ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року справа №360/764/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Меламеда Вадима Борисовича на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 360/764/23 (суддя в І інстанції Кисіль С.В.) за позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
13 липня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд” надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Меламед Вадим Борисович (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій представник позивача просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиплати пенсії позивача з 29 травня 2018 року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ “Приватбанк”; зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії позивача, у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ “Приватбанк”, з 29 травня 2018 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 360/764/23 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов наступних висновків.
Із позовної заяви вбачається, що позивач звертався до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладене в рішенні відповідача від 13 червня 2019 року, та визнання бездіяльність відповідача щодо непризначення пенсії протиправною; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 29 травня 2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів та виплачувати пенсію позивача на визначений ним банківський рахунок.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19 позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 червня 2019 року № 343/Ф-8/2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29 травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії з цієї дати. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Також із матеріалів позовної заяви вбачається, що на виконання рішення суду позивачу в квітні 2020 року призначена пенсія, виплата пенсії з 29 травня 2018 року ГУ ПФУ в Луганській області не була здійснена.
У листах Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 08 травня 2020 року № 6829/03-22, від 07 травня 2021 року № 251-251/М-02/8-1216/21 зазначено, що позивачу поновлено виплату пенсії за віком з 29 травня 2018 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Для проведення виплати пенсії начебто необхідно надати дійсний паспорт, оскільки термін дії поданого паспорту закінчився 29 квітня 2019 року та здійснити виплату з 29 травня 2018 року неможливо у зв'язку з невідповідністю заяви про виплату пенсії через банківський рахунок від ОСОБА_1 вимогам постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 “Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку IBAN в Україні”. Поточна пенсійна виплата за травень 2020 року у розмірі 1638,00 грн та заборгованість за період з 29 травня 2018 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 35169,87 грн були нараховані на поштові виплатні відомості, станом на травень 2021 року пенсійні виплати продовжують нараховуватися на виплатні відомості пошти, розмір заборгованості за період з 29 травня 2018 року по 31 травня 2021 року складає 57619,87 грн та позивач повинен подати заяву про виплату пенсії на його банківський рахунок особисто, а не через пошту. Таким чином, для вирішення питання відповідач радить звернутися до відділення АТ КБ “Приватбанк” з метою інформування установи щодо необхідності надання заяви про відкритий картковий рахунок уповноваженою особою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
У листі ГУ ПФУ в Луганській області від 12 січня 2022 року № 1200-0202-8/1919 зазначено, що заборгованість було розраховано за період з 29 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року, тобто по дату закінчення терміну дії паспорту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Оскільки заявником не надавалася заява про відкриття карткового рахунку в установі банку, у способи передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, пенсійні кошти нараховувалися на виплатні відомості через поштове відділення. Так як, ОСОБА_1 пенсію не отримано, АТ “Укрпошта” було повернуто кошти на рахунок Пенсійного фонду України. На теперішній час виплату пенсії призупинено.
З указаного вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19, які полягають у невиплаті пенсії позивачу з 29 травня 2018 року.
У частинах другої, четвертої статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Згідно зі статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17 квітня 2019 року (справа №355/1648/15-а), від 12 травня 2020 року (справа №815/2252/16), від 16 грудня 2021 року (справа №170/167/17) Верховний Суд вказано, що: “…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.”.
Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19 позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 червня 2019 року № 343/Ф-8/2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 29 травня 2018 року та виплатити заборгованість з пенсії з цієї дати. У задоволенні інших вимог відмовлено.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19 відповідачем призначено пенсію позивачу у квітні 2020 року з 29 травня 2018 року, пенсію з 29 травня 2018 року та її заборгованість позивач не отримував.
Вважаючи, що відповідачем неналежним чином виконано судове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного судового рішення.
За вказаних обставин, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 29 липня 2021 року у справі № 460/350/19, від 27 серпня 2021 року у справі № 420/6968/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 620/1528/19, від 02 грудня 2021 року у справі № 808/1156/18, від 19 травня 2022 року у справі № 540/3410/20.
Якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 360/4850/19 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, в цьому випадку відсутні підстави для висновку, що між сторонами виник новий спір, оскільки наразі наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
У пункті 2 частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 по справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі закрити провадження у справі.
Слід зазначити, що у справі № 360/4850/19 предметом розгляду було право позивача на призначення пенсії.
Відповідач на виконання рішення суду призначив пенсію, проте відмовив у її виплаті на особистий банківський рахунок позивача.
На думку позивача, він має право на виплату його пенсії на особистий банківський рахунок та звертається до суду з даним позовом.
При викладених обставинах колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку що спір у даній справі є тотожним вже вирішеному спору у справі № 360/4850/19, оскільки предметом розгляду у даній справі є виплата пенсії позивача на його особистий банківський рахунок, який у справі № 360/4850/19 предметом розгляду не був.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
За таких умов, апеляційний суд приходить до переконання про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та наявне порушення норм процесуального права.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача Меламеда Вадима Борисовича на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 360/764/23 - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 360/764/23 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повне судове рішення - 30 листопада 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів А.А. Блохін
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв