П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 473/4474/23
Перша інстанція: суддя Ротар М.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПП в Одеській області ДПП про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7574934 від 21.08.2023р. незаконною та її скасування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.08.2023р. інспектором відділу організації несення служби в м.Ізмаїл УПП в Одеській області лейтенантом поліції Куркан О.С. 2 бат. 4 роти було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7574934, у вигляді штрафу в розмірі 340грн..
З даної постанови вбачається, що позивач 21.08.2023р., на дорозі М14, 21 км. 700 метрів керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM 460 DXI реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якого кустарним способом була збільшена висота бортів на 60см. Та не внесено у відомості в свідоцтво про реєстрацію, згідно ст.32 про дорожній рух та ПКМУ від 21.07.2010р., чим порушив вимоги ПДР, а саме здійснив експлуатація транспортного засобу у разі їх виготовлення/переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм, що стосується безпеки дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КпАП України.
Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням вимоги щодо процедури розгляду справи та прийняття відповідного рішення, провадження в адміністративній справі здійснювалося з грубими процесуальними порушеннями вимоги ст.280, 283, 286 КУпАП. Крім того, відсутні докази, зібрані відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, яке спричинило зупинку транспортного засобу. Також зазначив про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснював один інспектор, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена іншим інспектором.
Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Постанову серії ЕАТ №7574934 від 21.08.2023р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
В апеляційній скарзі УПП в Одеській області ДПП посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності була порушена, а факт порушення позивачем вимог ч.1 ст.121 КУпАП є недоведеним.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.08.2023р. інспектором відділу організації несення служби в м.Ізмаїл УПП в Одеській області лейтенантом поліції Куркан О.С. 2 бат. 4 роти було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ №7574934, у вигляді штрафу в розмірі 340грн..
З даної постанови вбачається, що 21.08.2023р. позивач, на дорозі М14, 21 км. 700 метрів, керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM 460 DXI реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якого кустарним способом була збільшена висота бортів на 60см. Та не внесено у відомості в свідоцтво про реєстрацію, згідно ст.32 КУпАП та Постанови КМУ від 21.07.2010р., чим порушив п.31.3.а. ПДР, а саме - «Експлуатація транспортного засобу у разі їх виготовлення/переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм, що стосується безпеки дорожнього руху», чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваної постанови у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.1 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. за №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. за №1306 (із змінами та доповненнями, надалі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями п.1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст.222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 121 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
За правилами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 7.11.2015р. за №1395 (надалі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписами ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, електронними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Положеннями ч.2,3 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із наданого представником УПП відеозапису з нагрудної камери інспектора, що на напівпричепі реєстраційний номер НОМЕР_2 над бортами наявний тент по всьому периметру, яким накрито напівпричіп, але яка конструкція знаходиться за тентом на відеозаписі не видно.
При цьому, з відеозапису вбачається, що під час прийняття спірної постанови інспектором не встановлювалось, які розміри бортів даного транспортного засобу передбачені безпосередньо технічною документацією заводу виробника, та чи були переобладнані шляхом нарощування, оскільки не було перевірено наявність певної конструкції за тентом, яким було накрито напівпричіп. Тобто, не встановлена невідповідність транспортного засобу встановленим до його конструкції і технічного стану вимогам.
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 30 січня 2012р. за №137, ідентифікація транспортного засобу - процес визначення категорії, типу, моделі, марки, призначення, виробника та особливостей конструкції транспортного засобу станом на дату першої реєстрації в Україні згідно з маркуванням, реєстраційними документами, експлуатаційною документацією та інформаційними матеріалами виробника.
Згідно з пп.11 п.2 наведеного вище Порядку, перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим напівпричепом.
15.10.2022р. ПП «Техогляд 2017» було проведено перевірку технічного стану транспортного засобу SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 , та за його наслідками видано протокол за №00795-12483-22, відповідно до якого транспортний засіб після технічного контролю визнаний технічно справним (а.с.12). При цьому, будь-яке переобладнання в даному протоколі не зафіксовано.
Що стосується доводів представника УПП на рахунок підтвердження встановленого порушення ПДР, а саме щодо самостійного заміру бортів позивачем, що зафіксовано на відеозаписі, то судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки відповідно до відеозапису вказані дії позивачем було проведено після закінчення розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що за правилами Розділу ІІІ п.9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 7.11.2015р. за №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача здійснював командир взводу УПП в Одеській області старший лейтенант поліції Журавель І.М., що підтверджується матеріалами справи та відео з бодікамер наданих представником УПП.
Натомість, старший лейтенант поліції Куркан О.С., який прийняв оскаржувану постанову, не розглядав справу про адміністративне правопорушення та не вручав постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що в даному випадку інспектором дійсно порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова прийнята неповноважною особою.
При цьому, а ні у відзиві на позовну заяву, а ні в апеляційній скарзі представник УПП не надав жодних доказів чи будь-яких пояснень з даного приводу на спростування вказаної позиції позивача.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2023р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко