Справа № 367/1368/23
Провадження №2/367/3398/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
29 листопада 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.
за участю:
секретаря судового засідання Шаповала О.О.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 03.02.2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1020 від 03.02.2016 року придбав легковий транспортний засіб Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску, що належав іншому громадянину на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 03.02.2016 року ОСОБА_1 прибув до сервісного центру МВС №3246 з метою зняття та постановки транспортного засобу на облік на нового власника. Транспортний засіб Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску було оглянуто експертом та проведено перевірку щодо наявності чи відсутності обтяжень-обмежень на транспортний засіб, а також перевірено повноваження громадянина ОСОБА_4 на відчуження та зняття з обліку транспортного засобу. Оскільки щодо даного майна станом на 03.02.2016 жодні обтяження обмеженні були відсутні - вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 . відповідно до процедури державної реєстрації (перереєстрації) та надано д.н.з. НОМЕР_2 . Тобто, сторонами договору було вжито в повній мірі всіх заходів для перевірки як правомочностей продавця на відчуження майна, так і перевірку щодо наявності обтяжень обмежень на зазначене майно, оскільки у випадку наявності будь-яких обмежень чи обтяжень на майно, станом на дату укладання договору, перереєстрація транспортного засобу на нового власника була б неможливою.
Також зазначив, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 вирішив продати належний йому Chevrolet Malibu однак звернувшись до сервісного центру МВС йому повідомили що на даний транспортний засіб зареєстроване обтяження.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна№80877425 від 20.10.2022 року, підставою обтяження транспортного засобу є договір застави транспортного засобу № 379 від 06.06.2014 року укладеного між боржником ОСОБА_3 (третя особа) та ОСОБА_2 який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Євтушок І.О. Також відповідно до відомостей зазначених у витязі заборона відчуження транспортного засобу була зареєстрована 06.06.2014 року строком до 06.09.2014 року і станом на 2016 рік (станом на дату набуття права власності на автомобіль за ОСОБА_1 ) обтяження обмеження були відсутні, однак з незрозумілих підстав 28.02.2019 року до реєстру було внесено зміни та зареєстровано обтяження строком до 29.02.2024р.
На момент купівлі автомобіля, а саме 03.02.2016 року боржник ОСОБА_3 не мав жодного відношення до автомобіля, який належав іншій особі, обтяження та заборона продажу була відсутні в державному реєстрі, оскільки усі обтяження перевірялись під час перереєстрації транспортного засобу та укладення договору купівлі-продажу та при наявності заборони оформлення права власності на автомобіль у сервісному центрі МВС була б неможлива. ОСОБА_1 як добросовісний набувач вжив усі дії для перевірки транспортного засобу при його купівлі, однак розпорядились своїм майном як належний власник та добросовісний набувач останній не має змоги оскільки в реєстрі наявне обтяження за правовідносинами сторін які не мають жодного відношення до даного транспортного засобу та з якими ОСОБА_1 не мав та не має жодних правовідносин.
В зв'язку з викладеним вище просив суд, скасувати обтяження рухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 а саме: заборону відчуження транспортного засобу Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску, на даний час д.н.з. НОМЕР_2 , номер запису про обтяження 14392101 що був зареєстрований 06.06.2014 року та змінений 28.02.2019 року в Державному реєстрі рухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Євтушок І.О. та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження автомобіля Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску, на даний час д.н.з. НОМЕР_2 вид обтяження приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборона відчуження, обтяжувач: ОСОБА_2 код: НОМЕР_3 , номер запису 14392101;
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача - адвокат Вітошко В.В. через канцелярію суду надав суду заяву, в якій просила справу № 367/1368/23 розглядати без її участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явилася, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялася належним чином, в тому числі оголошенням на сайті «Судова Влада України», суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялася належним чином, в тому числі оголошенням на сайті «Судова Влада України».
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.
У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 03.02.2016, позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1020 від 03.02.2016 зареєстрував право власності на транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Malibu», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, колір - чорний. (а.с.9).
Також встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 80877425 від 20.10.2022, 28.02.2019 приватним нотаріусом Євтушок І.О. зареєстровано приватне обтяження, а саме заборонено відчужувати автомобіль легковий марки CHEVROLET, модель MALIBU, 2012 року випуску, тип - седан-В, колір - чорний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 виданого 26.11.2013, органом 8006; номер об'єкта: KL1GF69U9CB051228, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 . Підставою обтяження транспортного засобу є договір застави автомобіля, серія та номер: 379, виданий: 06.06.2014, видавник Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Євтушок І.О., заначено боржник: ОСОБА_3 , та обтяжувач: ОСОБА_2 . Тип змін: зміна обтяження, термін дії (до змін): 06.06.2019, термін дії (після зміни) 29.02.2024.(а.с.10).
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 року № 1255-IV, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 даного Закону предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження.
Частинами 1-3 статті 42 зазначеного Закону встановлено, що Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; 3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень; 4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна; 5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього.
Згідно ч. 5 ст. 43 вказаного Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 даного Закону після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Статтею 28 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року № 2654-XII, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підставою обтяження є договір застави автомобіля № 379 від 06.06.2014 укладеного між боржником ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
Таким чином, станом на 29.02.2019 боржник ОСОБА_3 не мав жодного відношення до автомобіля, який належить іншій особі, а від так і ОСОБА_2 не мала права звертатися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Євтушка І.О. 28.02.2019 р. з відповідною заявою про внесення відомостей про обтяження рухомого майна, а саме автомобіля марки CHEVROLET, модель MALIBU, 2012 року випуску.
Таким чином наявність зазначеного обтяження позбавляє позивача, як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрати щодо пропорційного розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1073,60 грн..
Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та на підставі ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна - задовольнити.
Скасувати обтяження рухомого майна яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 а саме: заборону відчуження транспортного засобу Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску, на даний час д.н.з. НОМЕР_2 , номер запису про обтяження 14392101 що був зареєстрований 06.06.2014 року та змінений 28.02.2019 року в Державному реєстрі рухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Євтушок І.О. та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження автомобіля Chevrolet Malibu номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску, на даний час д.н.з. НОМЕР_2 вид обтяження приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборона відчуження, обтяжувач: ОСОБА_2 код: НОМЕР_3 , номер запису 14392101.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Д.С. Кухленко