П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8815/23
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Цибульська Ю.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Макаренко Н.А.,
представника відповідача - Аветюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 420/8815/23 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2023 року Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2022 № 12295/15-32-04-06.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було складено Акт про результати перевірки своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до такої податкової накладної АТ “Одеська ТЕЦ” № 12375/15-32-04-06 від 14.11.2022. На підставі висновків, що викладені у акті № 12375/15-32-04-06 від 14.11.2022 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 № 12295/15-32-04-06 про нарахування штрафу у розмірі 8 677 345,64 грн. Податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 № 12295/15-32-04-06 отримано позивачем 23 лютого 2023 року. Як вбачається, Акт перевірки складено 14.11.2022, а вручено платнику податків АТ “Одеська ТЕЦ” 23.11.2022. Податкове повідомлення-рішення було прийнято 26.12.2022, тобто з порушенням вимог п. 86.8 ст.86 Податкового кодексу України щодо строків складання податкових повідомлень-рішень. З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Враховуючи вимоги п.п.69.1 п. 69 підр.10 розд. ХХ Податкового кодексу України, АТ “Одеська ТЕЦ” листом № 03/01-410 від 18.04.2022 повідомила Головне управління ДПС в Одеській області про неможливість виконання своїх зобов'язань в результаті настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме про відсутність можливості своєчасно та в повному обсязі виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування. Отже, відповідач не врахував вимоги п.п.112.8.9 п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України, що також є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригувань до податкової накладної. У АТ “Одеська ТЕЦ” на момент набрання чинності Законом України № 2260 від 12.05.2022 не було можливості виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових та розрахунків коригування у зв'язку з від'ємним значенням суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН. Позивач вважає, що п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, до прийняття наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 чітко визначало, що відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних є підставою для звільнення від відповідальності, визначеної Податкового кодексу України. Норма п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України в редакції на час її прийняття, не визначала саме у зв'язку з чим платник податків не може виконати свій податковий обов'язок. При цьому, в умовах невизначенності правозастосування, АТ “Одеська ТЕЦ” було зареєстровано розрахунок коригування від 31.12.2021 № 2 до податкової накладної від 31.12.2021 № 19 в терміни зазначені в п.п. 69.1 Податкового кодексу України до 15 липня 2022 року, а саме 13.07.2022. Тобто на час реєстрації розрахунку коригування від 31.12.2021 № 2 до податкової накладної від 31.12.2021 № 19 АТ “Одеська ТЕЦ” 13.07.2022 не існувало наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, та не було роз'яснено на законодавчому рівні, як трактувати “відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних” згідно п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, відповідно існувала ситуація невизначеності в правозастосуванні, тому вказана норма має трактуватися на користь АТ “Одеська ТЕЦ” та Товариство має бути звільнене від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних також і з цих підстав. Як вказано в розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН, що додано до оскаржуваного повідомлення-рішення від 26.12.2022, дата складання ПН/РК 31.12.2021, дата реєстрації ПН/РК - 13.07.2022, кількість днів порушення термінів реєстрації 47 днів. При цьому, відповідачем не обґрунтовано визначення кількості днів порушення терміну реєстрації розрахунку коригувань в 47 днів. Підпункт 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ ПК України в редакції Закону України № 2260 від 12.05.2022 прийнятий з порушенням принципу стабільності, визначеному в п.п. 4.1.9 п.4.1 ст.9 Податкового кодексу України. Таким чином, в сукупності вказаних норм Податкового Кодексу України, враховуючи порушення відповідачем строків прийняття спірного податкового-повідомлення-рішення, принцип презумпції правомірності платника податків згідно п.п. 4.1.4 п.4.1. ст.4, п. 56.21 ст.56 Податкового кодексу України, позивач вважає, що підстав для нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації розрахунку коригувань для АТ “Одеська ТЕЦ” немає, а податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 № 12295/15-32-04-06 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану”, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються, а також позивач не може користуватись у спірних правовідносинах приписами абз.3 п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що податкове повідомлення-рішення було прийнято 26.12.2022, тобто з порушенням вимог ст. 86.8 ПК України щодо строків складання податкових повідомлень-рішень;
- суд першої інстанції помилково зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивач вважав, що наявна колізія між п. 52-1 підр.10 розд. XX ПК України та ст. 69.2 підр.10 розд. XX ПК України, яку потрібно долати із застосуванням п. 56.21 ПК України;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача, що п. 52-1 підр.10 розд. XX ПК України є однією з підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки цією статтею не було встановлено мораторію у зв'язку з введенням карантину;
- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що АТ «Одеська ТЕЦ» своєчасно повідомила податковий орган листом про неможливість виконання своїх податкових зобов'язань, а також той факт, що ст. 112.8.9. ПК України визначає наявність форс-мажорних обставин, як підставу для звільнення від відповідальності за вчинення податкових правопорушень;
- суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивач не надав доказів звернення до Торгово-промислової палати України за отриманням відповідного Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні», оскільки на той час не вимагалось окремого звернення до Торгово-промислової палати України за отриманням відповідного Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.
- суд першої інстанції проігнорував, що ПК України не передбачено розрахунку штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК з дати набрання чинності певним законом. Крім того, самим Законом України № 2260-ІХ, що вносив зміни в п. 69 підр. 10 розд. XX ПК України, не передбачено нарахування штрафних санкцій за ст. 120-1 ПК України з дати набрання ним чинності.
- судом першої інстанції взагалі не надано оцінки доводам позивача щодо порушення принципу стабільності під час прийняття оскаржуваного рішення, що є недопустимим застосуванням права, прийнятих з порушенням принципів податкового законодавства.
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позову.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9), акціонерне товариство “ОДЕСЬКА ТЕЦ” зареєстроване юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є 35.11 Виробництво електроенергії.
Відповідно до договору від 05.11.2009 № 05-11-09/158/ТГО-577/09 (а.с.17-18) постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання, надані послуги на підпитку ХВО, укладений між акціонерним товариством “ОДЕСЬКА ТЕЦ” та комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси”.
Відповідно до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 31.12.2021 № 2 до податкової накладної від 31.12.2021 №19 (а.с.37-38), акціонерне товариство “ОДЕСЬКА ТЕЦ” визначило суму коригування податкового зобов'язання ПДВ за основною ставкою у розмірі 28 924 485 грн.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ” за грудень 2021 року (а.с.19-28), платник податків визначив суму коригування податкових зобов'язань ПДВ (рядок 7) у розмірі 28 924 485 грн.
Акціонерне товариство “ОДЕСЬКА ТЕЦ” скерувало на адресу Головного управління ДПС в Одеській області лист від 18.04.2022 №03/01-410 (а.с.41-43) у якому, із посиланням на ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, вказало на відсутність можливості своєчасно та в повному обсязі виконати свій податковий обов'язок. При цьому, товариство посилалось на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та зазначало, що платник податків виконає свої податкові зобов'язання протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Згідно із витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість акціонерне товариство “ОДЕСЬКА ТЕЦ” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування за період з 18.01.2022 по 14.07.2022 (а.с.44-172), відповідно до яких вказана сума становить наступні значення:
27.05.2022: -21 868 452,69 грн;
30.05.2022: -21 868 452,69 грн;
31.05.2022: -21 822 071,38 грн;
01.06.2022: -21 766 861,26 грн;
02.06.2022: -20 520 442,87 грн;
03.06.2022: -20 485 285,40 грн;
06.06.2022: -20 335 561,89 грн;
07.06.2022: -20 306 085,87 грн;
08.06.2022: -20 299 574,21 грн;
09.06.2022: -20 286 465,95 грн;
10.06.2022: 11 104 194,03 грн;
13.06.2022: 45 690 406,44 грн;
14.06.2022: 46 828 102,06 грн;
15.06.2022: 46 966 266,35 грн;
16.06.2022: 46 997 459,77 грн;
17.06.2022: 47 002 620,49 грн;
20.06.2022: 46 570 985,01 грн;
21.06.2022: 46 570 985,01 грн;
22.06.2022: 46 589 861,10 грн;
23.06.2022: 46 601 324,07 грн;
24.06.2022: 46 606 629,57 грн;
27.06.2022: 46 721 550,92 грн;
28.06.2022: 46 764 608,17 грн;
29.06.2022: 46 809 545,97 грн;
30.06.2022: 46 872 654,07 грн;
01.07.2022: 48 261 694,50 грн;
04.07.2022: 48 294 531,02 грн;
05.07.2022: 48 297 418,52 грн;
06.07.2022: 48 303 089,67 грн;
07.07.2022: 48 304 307,15 грн;
08.07.2022: 49 000 508,24 грн;
11.07.2022: 49 071 288,27 грн;
12.07.2022: 48 947 923,76 грн;
13.07.2022: 50 317 851,73 грн.
Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2022 (а.с.39), розрахунку коригування від 31.12.2021 №2 до податкової накладної від 31.12.2021 № 19 доставлено до ДПС України.
Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено перевірку акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ” щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на грудень 2021 року, за результатам якої складено акт від 14.11.2022 № 12375/15-32-04-06 (а.с.10-12) (далі - Акт перевірки).
Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану”, а саме податкової накладної № 2 від 31.12.2021, сума ПДВ 28 924 485,48 грн, дата реєстрації: 13.07.2022, кількість днів затримки: 47.
На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 №12295/15-32-04-06 (а.с.13-14), яким до акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ” застосовано штраф у сумі 8 677 345,64 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг).
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних акціонерним товариством “ОДЕСЬКА ТЕЦ” (а.с.15), щодо розрахунку коригування до податкової накладної № 2 від 31.12.2021, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2022, нарахований штраф у сумі 8 677 345,64 грн за 47 днів порушення термінів реєстрації податкової накладної, із розрахунку 30%.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, зазначена кількість днів вирахувана за період з 27.05.2022 по 12.07.2022.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 №12295/15-32-04-06 протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування).
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено терміни реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що починаючи з 27.05.2022 він підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Також суд першої інстанції акцентував, що хоча розрахунок коригування до податкової накладної був складений позивачем у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстрація такого розрахунку була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, який підлягає пріоритетному застосуванню.
Відхиляючи доводи позивача щодо урахування обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, що звільняють від фінансової відповідальності, з огляду на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суд першої інстанції зазначив, що доказів звернення позивача за отриманням відповідного Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків через наявність зазначених обставин, позивачем не надано.
На переконання суду першої інстанції , платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України.
Щодо порушення терміну складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його направлення позивачу, суд першої інстанції зауважив, що вищевказані порушення, на які покликається позивач, хоча і є обґрунтованими, проте в цілому не є фундаментальними та такими, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, враховуючи висновки суду, про обґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем терміну направлення розрахунку коригування до податкової накладної на реєстрацію.
Проте із таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
За приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 Податкового кодексу України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Так, згідно п.120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що спірний розрахунок коригування до податкової накладної у межах спірних правовідносин був складені позивачем 31.12.2021, а отже згідно зазначених вище норм підлягав реєстрації до 15.01.2022. Проте такий розрахунок був зареєстрований позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних 13.07.2022, тобто з порушенням встановлених строків реєстрації.
Натомість позивач наголошував, що він не підлягав притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності. Натомість відповідач наполягає на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, штрафні санкції за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до 30.06.2023 не застосовуються.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Згідно з абзацем 18 пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України ( тут і далі в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення - 26.12.2022) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В той же час, відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів констатує, що починаючи з 27.05.2022, існує дві норми законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. При цьому, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно подані у зв'язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
До того ж слід зазначити, що матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство “ОДЕСЬКА ТЕЦ” скерувало на адресу Головного управління ДПС в Одеській області лист від 18.04.2022 № 03/01-410 (а.с.41-43, т.1) у якому, із посиланням на ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, вказало на відсутність можливості своєчасно та в повному обсязі виконати свій податковий обов'язок. При цьому, товариство посилалось на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та зазначало, що платник податків виконає свої податкові зобов'язання протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Також, як зазначив апелянт у додаткових поясненнях, у АТ «Одеська ТЕЦ» на момент набрання чинності Законом України № 2260 від 12.05.2022 не було можливості виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових та розрахунків коригування у зв'язку з від'ємним значенням суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за лютий, березень, квітень 2022 року з Додатку 7, до яких вбачається перелік контрагентів, що не реєстрували податкові накладні з надання Товариству податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із призупиненням їх реєстрації) (а.с. 44-172,т.1,а.с. 60-98, т.2).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що у АТ “Одеська ТЕЦ” на момент набрання чинності Законом України № 2260 від 12.05.2022 не було можливості виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових та розрахунків коригування у зв'язку з від'ємним значенням суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.
Принагідно слід зазначити, що та обставина, що протягом лютого травня 2022 року були наявні постійні технічні збої та помилки у функціонуванні ЄРПН є загальновідомою та зокрема, підтверджується тим, що Верховна Рада України Законом № 2876-IX від 12.01.2023 доповнила підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України пунктом 89, яким збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема й через проблеми функціонування ЄРПН та пунктом 90, яким зменшено розмір застосовних штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Відповідно, здійснити реєстрацію розрахунків коригування у період лютий-травень 2022 року Товариство також не могло.
Вказане у своїй сукупності підтверджує неможливість Товариства своєчасно зареєструвати розрахунки коригування протягом загальних строків, встановлених статтею 201 ПК України, а тому застосовування штрафних (фінансових) санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувння за грудень 2021 року є неправомірним.
В свою чергу, притягаючи платника податків до відповідальності, контролюючий орган зобов'язаний перевірити всі обставини, що можуть вплинути на його рішення, особливо ті, що виключають відповідальність такого платника.
Окремо слід зазначити, що відповідно до п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, в редакції дійсній на час реєстрації позивачем розрахунку коригування та винесення оскаржуваного рішення, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов'язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.
Так, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Вказаний порядок був затверджений наказом Міністерства фінансів 29 липня 2022 року № 225 і набрав чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після реєстрації позивачем розрахунків коригування, що були предметом перевірки.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що за відсутності ретроспективної дії положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225, аргументи податкового органу щодо не подання Товариством заяви про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов'язку визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є безпідставними.
В прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70 Рішення «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принагідно колегія судів зазначає, що норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.
Правові висновки щодо наявності правової невизначеності для платника податків також знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року по справі № 300/2906/22.
Отже, виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб'єкта на якого вони розповсюджуються.
В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов'язки з метою запобігання негативних наслідків.
На думку колегії суддів, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації розрахунків коригування за період карантину без застосування фінансових санкцій.
Також, колегія суддів звертає увагу на пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи дії контролюючого органу в частині прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і належить скасуванню.
Однак відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому, висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційної скарги стосовно того, що подія недотримання строків реєстрації розрахунків коригування мала місце до введення в Україні правового режиму воєнного стану. З урахуванням того, що п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України регулює спірні правовідносини на момент дії особливого правового режиму в Україні, а порушення позивачем допущено до моменту введення в Україні воєнного стану, то з урахуванням принципів податкового законодавства України, а також положень підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України, колегія суддів вважає, що у даному випадку положення п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосуванню не підлягають. За інших обставин, на думку колегії суддів, застосування штрафних санкцій до позивача порушуватиме, зокрема, принцип правової визначеності, балансу інтересів та верховенства права.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає помилковими твердження суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Щодо розподілу судових витрат по справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегією суддів встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн., згідно платіжної інструкції № 827 від 01 травня 2023 року (а.с. 181,т.1), та за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду - 40 260,00 грн., згідно платіжної інструкції № 1257 від 17 серпня 2023 року (а.с. 10,т.2).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, і як наслідок, до задоволення позовних вимог позивача. Отже, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, сплачений судовий збір у загальному розмірі 67 100,00 грн. (26 840,00 грн. + 40 260,00 грн.) підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 420/8815/23 - скасувати.
Ухвалити по справі № 420/8815/23 нову постанову, якою позов Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2022 № 12295/15-32-04-06.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) на користь Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (код ЄДРПОУ: 05471158; адреса: вул. Церковна,29, м. Одеса, 65003) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 67 100,00 грн. (шістдесят сім тисяч сто гривень 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 30 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк