КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №362/4430/23 Суддя І інстанції - Дорошенко В.М.
Провадження № 33/824/4956/2023 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Філіна Е.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2023, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постановою суду встановлено, що 14.07.2023 о 21:00 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Декабристів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager» в присутності двох свідків. Результат огляду позитивний 1,04 ‰.
Не погоджуючись із постановою судді, адвокат Філін Е.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення конституційних прав, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2023 та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що інспектор патрульної поліції в протоколі зазначає, що: «водій керував транспортним засобом марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння», але який саме водій керував транспортним засобом, в протоколі не зазначено (прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) що є грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Крім того, апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 335806 від 14.07.2023 р. складений поліцейським СРПП ВП № 1 Обухівського РУП Бойко В.В. з грубим порушенням положень ст. 256 КУпАП. Більше того, інспектором були допущені виправлення після складення протоколу, а саме, у графі: за що відповідальність передбачена: не було зазначено частини ст. 130 КУпАП, а після того, як протокол було підписано ОСОБА_1 , інспектором були унесенні додаткові записи в протокол, а саме, у графі: за що відповідальність передбачена: ч. 1, що є грубим порушенням Наказу МВС № 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції».
Також апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №335806 від 14 липня 2023 року, не містить належних доказів того, що при вказаних у протоколі обставинах ОСОБА_1 керував та був водієм транспортного засобу марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки не був водієм, автомобіль марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , не рухався та сам факт керування водієм транспортного засобу відсутній. Працівники патрульної поліції його не зупиняли, більш того, у працівників поліції не було законних підстав вимагати у нього будь-які документи, що ставить під сумнів правомірність подальших дій поліцейських.
Крім того, апелянт зазначає, що докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_1 , в матеріалах справи № 362/4430/23 - відсутні. ОСОБА_1 не є суб?єктом вчинення даного адміністративного правопорушення, оскільки суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУПАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Також апелянт вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 335806 від 14 липня 2023 року складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у графі «До протоколу додаються», відсутні відомості, щодо спеціального технічного засобу, що був застосований. Тобто, не зазначено технічні характеристики засобу фіксації, за допомогою якого зроблено відеозапис.
Крім того, апелянт зазначає, що на відео з нагрудної камери, яке додається до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №335806 від 14 липня 2023 року, жодним чином не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним: засобом марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп?яніння. Даний відеозапис, який долучений до матеріалів справи № 362/4430/23, не містить жодних відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_2 .
Також апелянт вказує, що відеофайл з нагрудної камери працівника патрульної поліції наданий суду в копії небезперервного файлу фіксації події правопорушення, не підписаних електронним підписом відповідного суб'єкта владних повноважень, тому не може враховуватись судом в якості допустимих та достатніх електронних доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт зазначає, що розписка, яка складена 14.07.2023 р. за підписом ОСОБА_2 , в якій зазначено, що ОСОБА_2 отримав на відповідальне зберігання автомобіль марки «CHEVROLET NUBIRA», д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язується зберігати авто та не передавати власнику, а фактично працівники патрульної поліції відпустили ОСОБА_1 . Таким чином дана розписка є недопустимим доказом.
Також апелянт вказує, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 , дані письмові пояснення, були заздалегідь надруковані на готовому бланку інспектором патрульної поліції, більше того в письмових поясненнях, не зазначено хто саме, з працівників патрульної поліції відібрав дані пояснення. Виходячи з цих обставин, слід зробити правовий висновок, що письмові пояснення ОСОБА_3 є недопустимим доказом, оскільки були надруковані на готовому бланку інспектором патрульної поліції та не зазначено, хто саме відібрав письмові пояснення.
Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , то дані письмові пояснення, були заздалегідь надруковані на готовому бланку інспектором патрульної поліції, більше того в письмових поясненнях, не зазначено хто саме, з працівників патрульної поліції відібрав дані пояснення. Виходячи з цих обставин, слід зробити правовий висновок, що письмові пояснення ОСОБА_4 є недопустимим доказом, оскільки були надруковані на готовому бланку інспектором патрульної поліції та не зазначено, хто саме відібрав письмові пояснення.
Апелянт вказує, що із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо. Апелянт вважає, що вказані вимоги закону працівниками патрульної поліції були порушені. А суд першої інстанції не дослідив обставини справи та її матеріали, що підтверджується самою постановою від 05 вересня 2023 року.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду не з'явився, в судовому засіданні адвокат Філін Е.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за відсутності його підзахисного, а тому враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Філіна Е.В. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до п.п. 1, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
І як передбачає п. 7 розділу 1 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та вищенаведених в даній постанові доказів вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів.
Всупереч доводами апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9. а) ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 335806, з якого вбачається, що ОСОБА_1 14.07.2023 о 21:00 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Декабристів, керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager» в присутності двох свідків, результат огляду позитивний 1,04 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та який в графі пояснення особи вказав, що згоден, випив пиво алкогольне.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійсненого працівниками поліції на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810, а саме тестом, цифровий показник якого становить 1,04 ‰ (при дозволених не більше 0,2 ‰) (а.с.2).
Зазначений результат огляду зафіксовано й в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким ОСОБА_1 погодився, засвідчивши своїм підписом (а.с.3), поясненнями свідків (а.с.4), розпискою ОСОБА_2 (а.с. 5), даними акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.07.2023 (а.с. 6), відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції ( а.с.7).
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , які полягають у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, є порушенням п. 2.9. а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката про те, що транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не керував, та в матеріалах справи, у тому числі і відеозаписі відсутні докази, які б безпосередньо підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, то вони є неспроможними, з огляду на наступне.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З досліджених під час апеляційного розгляду відеозаписів події вбачається, що під час активації відеокамери на місці події, на узбіччі автодороги знаходиться автомобіль Chevrolet Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 , біля якого перебуває ОСОБА_1 та працівник поліції, який повідомляє, що наявний сильний запах алкоголю з автомобіля і пропонує водію погодитися пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що водій ОСОБА_1 ствердно киває головою та особисто підтверджує слова працівника поліції. За добровільної згоди ОСОБА_1 , в присутності свідків, працівниками поліції проведено огляд ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», результат якого показав 1,04 проміле (при допустимих 0,2). Достовірність результату огляду ОСОБА_1 не заперечував. Після чого, поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та роз'ясненооб'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, те, що його притягують до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Після чого було складено протокол, який оголошено ОСОБА_1 і він не мав жодних заперечень з приводу викладених у протоколі обставин.
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 ні під час встановлення його особи, ні під час проходження огляду та в подальшому під час складання протоколу, роз'яснення об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не заперечував факт керування автомобілем, навпаки, в протоколі в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення вказав, що з протоколом та оглядом згоден, випив пиво алкогольне. Жодних порушень з боку працівників поліції чи процедури огляду зазначений відеозапис не містить, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.
Щодо посилання захисника на те, що відеозапис події не може враховуватись судом в якості допустимих та достатніх доказів, оскільки є небезперервним та не підписаний електронним ключем, то вони є неспроможними, оскільки долучений до протоколу відеозапис події відповідає Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце, розвиток спілкування співробітників поліції із водієм та свідками, на ньому чітко зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та проходження самого огляду, цифровий показник якого становить 1,04 ‰ , тобто всі події, що стосуються безпосередньо складу ст. 130 КУпАП.Крім того, під час апеляційного розгляду скарги, було досліджено зазначений вище відеозапис, достовірність інформації на якому захисником не оспорювалась.
Викладення пояснень свідків на друкованих бланках не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано, а крім того, фактичні дані, що містяться в поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з фактичними даними, зафіксованими на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 .
Відповідає вимогам статті 256 КУпАП і протокол про адміністративне правопорушення серія ААД№335806 від 14.07.2023 складений щодо ОСОБА_1 , у якому, всупереч тверджень захисника, зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його анкетні відомості - дата народження, громадянство, місце проживання, серія та номер документу, за яким встановлено особу, належність транспортного засобу, яким він керував, а також повно та правильно викладено суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Протокол підписаний особою, яка його склала, а саме інспектором СРПП ВП №1 Обухівського РУП капітаном поліції Бойко В.К. та безпосередньо ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень на цей протокол та дії працівників поліції, наведені в протоколі і пояснення ОСОБА_1 по суті правопорушення у відповідній графі. Також, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, про що він також засвідчив своїм підписом. Наведено ОСОБА_1 в протоколі і його пояснення у відповідній графі. Отже, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому, як правильно встановив суддя місцевого суду, відсутність у примірнику протоколу, наданому ОСОБА_1 , частини статті 130 КУпАП, не порушило конвенційні чи конституційні права і свободи ОСОБА_1 , жодним чином не обмежили його право на захист, а також не знівелювали і не обмежили права інших осіб. До того ж, ОСОБА_1 після проходження його огляду було роз'яснено об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, те, що його притягують до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, саме за ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі та не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи.
Те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відпустили, відповідає вимогам закону, оскільки жодною нормою КУпАП не передбачено здійснювати затримання особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, тоді як транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно акта огляду та тимчасового затримання від 14.07.2023 було затримано та поміщено на майданчик тимчасового тримання. До того ж, відповідно до розписки ОСОБА_2 останній зобов'язувався не передавати, отриманий на зберігання, транспортний засіб власнику до його повного витверезіння. Таким чином, посилання захисника на те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відпустили, а тому розписка ОСОБА_2 є неналежним доказом, не заслуговують на увагу.
Безпідставним є і посилання апелянта на те, що судом першої інстанції, не було досліджено обставини справи, оскільки висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Філіна Е.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.09.2023, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал