П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5918/23
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
повний текст судового рішення
складено 26.05.2023, м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 березня 2023 року № 213050031449;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 03 березня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що пенсійним органом у межах спірних правовідносин правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, так як позивач не досягнув 55-річного віку, досягнення якого, згідно вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є однією з умов для призначення відповідної пенсії.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, так як у межах спірних правовідносин питання про призначення пенсії позивачу за принципом екстериторіальності вирішувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку № 2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 березня 2023 року за № 213050031449 відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, так як позивач не досягнув віку, встановленого абз. 2 п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на призначення спірної пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
Згідно ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII.
Згідно п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 березня 2023 року № 213050031449, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
В даному випадку, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як позивач не досягнув 55-річного віку, досягнення якого, згідно вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є однією з умов для призначення відповідної пенсії.
В свою чергу, позивач вважає, що на підставі висновків, які викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, позивач, маючи необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, має право на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50-річного віку.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, аналізуючи вищевикладені норми матеріального права колегія суддів зазначає, що у регулюванні спірних правовідносин має місце колізія між нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з іншого боку, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, колегія суддів робить висновок про те, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Вказаний висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 03 листопада 2021 року (справа № 360/3611/20).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 520/15025/16-а) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тому, колегія суддів вважає, що у цій справі підлягають застосуванню норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення КСУ від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, як зазначено в Рішенні КСУ від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, право на отримання пенсії за попередньою редакцією ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» мають особи, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у Списку № 2.
В свою чергу, з оскаржуваного рішення пенсійного органу вбачається, що до пільгового стажу позивача враховано періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці, тривалістю 27 років 7 місяців 14 днів.
Тобто, позивач станом на 01 квітня 2015 року мав необхідну кількість пільгового стажу для призначення спірної пенсії.
Тому, враховуючи, що позивач працював до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у Списку № 2, має повних 27 років пільгового стажу, колегія суддів вважає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 50-річного віку.
В свою чергу, на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 51 рік, а тому позивач отримав право на призначення спірної пенсії за віком на пільгових умовах.
З іншого боку, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, так як у межах спірних правовідносин питання про призначення пенсії позивачу за принципом екстериторіальності вирішувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Тобто, за наслідком прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправного рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, саме відповідний орган має виконати покладений на нього обов'язок з призначення відповідної пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, в частині встановленого судом способу поновлення порушених прав позивача.
Керуючись ст.ст.308, 311, 317, 321, 322, 325,329 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - змінити, а саме в третьому абзаці резолютивної частини рішення суду змінити відповідача з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги - покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян