Справа № 362/7187/23
Провадження № 2/362/2524/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним і відповідачкою.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він з відповідачкою перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Зазначив, що вони припинили шлюбні відносини та збереження шлюбу є неможливим (а.с. 1 - 2).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Відповідачка надала суду відзив на позов у якому визнала позов (а.с. 22).
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
11 червня 2019 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано в Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 691, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 червня 2019 року (а.с. 4).
Позивач бажає розірвати шлюб і відповідач не заперечила щодо цього.
Клопотань про надання строку для примирення не заявлено.
Норми частин 3 і 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки із змісту позовної заяви встановлено, що шлюб між сторонами має формальний характер, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення.
Норми статті 206 ЦПК України передбачають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Одночасно, суд не вбачає підстав для застосування норми статті 113 СК України, оскільки позивач не є особою яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
Натомість, звернення позивача із такою заявою не у своїх інтересах, а в інтересах відповідачки суперечить визначеному статтею 4 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Проте, відповідачка не зверталася до суду із заявами про відновлення свого дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу.
Як наслідок, у суду відсутні правові підстави для відновлення дошлюбного прізвища відповідачки.
При цьому, у зв'язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі частини першої статті 142 ЦПК України, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, решту суми судового збору слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110 - 113 СК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який зареєстровано 11 червня 2019 року в Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 691.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору сплаченого при поданні позову.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 30 листопада 2023 року.