ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2023 Справа №607/22614/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності: 05.05.2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 06.07.2023 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
02.11.2023 щодо ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис АА 162440, згідно із яким його зобов'язано залишити місце спільного проживання (перебування) із ОСОБА_2 на термін 10 діб. ОСОБА_1 не повідомив уповноважений підрозділ органів Національної поліції (Тернопільський РУП ГУНП в Тернопільській області) про місце свого тимчасового перебування на час дії ТЗПСК, чим порушив п. 8 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 5 2229-VIII, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 039320 від 14.11.2023, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Враховуючи вимоги ст.268 КУпАП та строки розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №039320 від 14.11.2023; копією журналу № 43 реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області; ТЗПСК ОСОБА_1 серії АА №162440 від 02.11.2023; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.11.2023; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа № 607/10290/23) від 06.07.2023; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа № 607/7635/23) від 05.05.2023; постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа № 607/7763/23) від 05.05.2023; запитом № 16300 від 13.11.2023; відповіддю № 1560/21/01-2023 від 15.11.2023; рапортом заступника начальника СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гуменюка М. від 23.09.2023.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення термінового заборонного припису, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, його майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись 33, 40-1, 173-2, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень у дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Братасюк