П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
---------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 946/2467/23
Перша інстанція: суддя Бурнусус О.О.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00006130 від 08.03.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП;
- стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн.
В обґрунтування позову вказував, що його, як власника спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки MAN TGX 26.440, днз НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою №00006130 від 08.03.2023 у вигляді штрафу в сумі 8 500 грн, відповідно до ст.ст. 14-3, 229, 279-5-279-8, 284 КУпАП на підставі даних технічного засобу вимірювання WIM 48, Q-Free HІ-TRAC TMU 4 WIM, зав. 10036 строк експлуатації якого закінчився 31.08.2022, тобто майже за п'ять місяців до дня фіксації 12.02.2023 в автоматичному режимі факту правопорушення.
При цьому, попри ті обставини, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 формально було встановлено презумпцію чинності на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях позитивних результатів періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, на думку позивача, така норма підзаконного нормативно-правового акту не спростовує вимог спеціального Закону - ч. 1 ст. 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 05.06.2014р. № 1314-VII (з наступними змінами та доповненнями), якими імперативно передбачена періодична повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної Техніки, що перебувають в експлуатації. Позивач вважає, що засіб вимірювальної техніки - WIM 48, Q-Free HІ-TRAC TMU 4 WIM, зав. 10036 строк експлуатації якого закінчився 31.08.2022р., тобто за п'ять місяців до 12.02.2023р. - до дня фіксації в автоматичному режимі факту правопорушення, не здатен в автоматичному режимі встановити об'єктивні (достовірні) дані незначного перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.538% від нормативно дозволених показників.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2023 року задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Скасована постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00006130 від 08.03.2023 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 536,80 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
Повернуто ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 536,80 гривень, сплаченого відповідно до квитанції № 32528798800006600802 від 03 квітня 2023 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що обставини закінчення 28 грудня 2022 року терміну чинності сертифікату відповідності вимірювального приладу не ставить під сумнів технічну спроможність (придатність) засобу вимірювальної техніки в автоматичному режимі встановити саме об'єктивні (достовірні, фактичні) дані відхилення ваги багатотонного вантажного автомобіля та встановити при цьому незначні відхилення ваги вантажного автотранспорту та навантаження на строєні осі транспортного засобу від нормативно дозволених показників.
Також апелянт доводить, що постанова Кабінету Міністрів України № 412 від 05 квітня 2022 року «Деякі питання повірки законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» формально встановила презумпцію чинності на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях позитивних результатів періодичної повірки. При цьому.
На думку апелянта, засоби вимірювальної техніки не повинні проходити повірку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 412.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що в оскаржуваній постанові серія АА №00006130 від 08.03.2023 року, зазначається, що 12.02.2023 року об 11 год. 33 хв. за адресою: Н-25 км 274+300 Хмельницька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , відповідно до якою, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8.538 % (3.415 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що достовірність зафіксованих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів у випадку непроходження зважувальним приладом чергової повірки, викликає обґрунтовані сумніви.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Згідно п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів 18,75 м), фактичну масу понад 40 т для двомісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, понад 42 т для двовісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, понад 44 т для трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, навантаження на одиночну вісь 11,5 т, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 т, від 1 до 1,3 метра 16 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статей 229, 255, 279-5, 279-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини другої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, та з метою нормативно-правового врегулювання питань здійснення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проваджень у справах про адміністративні правопорушення наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 затверджено, зокрема, Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Інструкції (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Як вбачається з оскаржуваної постанови АА № 00006341 від 14.03.2023 року, вона містить всі необхідні реквізити, відповідно до додатку 1 Інструкції.
Так, постановою встановлено, що загальна маса транспортного засобу в момент вчинення порушення склала 45 525 кг, що є перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 6,313% (2,525 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу перевищило на 9,2% (1,932 тон) при дозволеному навантаженню на строєні осі 21 тона.
Як зазначено вище, п.22.5 ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує 40 т для двомісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, навантаження на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т.
Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, в редакції до 14.05.2022 року не містила формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Разом з тим, зазначена формула визначена у ДСТУ OIML R 134-1:2010,
Так, відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси та навантаження на строєну вісь транспортного засобу здійснюється за формулою:
% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%
Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22. Правил дорожнього руху.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу виглядає так: (48239 кг - 40 000 кг - 10%*48239 кг)/40 000 кг)*100%=8,538%.
Як зазначено раніше, відповідальність відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 %, що з огляду на зафіксовані параметри мало місце у даному випадку.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Також, апеляційний суд встановив, що на комплексний технічний засіб, яким здійснювалася фіксація адміністративного правопорушення відповідачем надано суду сертифікати відповідності на підсистему вагового контролю транспортних засобів у русі WIM 48, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, сертифікат перевірки типу підсистеми вагового контролю № UA.TR. 001 35-357-21? 358-21.
Згідно із пунктом 5 абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», до сфери законодавчо регульованої метрології належить, серед іншого, такий вид діяльності, як контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно із пунктами 6, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»: «засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал)».
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено пунктом 1 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №374, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до пункту 1 Міжповірочних інтервалів законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь мають міжповірочний інтервал 1 рік.
У той же час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 «Деякі питання повірки законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №412), позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Наведене у взаємозв'язку із положеннями, передбаченими абзацом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», необхідно розуміти так, що Кабінетом Міністрів України вилучено засоби вимірювальної техніки, що підпадають під вимоги Постанови №412 із переліку категорій засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, передбачаючи скасувальну обставину, а саме закінчення воєнного стану.
Отже, положення абзацу 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не застосовуються до засобів вимірювальної техніки, визначених Постановою №412, на строк, передбачений відповідною Постановою.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує відсутність змін до Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», проте такі зміни і не є необхідними для регулювання проходження періодичної повірки конкретними засобами вимірювальної техніки, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідачем застосовувалися «скасувальні обставини» (припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях, як і зазначено у Постанові №412).
Помилковим є твердження суду першої інстанції про наявність колізії між Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність» та Постановою №412 з огляду на таке.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно із абзацом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», перелік категорій законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом першим Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №374 (далі - Постанова №374), прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.
У той же час, згідно Постановою №412, позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Постанова №374 та Постанова №412 прийняті на виконання абзацу 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про метрологію і метрологію та метрологічну діяльність».
Постановою №412 передбачено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Наслідком проходження періодичної повірки є отримання відповідних позитивних результатів такої повірки.
Строк дії повірки дорівнює міжповірочному інтервалу, встановленому для засобу вимірювальної техніки.
Із урахуванням вказаного апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що не підлягають періодичній повірці засоби вимірювальної техніки позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування.
Виходячи із наведеного, положення Постанови №374 та Постанови №412 у своєму взаємозв'язку слід розуміти так: згідно Постанови №374 прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.
Проте, згідно Постанови №412, у випадку, якщо відповідні прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь пройшли періодичну повірку, строк дії якої закінчився у період воєнного або надзвичайного стану або протягом місяця після його припинення чи скасування, вони не підлягають періодичній повірці, оскільки строк дії свідоцтва про повірку вказаних засобів вимірювальної техніки було пролонговано.
Відтак, законодавцем було «вилучено» частину засобів вимірюваної техніки із обсягу поняття «прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь», вжитого у Постанові №374, шляхом вказівки у Постанові №412 на те, що свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки пролонговано до закінчення дії воєнного стану пролонговано, чим, фактично, передбачив можливість не здійснювати відповідну періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, відтак, «вилучив» засоби вимірювальної техніки передбачені у Постанові №412 із сфери правового регулювання Постанови №374.
Таким чином, оскаржувана позивачем постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП, а тому є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
З урахуванням наведеного правового регулювання спірних правовідносин апеляційний суд вважає доведеними вчинення позивачем порушення вимог пункту 22.5 ПДР України при перевезенні ним вантажу із перевищенням нормативних параметрів, що доведено належними і допустимими доказами, та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, відповіідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2023 року у справі № 946/2467/23 скасувати та ухвалитьи нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00006130 від 08.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 30.11.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький