Справа № 373/2485/23
Номер провадження 1-кп/373/252/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12023116240000226 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є уродженцем м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює оператором «Баришівська зернова компанія», судимого
15.09.2022 вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за ч.3 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 31.08.2023 близько 21:30 перебував біля продуктового магазину «Сільмаг», що знаходиться по вул.Покровська, 10А в с.Гайшин Бориспільського району Київської області, де також знаходився ОСОБА_3 , який сидів на лавці за столиком. В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході розмови виник словесний конфлікт. На грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вчинення суспільно-небезпечного діяння, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , тобто на спричинення шкоди здоров'ю іншій особі.
Усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_3 , будучи розташованим ліворуч від ОСОБА_3 , наніс два удари долонею правої руки по лівій боковій поверхні грудей та два удари долонею правої руки по потилиці голови ОСОБА_3 .
Згідно висновку експерта № 185 від 07.11.2023 у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця по лівій боковій поверхні грудей, який утворився від не менш ніж однієї травматичної дії (удару) тупим предметом, морфологічні особливості якого не відобразились приблизно за 10-15 діб до моменту огляду, та має ознаки легкого тілесного ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Умисні дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту щодо ОСОБА_4 долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Потерпілий також звернувся із заявою, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 є кримінальним проступком, наслідки такого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, а саме, те, що він є особою молодого віку, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, працевлаштований, а отже має постійне джерело доходу, утримує двох малолітніх дітей, будучи засудженим до позбавлення волі, вчинив кримінально каране діяння в період дії іспитового строку.
Також судом враховується і те, що потерпілий ОСОБА_3 у своїй заяві до суду зазначив, що претензій морального і матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 немає, цивільний позов не заявлятиме.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання за вчинення кримінально проступку у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду, саме такий вид покарання є співмірним діянню і характеристиці особи та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Остаточно призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно із ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Отже, як відзначив у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі №686/3226/20 Верховний Суд, положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_2 засуджений 15.09.2022 вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за ч.3 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Кримінальний проступок у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 скоїв 31.08.2023, тобто в період іспитового строку.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення до відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід призначити з урахуванням вимог ст. ст. 71, 72 КК України у виді позбавлення волі та штрафу, який необхідно виконувати самостійно
Питання щодо процесуальних витрат судом не вирішується з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження даних щодо їх розміру.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання повністю невідбутої частини покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.09.2022, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання на виконання вироку суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1