Справа № 953/7710/23
н/п 2/953/4044/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шаренко С.Л.,
за участю секретаря - Калантай Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 10.09.2011 у відділенні державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1390.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2011. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги. З 2022 року між сторонами припиненні шлюбні відносини, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Тому, примирення між подружжям не можливо.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила про його задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду через канцелярію суду подав заяву про визнання позову, в якій також просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи.
Частиною 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України визначено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
10.09.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що 10.09.2011 складено відповідний актовий запис № 1390 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).
Сторони мають різні погляди на сім'ю та шлюб, шлюбні відносини фактично припинені та не можуть бути поновлені.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо, враховуючи також визнання позову відповідачем.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя та інтересам спільної дитини, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 49, 223, 263-265, 353 ЦПК України, ст. ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 10.09.2011 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції), актовий запис № 1390.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.Л. Шаренко