Справа № 362/7796/23
Провадження № 1-кп/362/762/23
ВИРОК
Іменем України
29.11.2023 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12023116140000550 від 08.10.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Київської області, українка, громадянка України, освіта вища, заміжня, комплектувальник ТОВ «Епіцентр К», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , жителька АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
06.10.2023 близько 21:00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у 15 метрах від магазину «Бджілка», який розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Гетьмана Сагайдачного, 34В, де між вказаним особами на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт. У цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий умисел, який виник на ґрунті раптового конфлікту, з мотиву особистих неприязних відносин, маючи на меті спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх соціально небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до останньої, стоячи виплеснула зі скляної ємності в обличчя ОСОБА_4 речовину зеленого кольору, зовні схожу на брильянтовий розчин (зеленку), яку заготувала заздалегідь, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку правого ока, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я (більше 6 днів, але менше 21 доби).
ОСОБА_5 при її допиті у судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні вказаного кримінального проступку. Вона повністю погодилася з його кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені у обвинувальному акті. Щиро розкаялась у скоєному, пообіцяла не вчиняти схожого у майбутньому, просила суд суворо не карати.
Показання ОСОБА_5 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченої, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_5 доведена повністю поза розумним сумнівом, її дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 вчинила умисний кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, з позитивними характеристиками за місцем проживання та за місцем праці, на обліку у лікаря нарколога та/або у лікаря психіатра не перебуває, офіційно працює, за що отримує регулярний дохід, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щирого каяття обвинуваченої у вчиненому, особи винної, її працевлаштованість, позиції прокурора і потерпілої, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді штрафу, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на фактичні обставини скоєного правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1