ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.Справа № 619/2305/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дергачівського районного суду Харківської області (головуючий І інстанції Остропілець Є.Р.) від 11.10.2023 року по справі № 619/2305/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення: серії АА № 00006893 від 29.03.2023 за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та серії АА № 00006894 від 29.03.2023 за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження по справам про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.03.2023 о 15:33 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту держаного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною на підставі відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного за допомогою технічних засобів WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE і винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00006893, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Як зазначено в постанові 08.03.2023 о 14 годині 41 хвилині, за адресою М-30, км 862+259, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації транспортних засобів: марка МАЗ 6501В9, ДНЗ НОМЕР_1 відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 27.731 % (7,21 тон), при дозволеній максимальні фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 28,922% (5,495 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.
Крім того, 29.03.2023 о 15 годині 34 хвилини старшим держаним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту держаного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем на підставі відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного за допомогою технічних засобів WIM12, 12 і винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00006894, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Як зазначено в постанові 08.03.2023 о 15 годині 09 хвилин, за адресою М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварине (на м. Волгоград через мм. Дніпро, Донецьк) км 60+100, автоматичним пунктом фіксації зафіксовано транспортний засіб: марки МАЗ 6501В9, ДНЗ НОМЕР_1 відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПД України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 20,815% (5,412 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 20,487% (3,893 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон на відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.
Вказані постанови були відправлені Державною службою України з безпеки на транспорті поштою до смт. Козача Лопань на адресу зареєстрованого місця проживання позивача. З початку воєнних дій і до цього часу позивач не проживав за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , у зв'язку з постійними обстрілами населеного пункту. Відповідно до довідки від 28.06.2022 № 5615-5001805250 позивач знаходився на обліку як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання перебування: АДРЕСА_2 . В той же час у випадку необхідності приїжджає до м. Харкова. Вказані постанови вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2023 року по справі № 619/2305/23 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії АА № 00006893 від 08.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складеної 29.03.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту держаного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В., відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Скасовано постанову серії АА № 00006894 від 08.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складеної 29.03.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту держаного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М., відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати в розмірі 2147,20 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За правилами ч. 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв'язку, про що свідчать довідки про доставку електронних листів в підсистемі «Електронний суд».
Також, сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені шляхом оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідного повідомлення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що власником транспортного засобу марки МАЗ 65019, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є Фермерське господарство «Планета», головою якого є позивач - ОСОБА_1 згідно наказу від 01.07.1997 р.
Постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29.03.2023 серії АА № 00006893, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн., за те, що 08.03.2023 о 14 год. 41 хв. за адресою М-30, км 862+259, Дніпропетровська область, допущено рух транспортного засобу МАЗ 6501В9, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 27.731% (7.21 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон., навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 28.922% (5.495 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1.8 м при спарених колесах.
Постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29.03.2023 серії АА № 00006894, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн., за те, що 08.03.2023 о 15 год. 09 хв. за адресою М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварине (на м. Волгоград через мм. Дніпро, Донецьк) км 60+100, допущено рух транспортного засобу марки МАЗ 6501В9, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 20.815% (5.412 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 20.487% (3.893 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1.8 м при спарених колесах.
Не погодившись з винесеними постановами, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що в межах спірних правовідносин мав місце одночасний розгляд адміністративних справ одним і тим же органом (посадовою особою) та під час прийняття постанов за наслідками їх розгляду підлягала застосуванню ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто, за результатами розгляду відповідач повинен був накласти лише одне адміністративне стягнення. Також суд зазначив, що оскаржувані постанови є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
В доводах апеляційної скарги відповідач по справі посилається на те, що розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу відображене у постанові АА № 00006893 від 29.03.2023 виглядає так: ((36900-26000-10%*36900)/26000)*100%=27,731%. Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу відображене у постанові АА № 00006893 від 29.03.2023 виглядає так: ((27253-19000-16%*27253)/19000)*100%=28.922%. Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Таким чином, за зазначене перевищення навантаження Позивача було притягнуто до відповідальності передбаченої частини 2 статті 132-1 КУпАП у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. Також вказує, що розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу відображене у постанові АА № 00006894 від 29.03.2023 виглядає так: ((34902-26000-10%*34902)/26000)*100%=20.815%. Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу відображене у постанові АА № 00006894 від 29.03.2023 виглядає так: ((29161-19000-16%*29161)/19000)*100%=20.487%. Таким чином, за зазначене перевищення навантаження позивача було притягнуто до відповідальності передбаченої частини 2 статті 132-1 КУпАП у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Також посилається на те, що зміст оскаржуваних постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідає вимогам Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, а також ст. 283 КУпАП.
Зазначив, що посилання суду першої інстанції на відсутність у матеріалах справи відеозапису, зроблене без аналізу законодавства, оскільки приписами п. 4 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі. Тобто, приписами законодавства встановлено не обов'язкову наявність відеозапису, який дані системи автоматичної фіксації правопорушень (WIM 58 та WIM 12) не можуть формувати по своєму функціоналу.
Також зазначив, що позитивні результати повірки комплексного технічного засобу марки WIM12, 12 для здійснення габаритно-вагового контролю є дійсною та чинною на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України.
Щодо посилання суду першої інстанції на різність GPS координат, указаних у картках ГВК та сертифікатах відповідності, викликає сумніви у встановленні місця вчинення правопорушення, апелянт зазначив, що місце вчинення правопорушення (його фіксування) та знаходження WIM комплексу є різними поняттями. Знаходження WIM комплексу є ширшим поняттям ніж місце фіксації правопорушення, оскільки WIM комплекс має протяжність по довжині (близько 160 м). В свою чергу, вказання саме М-04, км 60+100 і в оскаржуваній постанові АА № 00006894 від 29.03.2023, і картці габаритно-вагового контролю постанови АА № 00006894 від 29.03.2023, і у сертифікаті відповідності UA.TR.001 35 214-21 є достатнім для ідентифікації дороги (ділянки) та пристрою фіксації.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови серії АА № 00006893 від 29.03.2023 за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, доводам сторін, з урахуванням висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі- Закон № 3353 XII) встановлюють ПДР України. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Частиною 2 ст. 132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб'єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 179-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у 1 ст. 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Щодо достовірності результатів вимірювання дорожніх транспортних засобів в русі та введення технічного засобу в експлуатацію, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.06.2014 року № 1314-VII "Про метрологію та метрологічну діяльність" (далі - Закон № 1314-VII), засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 1314-VII, у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно- правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1314-VII, наукові метрологічні центри у сферах діяльності, визначених положеннями про них та нормативно-правовими актами, зокрема, проводять оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки; проводять калібрування та повірку засобів вимірювальної техніки.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 1314-VII, оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 1314-VII, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Пунктом 2 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 163 встановлено, що дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, зазначені у додатках 3-12, а саме автоматичні зважувальні прилади.
Згідно з п. 114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в п. 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.
З матеріалів справи судом встановлено, що правопорушення, учинені позивачем, зафіксовані за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 58, 0262-2721, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.113-0748/01F-22 до 19-05-2023 та комплексного технічного засобу марки WIM12, 12, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.001 35 214-21, 215-21 до 16-06-2022.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позитивні результати повірки комплексного технічного засобу марки WIM12, 12 для здійснення габаритно-вагового контролю є дійсними та чинними на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України.
Відповідна інформація також зазначена в бланку оскаржуваної постанови.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174), п. 2 якого передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктами 11-17 Порядку № 1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями (п. 2 Порядку № № 1174)
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Крім того, процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 (далі - Інструкція № 512).
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені, зокрема, ч. 2 та 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Інструкції № 512, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, вказаною інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення порушення.
Колегія суддів зауважує, що згідно з вимогами ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії АА № 00006893 від 29.03.2023 р., в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на одиночну вісь.
Колегія суддів зауважує, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова містить необхідну інформацію, передбачену ст. 283 КУпАП, який має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції № 512, і саме за порушення норм КУпАП позивача притягнуто до відповідальності.
Також колегія суддів зазначає, що можлива причина розбіжностей між даними щодо місця вчинення правопорушення, що були отримані від автоматичного пункту, які відображені в оскаржуваній постанові з відповідними даними, зазначені у матеріалах фотофіксації полягає у тому, що майданчик в русі є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, довжина якого, разом з відповідними дорожніми знаками та бар'єрним огородженням складає близько 200 метрів. В постанові відображено місцерозташування початку зони зважування майданчику, а в фотоматеріалах місцерозташування безпосередньо камери фотофіксації.
Судова колегія суддів також зазначає, що можливі причини розбіжностей між характером освітлення на матеріалах фотофіксації полягають в різниці режимі роботи фронтальної та бокової камер фіксація з настанням сутінок та ввімкненням штучного освітлення. В той час, як фронтальна камера з настанням сутінок починає працювати в «нічному» режимі, бокова камера, за рахунок штучного освітлення, продовжує працювати в «денному» режимі.
Що стосується обґрунтування розрахунку перевищення вагових параметрів, судом встановлено, що оскаржувана постанова серії АА № 00006893 від 29.03.2023 містить відомості про фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу та параметри, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу.
Оскаржувана постанова серії АА № 00006893 від 29.03.2023 містить формулу розрахунку, % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, похибку пристрою та інші необхідні складові формули, якою встановлюються перевищення. Додатково, відповідачем також надано картку ГВК.
На підставі цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00006893 від 29.03.2023 р. є помилковим та спростовується наведеними вище обставинами, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови серії АА № 00006894 від 08.03.2023 р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складеної 29.03.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М., відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн. та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено судом в ході розгляду справи, постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29.03.2023 серії АА № 00006893, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн., за те, що 08.03.2023 о 14 год. 41 хв. за адресою М-30, км 862+259, Дніпропетровська область, допущено рух транспортного засобу МАЗ 6501В9, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 27.731% (7.21 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон., навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 28.922% (5.495 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1.8 м при спарених колесах.
В свою чергу, постановою старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29.03.2023 серії АА № 00006894, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн., за те, що 08.03.2023 о 15 год. 09 хв. за адресою М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварине (на м. Волгоград через мм. Дніпро, Донецьк) км 60+100, допущено рух транспортного засобу марки МАЗ 6501В9, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 20.815% (5.412 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 20.487% (3.893 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1.3 м до 1.8 м при спарених колесах.
З наведеного вбачається, що різниця у часі між вчиненням цих правопорушень складає 28 хв. При цьому, спірними постановами зафіксовані фактично два порушення в частині у сфері безпеки на автомобільному транспорті: 1) перевищення загальної маси транспортного засобу; 2) навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.
Згідно наявної в матеріалах справи ТТН № 2 від 08.03.2023 р. автомобільним перевізником - ФГ «Планета», 08.03.2023 р. здійснювалося перевезення вантажу (горох) автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з смт. Козача Лопань (Харківська область) до с. Великі Трояни (Рівненська область).
Наведене свідчить про те, що спірними постановами фактично зафіксовані у автоматичному режимі одне й те саме правопорушення, на шляху прямування відповідно до маршруту, а саме: з смт. Козача Лопань (Харківська область) до с. Великі Трояни (Рівненська область).
В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що у зв'язку із вчиненням одночасно двох правопорушень, притягнуто до відповідальності, керуючись приписами ст.36 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.
Колегія суддів зазначає, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (non bis in idem - «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Колегія суддів звертає увагу, що в межах цих правовідносин мав місце одночасний розгляд адміністративних справ (в один і той же день) одним і тим же органом та під час прийняття постанов за вчинення одного і того ж правопорушення (з урахуванням часових рамок вчинення цих правопорушень - 28 хв.), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому колегія суддів вважає, що за наслідками їх розгляду підлягала застосуванню ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто, за результатами розгляду відповідач повинен був накласти лише одне адміністративне стягнення (навантаження на здвоєні осі транспортного засобу) і лише один раз, тобто шляхом винесення однієї постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В іншому випадку має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів за фактично одне і те ж правопорушення, що є непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Що стосується посилання на те, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху) не мають ознак триваючого правопорушення, оскільки штрафи за адміністративні правопорушення, передбачені цією нормою є компенсаційними, суд зазначає наступне.
Відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Враховуючи різницю у часі між зафіксованими відповідачем в автоматичному режимі правопорушеннями (28 хв.), ту обставину, що позивач об'єктивно не знав і не міг знати, що о 14 год. 41 хв., за адресою М 30, км. 862+259, Дніпропетровська область, транспортний засіб МАЗ 6501В9, д.н.з. НОМЕР_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, колегія суддів дійшла до висновку, що вказане порушення ПДР мало саме триваючий характер та позивача фактично двічі притягнуто за одне і те ж правопорушення.
У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова серії АА № 00006894 від 29.03.2023 р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн. підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення в цій частині - закриттю.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що скасуванню підлягає постанова серії АА № 00006894 від 08.03.2023 р., яка була складена 29.03.2023 р., але колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки дата « 08.03.2023 р.» є датою фіксації правопорушення, в той час як датою складення спірної постанови є саме 29.03.2023 р., у зв'язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2023 року по справі № 619/2305/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови серії АА № 00006893 від 08.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складеної 29.03.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту держаного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В., відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн. та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення в цій частині та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2023 року по справі № 619/2305/23 змінити, шляхом викладення четвертого абзацу резолютивної частини тексту рішення в наступній редакції: «Скасувати постанову серії АА № 00006894 від 29.03.2023 р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.».
В іншій частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2023 року по справі № 619/2305/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 30.11.2023 року