Справа № 490/11534/23
нп 2/490/3495/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року місто Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, третіх осіб, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., зареєстрованого в реєстрі за №20198 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8 870,00 грн.
Дослідивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва з огляду на наступне.
Згідно з правилами, які врегульовані ч. 12 ст.28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Керуючись ч.6 ст.187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію осіб, місце реєстрації боржника за спірним виконавчим написом - ОСОБА_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Корабельного районну м.Миколаєва, що не відноситься до територіальної підсудності Центрального районного суду м.Миколаєва.
При цьому, визначаючи підсудність Центральному районному суду м.Миколаєва, жодних доказів виконання оспорюваного виконавчого напису на території Центрального району м.Миколаєва заявником до позову не додано.
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Згідно Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
За таких обставин, враховуючи те, що жодна зі сторін не зареєстрована на території Центрального району м.Миколаєва, виконавчий напис на території такого району не виконується, суддя вважає, що позов подано з порушенням правил підсудності, що за положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України вимагає передати справу на розгляд Корабельному районному суду м.Миколаєва.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст. 31, ч. 9 ст. 187, ст. 260 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ :
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович - передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Корабельного районного суду м.Миколаєва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Черенкова