П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 522/212/22
Перша інстанція: суддя Суворова О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 червня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белогві» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2022р. ТОВ «Белогві» звернулося в суд із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВМ за №00003677 від 16.12.2021р..
13.09.2022р. ОСОБА_1 подано позовну заяву, як третьої особою, в якій останній також просив постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст.132-2 КУпАП скасувати, зафіксоване в автоматичному режимі ВМ №00003677 від 16.12.2021р., а справу відправити на новий розгляд до Державної служби з безпеки на транспорті.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 28.11.2022р. прийнято до спільного розгляду позов товариства та третьої особи ОСОБА_1 ..
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що оскаржуваною постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ №00003677 від 16.12.2021р. Державною службою України з безпеки на транспорті було притягнуто ОСОБА_1 за порушення п.22.5 ПДР України до адміністративної відповідальності у відповідності до ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн..
Позивачі вважають вказану постанову противною, незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства України, у зв'язку із чим звернулись в суд із даним позовом.
Посилаючись на вказане просили позов задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 14 червня 2023р. адміністративний позов ТОВ «Белогві» залишено без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено частково.
Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2021р. серії ВМ №00003677 щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог третьої особи та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
У жовтні 2023р. представником ТОВ «Белогві» та представника третьої особи Маклашевського В.В. було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі.
В обґрунтування заяви про зупинення провадження представниками сторін вказано на те, що у даній справі, окрім іншого, ставиться питання щодо невідповідності Конституції України ст.14-3 КУпАП, на що суд як першої, так і апеляційної інстанції має право у відповідності ч.4 ст.7 КАС України. У той же час правова позиція Державної служби України з безпеки на транспорті у цьому питанні зводиться до того, що тільки Конституційний Суд України наділений відповідними повноваженнями.
Так, представника вказують, що наразі Конституційний Суд України прийняв до провадження та розглядає конституційну скаргу ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч.1 ст.14-3 КУпАП (справа №18/ 223 від 4.07.2023р.).
Представники вважають, що наявні всі підстави для зупинення розгляду справи, оскільки просити суд апеляційної інстанції перевіряти ст.14-3 КУпАП, в порядку передбаченому ч.4 ст.7 КАС України, на відповідність Конституції України - недоцільно, враховуючи те, що у даний момент Конституційний Суд України робить те ж саме.
Посилаючись на вказане заявники просили задовольнити заяву та зупинити провадження у даній справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за №18/223. Розглянувши зазначену заяву про зупинення провадження у даній справі, судова колегія прийняла ухвалу від 5.10.2023р., якою заяву представника ТОВ «Белогві» та представника третьої особи Маклашевського В.В. про зупинення провадження у даній справі - задовольнила частково.
Провадження у справі за №522/212/22 за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 червня 2023р. по справі за адміністративним позовом ТОВ «Белогві» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - зупинили до 23.11.2023р. 14:00год. Дана справа була призначена на 23.11.2023р. на 14:00год..
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Так, 23.11.2023р. в судовому засіданні судовою колегією, беручи до уваги категорію даної справи та строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, було прийнято протокольну хвалу, якою було поновлено провадження у справі та продовжено розгляд даної справи.
При цьому, представники сторін у судове засідання з'явилися, не заперечували про поновлення провадження та про продовження розгляду справи. Окрім того, надали відповідні пояснення по суті справи.
Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку необхідно застосувати зворотну дію закону, скасувати спірну постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки після прийняття оскаржуваної були внесені певні зміни до п.22.5 ПДР України, а саме були змінені допустимі параметри навантаження на здвоєні осі, що фактично призводить до скасування або зменшення відповідальності позивача.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ №00003677 від 16.12.2021р. Державною службою України з безпеки на транспорті було притягнуто ОСОБА_1 за порушення вимог п.22.5 ПДР України до адміністративної відповідальності у відповідності до ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн..
Як вбачається із вищевказаної постави, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Белогві», 21.10.2021р. о 14:30год., за адресою: М-04 км 186+237 Донецька обл. допустив рух транспортного засобу FORD 2533 LR, державний номерний знак НОМЕР_1 , вагові параметри якого перевищили нормативні вагові параметри навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10,5% (5,048т).
Позивач вважає вказану постанову протиправною та незаконною, у зв'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваної постанови відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою КМУ від 9 лютого 2022р. за №105 було внесено зміни до п.22.5 ПДР, а саме збільшено граничні вагові ліміти в залежності від відстані здвоєних/строєних осей.
Положеннями ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Приписами ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до п.22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
За правилами ч.1 ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положеннями абз.2 ст.8 КУпАП передбачено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Приписами п.6 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у п.5,6 і 9 ст.247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
У контексті цього щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України сформовані висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп, від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Згідно з ч.7 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. за №1174 (в редакції постанови КМУ від 16.06.2021р. за №623).
Відповідно до п.2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Положеннями п.7 Порядку №1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Згідно з п.14,15 Порядку №1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами п.1,2,5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021р. за №512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Відповідно до Постанови КМУ від 5.04.2022р. за №412 «Про деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Так, наразі п.22.5 ПДР передбачає, що якщо відстань між здвоєними осями від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, для трьохосьового транспортного засобу, навантаження на спарену ось може становити не більше ніж 19 тон.
Відстань між осями також зазначається в мета-даних (інформаційної карки), а саме: AxleDistane-3 = 1330. Відсоток перенавантаження визначається з урахуванням похибки в 16%.
Приписами ч.1 ст.14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Тобто, за ч.1 ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа, за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018р. за №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - Порядок №1197).
Згідно з п.3 Порядку №1197 підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: 1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; 2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; 3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; 4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); 5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; 6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.
Під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Отже, на даний час, а саме на момент розгляду справи, дозволено рух транспортних засобів з зафіксованим навантаженням при дійсній конфігурації. Вказане діяння не створює суспільної небезпечності та не є шкідливим для доріг, що свідчить про обов'язок суду застосувати зворотну дію закону.
Положеннями п.3 ч.3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Приписами п.1,6 ч.1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
- відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
- скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Судова колегія звертає увагу на те , що в порядку зворотності дії в часі, постанови не визнаються незаконними та протиправними, а скасовуються з підстав зміни параметрів або звільнення позивача від відповідальності в силу дії нормативно-правового акту.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що оскільки після оскаржуваної постанови в п.22.5 ПДР були змінені допустимі параметри навантаження на здвоєні осі, що фактично призводить до скасування або зменшення відповідальності позивача, а тому ці положення, в силу приписів ст.58 Конституції України, ст.8 КУпАП мають зворотну дію в часі.
У контексті цього щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України сформовані висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ВМ №00003677 від 16.12.2021р., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 червня 2023р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко