Справа № 362/5816/23
Провадження № 1-кп/362/662/23
ВИРОК
Іменем України
22.11.2023 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12023111140000199 від 05.03.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Оріхове Солонянського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня, військовослужбовець, одружений, зареєстрований у АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.
23.03.2023 о 17:30 год. ОСОБА_4 знаходився неподалік ТОВ «ПРЕМ'ЄР ФУД», що у с. Безп'ятне Обухівського району Київської області, вул. Васильківська, 72Б, де, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, розуміючи, що на території України діє воєнний стан, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, подолавши перешкоду у вигляді паркану проник на територію ТОВ «ПРЕМ'ЄР ФУД». Потім проник до приміщення офісу, що знаходиться на вказаній території, з якого викрав мобільний телефон «ZTE» модель «A7s» IМЕІ НОМЕР_1 , чорного кольору, вартістю 2565, 67 грн., який належить ТОВ «ПРЕМ'ЄР ФУД». Надалі ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ПРЕМ'ЄР ФУД» матеріального збитку на загальну суму 2565, 67 грн.
ОСОБА_4 при його допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Він повністю погодився з його кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені у обвинувальному акті щодо місця, часу, способу, викраденого. Пояснив, що телефон повернуто представнику потерпілого. Щиро розкаявся, розуміє що вчинив неправильно, просив суд суворо не карати.
Показання ОСОБА_4 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має.
Учасники судового провадження просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, водночас суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та/або у лікаря психіатра не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання, проходить службу у Збройних Силах України по захисту держави, одружений, має на утриманні малолітню дитину, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відсутності обставин, що його обтяжують, ступеня тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи беззастережне визнання ОСОБА_4 вини у скоєному, надання ним зізнавальних показань, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості застосування ст. 75 КК України, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов'язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - у порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 1195(одна тисяча сто дев'яносто п'ять) гривень.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
-мобільний телефон «ZTE» модель «A7s» IМЕІ НОМЕР_1 , чорного кольору, що зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 158 від 25.04.2023, - повернути власнику ТОВ «ПРЕМ'ЄР ФУД»;
-диск СD+R, марки «VIDEX MAMBA», серійний номер - 070041814 на якому наявне вчинення кримінального правопорушення, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1