Постанова від 30.11.2023 по справі 440/5725/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 р. Справа № 440/5725/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 25.07.23 по справі № 440/5725/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні з 01 грудня 2022 року застосування коригуючого коефіцієнту для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_1 при розрахунку пільги чи субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням відсутності газопостачання та постачання гарячої води у будинку та обладнання будинку електроплитами, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01 грудня 2022 року провести перерахунок та виплату пільги із застосуванням коригуючого коефіцієнту для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_3 при розрахунку пільг чи субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням відсутності газопостачання та постачання гарячої води у будинку та обладнання будинку електроплитами, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_4 (офіційного укладення договору на надання послуг опалення житлової площі квартири АДРЕСА_4 з теплопостачальною організацією), з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 був учасником судової справи №552/781/16-а, у якій винесено постанову Київського районного суду м.Полтави від 16.03.2016, оскільки його залучено судом до участі у справі у якості третьої особи, як постійного мешканця квартири АДРЕСА_5 . Зауважує, що постановою суду фактично захищене його право, як постійного мешканця квартири АДРЕСА_5 (зареєстрований), на отримання від Держави справедливо розрахованого розміру нарахованої субсидії/пільги на ЖКП, в частині послуги з електропостачання для індивідуального опалення житла в опалювальний період з урахуванням передбаченого Постановою №409 коригуючого коефіцієнту - 1,073. Вказує, що Державну функцію нарахування та виплати пільг і субсидій на оплату житлово - комунальних послуг населенню у державі з 01.12.2022 передано від управлінь соціального захисту населення країни до відповідних територіальних органів ПФУ країни. При цьому, ні принцип нарахування, ні порядок нарахування пільг та субсидій, ні розрахунок потреб в межах середніх норм споживання, ні відсоток пільги для категорій громадян - пільговиків, що закріплені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановах №409, №848 та №373 змінено не було. Стверджує, що зобов'язання, встановлені постановою суду для Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, мають беззаперечно продовжувати виконуватися ГУПФУ в Полтавській області. Зауважує, що згідно відповіді на адвокатський запит, отриманої від ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" №28.3-02/1685 від 01.06.2023, з моменту введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_3 договір на надання послуг опалення житлової площі квартири АДРЕСА_5 з організацією ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" укладений не був, а зазначена квартира не підключена до будинкової системи опалення та гарячого водопостачання. Разом з цим, система опалення МЗК (місць загального користування) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (з 19.05.2023 - АДРЕСА_6 ) відключена від мереж централізованого опалення, відповідно опалення даних місць не відбувається. Звертає увагу, що вказаний доказ долучався позивачем не як судова експертиза, а як додатковий доказ з використанням спеціальних знань фахівців у сфері будівельно-технічної галузі, які мають повну вищу освіту за цим напрямком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року без змін. Зазначає, що резолютивна частина постанови Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 по справі №552/781/16-а містить зобов'язання до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, а не до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Вказує, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 по справі №552/781/16-а не підлягає застосуванню при проведенні нарахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказана постанова стосується виключно розрахунку житлової субсидії. Стверджує, що за своєю правовою природою це різні за характером та способом нарахування соціальні виплати. Зауважує, що ОСОБА_1 проведено розрахунок пільги на послугу з електропостачання для індивідуального опалення житла в опалювальний період (з 16 жовтня до 15 квітня) в наступному розмірі: 30 кВт*г електричної енергії на 1 кв. м. опалюваної площі; соціальна норма для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 31,5 кв. м.; коригуючий коефіцієнт для будівель на три і більше поверхів по Полтавській області - 0,783; (31,5 кв. м. (норма) х 30 кВт/гх 0,783 = 739,935 кВт/г); 739,935 кВт/г (норма) х 1,68 грн (тариф) х 100% = 1243,09 грн. Наголошує, що Головне управління не несе відповідальності за порядок, механізм обчислення і нарахування пільг гр. ОСОБА_1 органами соціального захисту населення, втім при обчисленні розміру визначеної на законодавчому рівні пільги зобов'язане дотримуватись принципу законності, тому у своїй діяльності при прийнятті рішень керується виключно чинним законодавством України, в межах своєї компетенції та у спосіб визначений законом, а розрахунок пільги для індивідуального опалення житла ОСОБА_1 проводився виключно з дотриманням норм чинного законодавства. Звертає увагу, що гр. ОСОБА_1 не надано до матеріалів справи ніяких доказів щодо підтвердження факту не підключення та ненадання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Вказує про помилковість доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Додатково зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20.06.2017 у справі №552/781/16-а роз'яснено постанову суду в частині, що вказаний коригуючий коефіцієнт застосовується для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення як при розрахунку розміру субсидії, так і при розрахунку розміру пільги.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.11.2019.

Відомостями паспорта громадянина України підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Згідно наданого до суду позивачем копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2015, індексний номер: 47558003, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 127,2 кв.м., житловою площею 67,7 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Постановою Київського районного суду м.Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради застосувати відповідний коефіцієнт при розрахунку субсидії, яка набрала законної сили 29.03.2016, позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради починаючи з грудня 2015 року застосувати коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_1 при розрахунку субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 . Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради здійснити перерахунок субсидії для мешканців (осіб, які фактично проживають в 18 квартирі по АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2015 року з урахуванням коригую чого коефіцієнту 1,073 та з урахуванням відсутності газопостачання та постачання гарячої води у будинку та обладнання будинку електроплитами.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20.06.2017 у справі №552/781/16-а роз'яснено, що моментом офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 є момент офіційного укладення договору на надання послуг опалення житлової площі квартири АДРЕСА_5 з теплопостачання організацією, як ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та момент початку використання перших кубічних метрів гарячої води через установлений повірений лічильник на опалення площі зазначеної квартири. Роз'яснено Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, що коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18-ї кватири по АДРЕСА_1 при розрахунку пільг на оплату житлово-комунальних послуг, розраховується з моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.07.2017 у справі №552/781/16-а виправлено описку в ухвалі Київського районного суду м.Полтави від 20.06.2017 року по справі. Абзац третій резолютивної частини ухвали вважати вірним в наступній редакції: «Роз'яснити Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, що коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18-ї кватири по АДРЕСА_1 при розрахунку пільг на оплату житлово-комунальних послуг, застосовується до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 ».

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 07.04.2023 (вх. №7158/Г-1600-23 від 10.04.2023) про перерахунок з 22.03.2023 пільги на оплату житлово-комунальних послуг із застосуванням коригуючого коефіцієнту 1,073 для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення (постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409) для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18-ї квартири по АДРЕСА_1 , у якій, серед іншого, просив ГУ ПФУ в Полтавській області на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а, яка набрала законної сили, здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2023 пільги на оплату житлово-комунальних послуг із застосуванням коригуючого коефіцієнту для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" у розмірі 1,073 до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 .

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області вих. № 7614-7158/Г-02/8-1600/23 від 21.04.2023 позивача повідомлено про алгоритм проведеного розрахунку пільги, у тому числі; 1. Для оплати користування житлом/утримання житла - 21 кв. м. загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв.м на сім'ю. 31,5 кв. м (норма)*3,50 грн. (тариф)*100%=110,25 грн. 2. Для користування послугою з централізованого постачання холодної води за відсутності централізованого постачання гарячої води - 3,6 куб.м на одну особу на місяць: 3,5 куб.м (норма) *16,488 грн. (тариф)*100%=59,36 грн. 3. Для користування послугою з централізованого водовідведення - 3,6 куб.м на одну особу на місяць: 3,6 куб м. (норма)*17,28 грн. (тариф)*100%=62,21 грн. 4. Для користування послугою з постачання електричної енергії у житлових приміщеннях (будинках) обладнаних стаціонарними плитами - 110 кВт*г на місяць з однієї особи і додатково 30 кВТ*г на місяць на кожного іншого члена сім'ї, але не більше 230 кВТ*г на місяць. 5. Послуга з електропостачання для індивідуального опалення житла в опалювальний період (з 16 жовтня до 15 квітня): 30 кВт*г електричної енергії на 1 кв. м. опалюваної площі; соціальна норма для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 31,5 кв. м.; коригуючий коефіцієнт для будівель на три і більше поверхів по Полтавській області - 0,783; (31,5 кв. м. (норма) * 30 кВт/г * 0,783 = 739,935 кВт/г). 739,935 кВт/г (норма) * 1,68 грн (тариф) * 100% = 1243,09 грн. 6. На оплату абонентського обслуговування (на домогосподарство): за послугою з постачання холодної води - 13,80 грн. *100%=13,80 грн.; за послугою з водовідведення - 13,80 грн.*100%=13,80 грн. Загальний розмір нарахованої пільги за грудень 2022 та січень-березень 2023 року становить по 1660,91 грн. щомісячно.

Вказано, що в резолютивній частині постанови Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а зазначено, що починаючи з грудня 2015 року застосувати коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_1 при розрахунку субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 . Зауважено, що застосовувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а під час проведення розрахунку пільги на оплату житлового-комунальних послуг підстав немає. Звернуто увагу заявника, що зобов'язання щодо виконання вищезазначеної постанови покладено на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради, однак, ГУ ПФУ в Полтавській області не є правонаступником вищезазначеного Управління, у своїй діяльності керується виключно чинним законодавством України.

Не погодившись з відмовою ГУ ПФУ в Полтавській області у поновленні з 01 грудня 2022 року застосування коригуючого коефіцієнту для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_1 при розрахунку пільги чи субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем при розрахунку позивачу пільги коригуючого коефіцієнту для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для будівлі на три і більше поверхів у розмірі 0,783 відповідає вимогам додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №807).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:

- 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

- 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Таким чином, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надана така пільга як 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, яка нараховується на встановлену у законі площу житла.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 року №1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України" Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду України:

- забезпечити з 1 жовтня 2022 р. виплату та з 1 грудня 2022 р. призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

- продовжити утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій;

- надати до 1 грудня 2022 р. доступ Національній соціальній сервісній службі та її територіальним органам до інформації про призначення та виплату житлових субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які оброблюються в інформаційних системах, що адмініструються Пенсійним фондом України.

За приписами статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі по тексту - Закон №2017-III) державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Статтею 5 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону №2017-III державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам; показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.

Таким чином, нормами чинного законодавства України прямо передбачено право Кабінету Міністрів України вирішувати питання щодо встановлення державних соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - Постанова №409) з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, зокрема, установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, для:

1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 13,65 кв. метра загальної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство;

2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення; з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство. Для дитячих будинків сімейного типу соціальна норма житла встановлюється у розмірі опалюваної площі житлового приміщення (пункт 1 Постанови №409).

Пунктом 2 Постанови №409 установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для: 1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю; 2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Пунктом 3 Постанови №409 установлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком:

1) для послуги з постачання теплової енергії (для потреб централізованого або автономного опалення) та індивідуального опалення: у разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період; у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 4 куб. метри природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період; у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 30 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Для громадян, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, для розрахунку субсидій і пільг на оплату послуги з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) застосовується соціальний норматив, визначений абзацом другим підпункту 1 цього пункту із застосуванням коефіцієнта 0,1.

Для громадян, які використовують теплову енергію (для потреб централізованого або автономного опалення), природний газ або електричну енергію (для індивідуального опалення), опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно.

За наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу соціальний норматив використання електричної енергії, у тому числі встановлений підпунктом 6 пункту 3, розподіляється таким чином:

- за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу: 67 відсотків об'єму спожитої електричної енергії за тарифом в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години) та 33 відсотки об'єму спожитої електричної енергії за тарифом в інші години доби;

- за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу: 21 відсоток об'єму спожитої електричної енергії за тарифом в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї до 11-ї години і з 20-ї до 22-ї години), 33 відсотки об'єму спожитої електричної енергії за тарифом у напівпіковий період (з 7-ї до 8-ї години, з 11-ї до 20-ї години, з 22-ї до 23-ї години) і 46 відсотків об'єму спожитої електричної енергії за тарифом в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години);

2) для користування послугами з централізованого водопостачання - 2 куб. метри холодної води на одну особу на місяць за наявності послуги з постачання гарячої води та 3,6 куб. метри холодної води на одну особу на місяць за відсутності послуги з постачання гарячої води.

У разі виникнення перерви у наданні послуг з постачання гарячої води (більш як на 14 діб) в установленому законом порядку - 3,6 куб. метра холодної води на одну особу на місяць.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку холодної води нарахування плати за користування послугами з централізованого водопостачання особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим цього підпункту;

3) для користування послугами з постачання гарячої води - 1,6 куб. метра на одну особу на місяць.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку гарячої води нарахування плати за користування послугами з постачання гарячої води особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим цього підпункту;

4) для користування послугами з централізованого водовідведення - 3,6 куб. метра на одну особу на місяць.

У разі відсутності централізованого водовідведення (за відсутності системи централізованого водовідведення та за наявності централізованого водопостачання і вигрібних ям) для вивезення рідких нечистот - 3,6 куб. метра на одне домогосподарство на місяць.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку холодної та/або гарячої води нарахування плати за користування послугами з централізованого водовідведення особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим підпункту 2 та/або підпункту 3 цього пункту;

5) для користування послугами з постачання та розподілу природного газу:

- за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання - 3,3 куб. метра на одну особу на місяць;

- за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 5,4 куб. метра на одну особу на місяць;

- за наявності газової плити та газового водонагрівача - 10,5 куб. метра на одну особу на місяць;

6) для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях (будинках):

- у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 70 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт•г на місяць;

- обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 110 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт•г на місяць;

- обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт•г на місяць;

- не обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт•г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт•г на місяць;

- у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт•г на місяць на одну особу;

Соціальні нормативи, визначені абзацами другим - п'ятим цього підпункту, застосовуються для багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, без урахування встановлених обмежень;

7) для користування послугами з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними відходами - 0,4167 куб. метра на одну особу на місяць, у тому числі: поводження з твердими відходами - 0,325 куб. метра на одну особу на місяць, великогабаритними відходами - 0,0417 куб. метра на одну особу на місяць, ремонтними відходами - 0,05 куб. метра на одну особу на місяць; рідкими відходами - 0,76 куб. метра на одну особу на місяць;

8) для оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком, що визначаються за такою формулою:

СНжп = (Пмін х Ксрв) / СРзпж,

де СНжп - соціальний норматив житлової послуги, витрат на управління багатоквартирним будинком, гривень на 1 кв. метр;

Пмін - встановлений на законодавчому рівні на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень;

Ксрв - коефіцієнт середнього в Україні розміру витрат домогосподарств на утримання житла, що становить 0,15;

СРзпж - середній розмір загальної площі житла на одне домогосподарство одержувачів пільг або субсидій у багатоквартирних будинках, що становить 48,87 кв. метра.

Якщо встановлена ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком (внесок на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком) менша, ніж соціальний норматив, визначений відповідно до цього підпункту, для надання пільг і субсидій застосовується встановлена ціна (внесок).

Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.

Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №807) є коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, що встановлені у розрізі кожного регіону, міста та диференційовано для одно-, двоповерхові будівлі та для будівлі на три і більше поверхів.

Так, у Полтавській області коригуючий коефіцієнт для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, для одно-, двоповерхові будівлі становить 1,073, а для будівлі на три і більше поверхів становить 0,783.

Колегія суддів враховує, що застосування наведених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №807) розмірів коригуючого коефіцієнту для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, вказаним нормативно-правовим актом не ставиться у залежність від отримання чи не отримання послуг з централізованого опалення.

Згідно наявної у матеріалах справи копії витягу з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого 27.11.2015 станом на 01.10.2014, вказана квартира посімейного заселення розташована на 6 поверсі 12-поверхового будинку та складається з 3 кімнат житловою площею 67,7 кв.м., у тому числі: 1-а кімната (4) площею 25,8 кв.м., 2-а кімната (5) площею 18,7 кв.м., 3-я кімната (7) площею 23,2 кв.м., коридору (1) площею 18,3 кв.м., вбудованої шафи (1а) пощею 0,9 кв.м., санвузла (2) площею 5,8 кв.м., санвузла (3) площею 2,7 кв.м., кухні (6) площею 19,9 кв.м., вбудованої шафи (6А) площею 0,4 кв.м., гардеробної (8) площею 4,8 кв.м. Загальна площа квартири 127,2 кв.м. (а.с. 180-182).

Зважаючи на викладене вище, застосування відповідачем при розрахунку позивачу пільги коригуючого коефіцієнту для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для будівлі на три і більше поверхів у розмірі 0,783 відповідає вимогам додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №807).

Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №807) є чинною та у судовому порядку не скасована, а отже є обов'язковою до виконання ГУ ПФУ в Полтавській області.

Позивач вважає, що слід врахувати коригуючий коефіцієнт для одно-, двоповерхові будівлі в розмірі 1,073, посилаючись на постанову Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а.

Так, постановою Київського районного суду м.Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради застосувати відповідний коефіцієнт при розрахунку субсидії, позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради починаючи з грудня 2015 року застосувати коригуючий коефіцієнт для 1-2 поверхових будинків 1,073 для розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення для мешканців (осіб, які фактично проживають) 18 квартири по АДРЕСА_1 при розрахунку субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 . Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради здійснити перерахунок субсидії для мешканців (осіб, які фактично проживають в 18 квартирі по АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2015 року з урахуванням коригуючого коефіцієнту 1,073 та з урахуванням відсутності газопостачання та постачання гарячої води у будинку та обладнання будинку електроплитами.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Разом з тим, постановою Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а, яка набрала законної сили, суд не зобов'язував ГУ ПФУ в Полтавській області вчиняти певні дії, ГУ ПФУ в Полтавській області не було учасником справи №552/781/16-а, а Київським районним судом м. Полтави, яким ухвалено вказану постанову, не здійснювалася заміна сторони (сторін) виконавчого провадження у справі №552/781/16-а в порядку статті 379 КАС України, тому колегія суддів критично оцінює доводи позивача про протиправність бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області щодо виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 у справі №552/781/16-а.

Посилання апелянта на відповідь на адвокатський запит, отриману від ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" №28.3-02/1685 від 01.06.2023, згідно з якою з моменту введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_3 договір на надання послуг опалення житлової площі квартири АДРЕСА_5 з організацією ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" укладений не був, а зазначена квартира не підключена до будинкової системи опалення та гарячого водопостачання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як встановлено вище, застосування наведених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №807) розмірів коригуючого коефіцієнту для розрахунку розміру витрат електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, вказаним нормативно-правовим актом не ставиться у залежність від отримання чи не отримання послуг з централізованого опалення.

Щодо посилання позивача на висновок спеціаліста, складеного за результатами експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного за заявою позивача у справі №440/5725/23 Полтавського окружного адміністративного суду гр. ОСОБА_1 , від 07.06.2023 року, яким встановлено, що з науково-технічної точки зору, для мешканців (осіб, які фактично проживають) квартири АДРЕСА_8 , при розрахунку пільг чи субсидій на оплату ЖКП, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.12.2022 року під час розрахунку розміру витрат теплової енергії, електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення, доцільно застосовувати коригуючий коефіцієнт для категорії «1-2 поверхові будинки» - 1,073, до моменту офіційного підключення та початку фактичного надання послуг з централізованого опалення площі квартири АДРЕСА_2 , то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Приватне підприємство "Центр незалежної оцінки та експертизи" не є суб'єктом судово-експертної діяльності, а наданий позивачем до суду висновок спеціаліста, складений спеціалістом інженером-будівельником Д.С. Скобіним та М.О. Орзуловим, не є висновком експерта у розумінні КАС України.

Крім того, у цьому висновку спеціалісти викладають свої власні висновки з питань права, що суперечить частині 2 статті 101 КАС України.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що вказаний доказ долучався позивачем не як судова експертиза, а як додатковий доказ з використанням спеціальних знань фахівців у сфері будівельно-технічної галузі, які мають повну вищу освіту за цим напрямком, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наданий до суду висновок спеціаліста від 07.06.2023 року не є доказом в розумінні ст.72 КАС України.

Колегія суддів вважає, що інші аргументи, наведені сторонами по справі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі № 440/5725/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош

Попередній документ
115314385
Наступний документ
115314387
Інформація про рішення:
№ рішення: 115314386
№ справи: 440/5725/23
Дата рішення: 30.11.2023
Дата публікації: 01.12.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.11.2023)
Дата надходження: 27.07.2023
Предмет позову: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії