П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 522/14506/23-Е
Головуючий першої інстанції Науменко А.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 06.10.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2023р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ПН МОД №010200 від 13.07.2023р. щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, тобто, порушення правил перебування іноземців в Україні, працевлаштування без дозволу на території України; закриття провадження у справі.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06.10.2023р. позов задоволений, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази, що дозволяють встановити порушення позивачем норм Закону України «Про зайнятість населення».
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення на громадянина Узбекистану ОСОБА_1 була прийнята з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, відповідно до норм чинного законодавства,
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2023р. під час проведення оперативно-профілактичних заходів з виявлення нелегальних мігрантів працівниками Управління Служби безпеки України в Одеській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області за адресою: пр. Небесної Сотні, 47/1, м. Одеса, (кафе - ОСОБА_3 ) було виявлено особу, громадянина Узбекистану ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні - працював без відповідного дозволу на працевлаштування, у зв'язку з чим останнього запрошено до приміщення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області. В результаті проведеної перевірки наявних документів, відібраних пояснень, а також за інформацією з Інтегровано міжвідомчої інформаційної-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система ОСОБА_5 ) встановлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до України 04.07.2023р., легально, через КПП «Маяки-Удобне», за паспортним документом громадянина Узбекистану для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 . Під час виявлення зазначений паспортний документ для виїзду за кордон у позивача був відсутній. Під час перебування на території України позивач документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 терміном дії з 11.06.2021р. по 10.06.2022р. Підстава видачі 04/14 возз'єднання сім'ї з громадянкою України (на підставі шлюбу).
13.07.2023р. головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області складено протокол ПР МОД 010098 про скоєння громадянином Узбекистану ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП.
Згідно з протоколом, 13.07.2023р. о 12:00 годин за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні 47/1 «DONER KEBAB» працівниками ГУ ДМС в Одеській області спільно з співробітниками УСБУ в Одеській області було виявлено громадянина Узбекистану, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запрошено до ГУ ДМС в Одеській області, який працював в кафе фастфуд «DONER KEBAB», чим порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме працював без відповідного дозволу на працевлаштування. /а.с.56/
Як вбачається з протоколу, позивачу у передбаченому законом порядку було роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП.
Про ознайомлення іноземця із вимогами даних приписів законодавства свідчить його особистий підпис. Клопотань про залучення адвоката та перекладача не надходило.
Постановою про накладення адміністративного стягнення ПН МОД №010200 від 13.07.2023р. позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП, щодо порушення правил перебування в Україні, а саме працевлаштування без відповідного дозволу на території в Україні та на нього накладений штраф в розмірі 5100грн. /а.с.57/
Не погоджуючись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Відповідно до ст.9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області покладається обов'язок доведення щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення ПР МОД №010098 підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, а саме порушення правил перебування іноземців в Україні, працевлаштування без дозволу на території України. /а.с.56/
Зокрема, у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та роз'яснено зміст ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджуються особистим підписом позивача. /а.с.56/
Також, відповідачем надано до суду фотофіксацію, з якої вбачається, що позивач знаходився 13.07.2023р. у приміщені кафе фастфуд « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у форменому одязі працівника цього закладу. /а.с.50-51/
Крім того, судом встановлено, що справа про вчинення на ОСОБА_7 адміністративного правопорушення розглянута у присутності позивача, а оскаржувана постанова містить найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також відомості про отримання копії цієї постанови, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 /а.с.57/
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відповідач діяв у межах повноважень та з дотримання положень відповідного законодавства, без порушення встановленої законом процедури, а тому відсутні підстави вважати постанову протиправною.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, --
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2023 року скасувати.
Ухвалити у справі рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв