху - 8000 грн.
Відповідно до рахунку -фактури № 1 від 09.11.2023 кошти у розмірі 40 000 грн за надання послуг правової допомоги ОСОБА_1 відповідно до акта здавання-приймання послуг від 09.11.2023 підлягають сплаті Адвокатському бюро «Божок та Партнери» в строк до 07.02.2024.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд не вирішив питання про розподіл судових витрат за надання позивачці правничої допомоги, оскільки у судовому засіданні 09.11.2023 представник позивачки вказав, що докази про такі витрати будуть надані у п'ятиденний строк із дня ухвалення рішення.
Таким чином, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно зі статтею 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Як убачається з матеріалів справи, у позовній заяві від 27.09.2022, яка готувалася представником позивачки - адвокатом Божком Р.О. зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат стосовно отримання професійної правничої допомоги становить 20 000 грн.
Проте, на час подання позову уже була укладена додаткова угода від 23.08.2022, якою позивачка та адвокат Божок Р.О. визначили, що розмір винагороди адвоката у цій справі складає 40 000 грн.
Тобто, якщо додаткова угода укладена у дату 23.08.2023, адвокат мав би вказати у позовній заяві розмір витрат на правничу допомогу - 40000 грн, чого не було зроблено і такі дії суд вважає зловживанням своїми процесуальними правами.
Крім того, із заявлених 108659 гривень позовних вимог, суд стягнув 63 659 гривень, тобто позовні вимоги задоволено на 59 %.
Крім того, такі дії сторони позивача, як зазначення у позовній заяві невірної адреси відповідачки, допущені описки у імені відповідачки, долучення доказів уже після пред'явлення позову, заявлення безпідставного клопотання про призначення експертизи, клопотань про відкладення судового розгляду, суд розцінює як неналежну процесуальну поведінку сторони позивача, яка призвела до затягування розгляду справи.
До того ж, серед видів правничої допомоги, суд вважає явно завищеною вартістю послуг адвоката на ознайомлення його один раз до ухвалення рішення у справі із матеріалами справи, що згідно акта складає 6000 гривень.
Крім того, не може бути стягнуто із відповідачки витрати на підготовку та подання адвокатом клопотання про призначення експертизи в розмірі 2000 грн, оскільки у задоволенні клопотання адвоката Божка Р.О. про призначення експертизи відмолено.
Також не підлягають стягненню витрати на підготовку адвокатом клопотань про долучення доказів, оскільки докази стороною позивача мають бути подані одночасно із позовною заявою. Правом подання відповідачі на відзив представник позивачки не скористався.
Крім того, у акті виконаних робіт адвокат не вказав часу витраченого ним на той чи інший вид правової допомоги, що перешкоджає суду у повній мірі з'ясувати чи витрати адвоката не є завищеними.
Тому, зважаючи, що позовні вимоги задоволено частково, з огляду на процесуальну поведінку сторони позивача, яка призвела до затягування судового розгляду, ціну позову, зазначений у позовній заяві попередній розмір витрат на правничу допомогу, те що справа є малозначною, а розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним із ціною позову, суд компенсує позивачці 5000 гривень витрат за надану їй професійну правничу допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі суд вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є пропорційними до предмета спору та доведеними.
Керуючись ст.ст.137, 141, 259, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У справі № 274/5217/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат за надання правничої допомоги.
Заяву адвоката Божка Романа Олексійовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає чинності після завершення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, з дня вручення йому рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст додаткового рішення складено 30.11.2023.
Суддя І.Ю. Хуторна