Справа № 615/1600/23
Провадження № 3/625/81/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2023 року суддя Коломацького районного суду Харківської області Лосєв Д.К., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Коломацького районного суду Харківської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 517039 від 07.08.2023 року, ОСОБА_1 07.08.2023 року о 20 год. 45 хв. керував авто Chevrolet Lacceti НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова) Від проходження огляду на стан сп'яніння алкогольного за допомогою газоаналізатора Драгер та у спец медичної установи КНП ХОР ОНД м. Харків вул.. Ахієзерів, 18 А відмовився,чим порушив вимоги п. 2.5ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 під час судового розгляду провину не визнав. Просив суд закрити провадження по справі відносно нього про адміністративне правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд приходить до наступного.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 517039 від 07.08.2023 року, ОСОБА_1 07.08.2023 року о 20 год. 45 хв. керував авто Chevrolet Lacceti НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова) Від проходження огляду на стан сп'яніння алкогольного за допомогою газоаналізатора Драгер та у спец медичної установи КНП ХОР ОНД м. Харків вул. Ахієзерів, 18 А відмовився,чим порушив вимоги п.2.5ПДР України (а.с. 1).
З акту щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, убачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка мова) працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізатору Drager, але водій ОСОБА_1 відмовився відпроходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що було зазначено у вищевказаному акті та зафіксовано на бодікамерах 471589, 470175 (а.с. 5).
А також із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2023 року, убачається, що працівниками поліції зазначена відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі (а.с. 6).
З відеозаписів з бодікамер №№ 471589, 470175 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Chevrolet Lacceti НОМЕР_1 , а також що ОСОБА_1 працівниками поліції було було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, але останній відмовився, у зв'язку з чим відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 517039 від 07.08..2023 року за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 не був згодним.
Проте судом встановлено, що вимоги при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були не дотримані, оскільки з відеозаписів подій, які є об'єктивними доказами у справі, незалежними від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився лише від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізатору Drager. Однак, працівниками поліції ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, і встановленими обставинами спростовуються дані, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, про те що, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Таким чином огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння суперечить нормам КУпАП, тобто відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізатору Drager не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, не має.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання таких доказів покладено на осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), які свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» п. 2.9 ПДР України, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР України повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 12 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розд. I цієї Інструкції, а саме, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, при складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП а також Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735,щодо проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив і Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження, того що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
За таких обставин суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, приходить до висновку щодо недоведеності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 248-249, 279, 283-284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя: Д.К. Лосєв