КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції Коренюк А.М.
Єдиний унікальний номер справи № 753/25764/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/1879/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « Бажана-30» на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана-30» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних,нарахованих на суму заборгованості.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСББ «Бажана 30» звернувся до суду з вказаним позовом.
Позов мотивований тим, що відповідачка ОСОБА_1 є власником/мешканцем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов'язання по оплаті, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, а саме по затвердженим ОСББ «Бажана 30» внескам на управління будинком, спорудами та прибудинкової території, загальна сума заборгованості якої станом на листопад 2021 року становить 10556 ,09 грн .
Так, рішенням Загальних зборів ОСББ «Бажана 30» від 09 квітня 2017 року для власників будинку затверджено розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 04 грн. 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення, а від 29 серпня 2021 року прийнято рішення про розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 06 грн 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Зважаючи що ОСОБА_1 на праві власності має квартиру загальною площею 120, 79 кв м, її щомісячний внесок з квітня 2017 року становить 483,16 грн , (120, 79 кв м х 4 = 483 ,16 грн) , а з вересня 2021 року - 724, 74 грн (120, 79 кв м х 6 =724,74 грн )
Окрім того, на зазначену заборгованість позивачем нарахована інфляційна складова боргу - 710 , 31 грн. та три відсотки річних - 200 ,19 грн , а всього - 11466, 59 грн.
Разом з тим, позивач зазначив, що хоч і нарахував заборгованість на площу 120 кв.м., натомість точний розмір квартири йому невідомий.
У прохальній частині позову позивач просив:
Заборгованість за сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 556,09 грн за період із 01 квітня 2017 року по 30 листопада 2021 року, інфляційні втрати - 720,31 грн, три проценти річних 200,19 грн.
- стягнути судові витрати 2 270 грн. 00 коп. - судового збору та 3 500, 60 грн - понесених витрат на правову допомогу.
Представником позивача 11 серпня 2022 року подано заяву про «уточнення позовних вимог», зі змісту якої вбачається збільшення позовних вимог, без ініціювання поновлення процесуального строку. Вказану заяву судом залишено без розгляду на підставі п.2 ч.2, ч.1 ст.49, ст. 126 ЦПК України, як таку, що подана після початку першого судового засідання, яке відбулось 19 квітня 2022 року, про час та місце проведення якого позивач був обізнаний, що підтверджується розпискою (а.с. 80), в межах якого позивачем не ініціювалось питання про збільшення позовних вимог.
Відповідачка не скористалась правом на подання відзиву.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСББ «Бажана-30» подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати Ухвалити рішення про задоволення вимог позивача, стягнути судові витрати.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторони відповідно до вимог закону були повідомлені про день та час розгляду на 05 червня 2023 року, 11 липня 2023 року, 24 серпня 2023 року . 23 листопада 2023 року. Представник апелянта був присутнім під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Відповідачка не з'явилась.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Враховуючи що відповідачка належним чином повідомлена про день та час розгляду справи , відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України , відсутні підстави вважати її неявку поважною.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В будинку за адресою : АДРЕСА_2 створено 11 жовтня 2016 року ОСББ «Бажана 30»
Відповідачка ОСОБА_1 є власником/мешканцем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов'язання по оплаті, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, а саме по затвердженим ОСББ «Бажана 30» внескам на управління будинком, спорудами та прибудинкової території.
Позивач вважав, що з урахуванням площі квартири, яка належить відповідачці, остання має заборгованість перед ОСББ у розмірі 10 556,09 грн, інфляційні втрати - 710,31 грн, три проценти річних 200, 19 грн.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Загальних зборів ОСББ «Бажана 30» від 09 квітня 2017 року для власників в будинку затверджено розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4 грн. 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення (а.с. 22-24), а рішенням від 27 вересня 2021 року розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території встановлено в сумі 6 грн. 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення (а.с. 25).
Такими рішеннями не визначена дата набуття чинності (введення в дію), а тому вважається, що датою набуття чинності (введення в дію тарифу/нового тарифу) є дата прийняття рішення Загальними зборами ОСББ «Бажана 30», тобто з 09 квітня 2017 року по 26 вересня 2021 року - 4 грн. 00 коп., а з 27 вересня 2021 року 6 грн. 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення, тому посилання позивача на строки - з квітня 2017 року по серпень 2021 року - 4 грн. 00 коп., а з вересня 2021 року 6 грн. 00 коп. за 1 кв м загальної площі житлового/нежитлового приміщення очевидно є невірними і вплинули на проведений позивачем розрахунок заборгованості. Відповідно застосування індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, є також невірним.
Співвласники зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі та виконувані обов'язки передбачені Статутом об'єднання.
Утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 6 розділу 111 Статуту ОСББ» Бажана-30» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень ,розташованих в будинку . Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та \або нежитлових приміщень , загальна площа яких становить більше як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень ,що перебувають у його власності( а.с. 41) .
Тобто, правління ОСББ має володіти інформацією щодо загальної площі квартир, нежитлових приміщень, площі кожної квартири, оскільки від цього залежить прийняття рішень ОСББ.
При розрахунку заборгованості позивач застосовує розмір загальної площі квартири боржника (відповідача) - 120 кв. м., проте доказів про загальну площу квартири, яка належить відповідачці, матеріали справи не містять, а тому посилання позивача на те, що ОСОБА_1 на праві власності має квартиру загальною площею саме 120, 79 кв м, та її щомісячний внесок з 09 квітня 2017 року по 26 вересня 2021 року становить 483 ,16 грн , а з 27 вересня 2021 року - 724 ,74 , є необґрунтованим та недоведеним.
Крім того, суд першої інстанції надав оцінку розрахунку позивача , і зазначив що станом на 01 січня 2021 року заборгованість відповідачки складає 4 030,56 грн (без наведеного розрахунку), за січень 2021 року - червень 2021 року - по 483, 16 грн за місяць , липень 2021 року - 969 , 19 грн , серпень 2021 року - 483,16 грн , вересень 2021 року - 724 ,74 грн , жовтень 2021 року - 724, 74 грн , листопад 2021 року - 724 , 74 грн , всього - 10 556 грн. 09 коп. (а.с. 21). Вказаний розрахунок є помилковим , з огляду на те ,що за липень 2021 року - вказана сума 969 ,19 грн , тоді як мала би бути 483 ,16 грн , за вересень 2021 року нарахована сума 724 ,74 грн , тобто з 01 вересня 2021 року за новим підвищеним розміром, проте рішення про зміну розміру прийнято лише від 27 вересня 2021 року, а тому змінений розмір має застосовуватися лише з дати його прийняття (або з першого дня наступного місяця), якщо інше не визначено рішенням. Вказаним рішенням не визначено іншої дати.
Відповідно до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України позивач не надав беззаперечних доказів щодо площі квартири, і також доказів ,що він позбавлений можливості встановити розмір квартири. Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення справи , оскільки розмір нарахованої заборгованості залежить від розміру квартири на який нараховувалася плата внесків по утриманню будинку і прибудинкової території .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрунтованим.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов'язаний надати суб'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Так, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір, при цьому обов'язок доказування покладається на сторін.
Суд першої інстанції, дослідивши докази , надавши їм належну оцінку, зокрема розрахунку заборгованості, викладеним доводам позивача, правильно дійшов висновку ,що вимоги позивача є необґрунтованими, суперечливими, як за змістом позовних вимог, так й наданим доказам, які не усунені позивачем в ході розгляду справи, і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) судом враховано, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги які співвпадають із доводами позову, були предметом детального дослідження суду першої інстанції, додаткової перевірки і оцінки не потребують ,зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції , є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374,375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана-30» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 29 листопада 2023 року.
Головуючий
Судді