ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань розгляду справи у порядку загального позовного провадження
28 листопада 2023 року Справа № 280/8461/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, подане у справі
за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра (вул. Осіння, буд.8, м.Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд.4, м.Дніпро, 49001; код ЄДРПОУ 38598371)
до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, буд.20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Гаванська, буд.1, м.Дніпро, 49112; код ЄДРПОУ 38024604)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 16.10.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 20.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про повернення позовної заяви Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ «Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
23.11.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. (вх.№52210), в якому останній просить здійснювати розгляд справи № 280/8461/23 у порядку загального позовного провадження. Необхідність розгляду справи з викликом сторін обґрунтоване тим, що: обраний спосіб захисту порушує норми діючого законодавства, так як прокурор не може бути «альтернативним позивачем», його втручання в повноваження ДСНС має носити виключний та законний характер у випадках, коли інші заходи впливу не дозволяють досягти легітимної мети; є потреба в наданні та збиранні додаткових доказах, які не були надані прокурором, про що зазначено нижче по тексту; обставини справи становлять значний суспільний інтерес та потребують дослідження за участю представників сторін; складність справи обумовлена відсутністю чітко визначеного суб'єктного складу (роль прокурора в ній сумнівна, ДСНС не залучена, а фактичний користувач сховища - орган місцевого самоврядування - не залучений до справи). Також вказує, що підлягає дослідженню факт того, що на балансі ДТЕК «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС» не перебувають споруди подвійного призначення, укриттю в яких підлягає населення. Крім того, зауважує про необхідність у виклику до суду та допиті свідків, у тому числі працівників відповідача, зокрема, щодо обставин справжнього стану укриття, його призначення, способу використання, а також щодо характеру дій, які вчиняються відповідачем відносно укриття.
Розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О., суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні
У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд акцентує увагу на помилковому розумінні представником відповідача положень процесуального закону щодо випадку встановлення судом строку для надання заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні.
Так, представник посилається на частину четверту статті 260 КАС України, відповідно до якої якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Водночас частиною першою статті 259 КАС України передбачено, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
За приписами частини першої-третьої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подаються у випадку, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання повідомити про час та місце розгляду справи, проте, як зазначено в ухвалі суду від 16.10.2023, враховуючи, що ця справа за ознаками не належить до категорії справ, визначених частиною четвертою статті 12 (якою встановлено перелік спорів, справи за якими розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження) та частиною четвертою статті 257 КАС України (якою передбачено перелік спорів, справи за якими не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. При цьому при відкритті провадження суд врахував, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що позивачем не заявлялось клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку з чим у суду були відсутні підстави встановлювати строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також суд звертає увагу представника, що у цій справі керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим доводи про незалучення ДСНС є безпідставними.
Крім того, питання належного представництва прокурором інтересів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області вирішено судом в ухвалі від 20.11.2023 при розгляді клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про повернення позовної заяви.
Між тим, представник посилається на дослідженні доказів, які не були надані прокурором, а саме заява ДТЕК «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС» про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2023 вих.№728/0100 та акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 1215 від 08.09.2023 (з якого вбачається, що на балансі АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не перебувають споруди подвійного призначення, укриттю в яких підлягає населення), проте у випадку виникнення потреби у дослідженні вказаних документів процесуальний закон надає право учасникам справи на витребування доказів, проте такого клопотання відповідачем заявлено не було.
Більш того, суд констатує, що провадження у цій справі було відкрито 16.10.2023, внаслідок чого відповідач мав право на подання відзиву на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали про відкриття провадження отримано відповідачем 01.11.2023 через підсистему «Електронний суд», про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа. Разом з тим, станом на момент винесення цієї ухвали відзив на позовну заяви до суду не надходив.
Суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін відповідно до правил статті 262 КАС України, частиною другою та третьою якої визначено, що, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів; якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.
Слід наголосити, що відповідно до частини другої статті 204 КАС України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Щодо доводів представника відповідача про необхідність у виклику до суду та допиті свідків, а саме працівників відповідача щодо обставин справжнього стану укриття, його призначення, способу використання, а також щодо характеру дій, які вчиняються відповідачем відносно укриття, суд зауважує, що представником відповідача не наводиться, які саме обставини у справі потребують з'ясування шляхом усного заслуховування сторін.
Суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, і характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Тобто, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
За таких обставин, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі суспільну значимість справи, мотиви наведені відповідачем у клопотанні, вважає, що в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадженн необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 166, 243, 248, 258-262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Куприянського Б.О. про розгляд справи № 280/8461/23 у порядку загального позовного провадження відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 28.11.2023.
Суддя К.В.Мінаєва