Справа № 143/1207/20
УХВАЛА
Іменем України
29.11.2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Сича С.М.,
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нестеренко Г.О. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , на стороні відповідача - Погребищенська міська рада, Погребищенська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, -
Встановив:
В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спрору на стороні позивача - ОСОБА_3 , на стороні відповідача - Погребищенська міська рада, Погребищенська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.
29.11.2023 року каналами електронної пошти до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нестеренко Г.О. про проведення судового засідання, призначеного на 15 год. 00 хв. 30.11.2023 року, у режимі відеоконференції з приміщення Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу на підставі судового рішення можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Обов'язок провести відеоконференцію доручається суду, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який ухвалив таке рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно із ч. 6 ст. 212 ЦПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
18 жовтня 2023 року набрав чинності та введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, який передбачає обов'язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) з 18 жовтня 2023 року для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб.
Закон передбачає, що у разі звернення до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов'язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа.
Законом встановлено, що обмін документами з такими суб'єктами здійснюється виключно через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та за відсутності зареєстрованого Електронного кабінету користувача підсистему ЄСІТС «Електронний суд» для таких суб'єктів наставатимуть відповідні процесуальні наслідки, тому рекомендовано надсилати документи з процесуальних питань із застосуванням модулю ЄСІТС - підсистеми «Електронний кабінет» https://cabinet.court.gov.ua/login.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Нестеренко Г.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 28.11.2023 року не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету останньої.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Зважаючи на вищевикладене, клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Нестеренко Г.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 28.11.2023 року суд повертає останній без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 183, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Нестеренко Галини Олександрівни про проведення судового засідання, призначеного на 15 год. 00 хв. 30.11.2023 року, в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спрору на стороні позивача - ОСОБА_3 , на стороні відповідача - Погребищенська міська рада, Погребищенська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання заповіту недійсним - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Погребищенський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.
Суддя