ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року справа №200/2043/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 200/2043/23 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною дії та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Дяченко О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів; зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, 17.02.2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року позов задоволений: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, 17.02.2023 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Крім того, у наказі про звільнення від 17.02.2023 року № 72 о/с позивачу було встановлено, що він за 2023 рік має 3 доби невикористаної відпустки. Позивач при звільненні з цим наказом ознайомився та погодився, оскільки він його не оскаржує.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року у справі № 808/2122/18 зазначив, що без внесення відповідних змін до наказу про звільнення, вимога про стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористану відпустку є передчасною та такою, що суперечить законодавчо закріпленій процедурі проведення таких виплат, що узгоджується з положеннями Порядку № 260 та наголосив, що законом передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку у наказі про звільнення, з яким обов'язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного.
Позивач проходив службу в Національній поліції України з 5 липня 2020 року відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУНП в Донецькій області від 16.07.2020 року № 299 о/с.
Наказом № 72 о/с від 17.02.2023 року позивача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 17 лютого 2023 року.
Згідно довідки відповідача від 23.05.2023 № 1106/12/03-2023 в період проходження служби позивач не використав щорічну чергову оплачувану відпустку за 2021 рік у кількості 30 діб, за 2022 рік - 30 діб.
21 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за 2021-2022 роки
Листом від 20.03.2023 року № 307/26/02-2023 ГУНП в Донецькій області повідомило про відсутність підстав для проведення розрахунків грошової компенсації за невикористані відпустки за 2021-2022 роки.
За ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.
Згідно ч. 1 статті 83 КЗпП України, ч. 1 статті 24 Закону № 504 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Таким чином, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за невикористані дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Згідно ч.ч. 1, 3 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
За ч. 1 статті 77 Закону № 580 визначено підстави звільнення поліцейського зі служби в поліції та припинення служби в поліції.
Згідно ч. 1 статті 92 Закону № 580 поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
За ч.ч. 2, 5-7, 10, 11 ст. 93 Закону № 580 тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки ).
Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
За п. 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За абз. 7, 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд зазначає, право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону № 580.
Крім того, законом не виключаються випадки невикористання поліцейським відпустки протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році; надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Отже, в наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 року №8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на неврегулювання положеннями Закону № 580 та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання мають застосовуватись приписи КЗпП України та Закону України «Про відпустки».
Щодо доводів апелянта про те, що Верховний суд в постанові від 31.03.2020 року у справі № 808/2122/18 зазначив, що без внесення відповідних змін до наказу про звільнення, вимога про стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористану відпустку є передчасною та такою, що суперечить законодавчо закріпленій процедурі проведення таких виплат, що узгоджується з положеннями Порядку № 260 та наголосив, що законом передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку у наказі про звільнення, з яким обов'язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.
Апеляційний суд зазначає, що Верховний суд в постанові від 31.03.2020 року у справі № 808/2122/18 зробив такі висновки.
Відповідно до вимог Закону №580-VІІІ та Порядку №260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року.
Також передбачено вказувати кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в наказі про звільнення, з яким обов'язково має бути ознайомлений під підпис поліцейський та має право на його оскарження в частині або повністю.
Суд відхиляє посилання відповідача на правову позицію, викладену Верховним суду в постанові від 31.03.2020 року у справі № 808/2122/18, оскільки Верховний суд в постанові від 19.01.2021 року у справі №160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованого у попередніх рішеннях суду та підтримав позицію, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, за всі роки служби.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постановах від 31.03.2021 у справі № 320/3843/20 та від 11.11.2021 у справі № 360/1874/20, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2021 - 2022 роки у кількості 60 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, 17.02.2023 року.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 200/2043/23 за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 30 листопада 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв