Справа № 405/572/23
Провадження №2-а/405/5/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.,
при секретарі Дризі Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №405/572/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гуленка Сергія Петровича (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, буд. 22Б) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 27.01.2023 року в порядку адміністративного судочинства звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР 06461378 від 23.01.2023 року, провадження по справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23 січня 2023 року постановою відповідача серії ЕАР №06461378 в справі про адміністративне правопорушення, його (позивача) було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач вважає, що зазначена постанова відносно нього винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому є такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанову було винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, ніби то було вчинено, у зв'язку з чим, він (позивач) не мав фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Крім того, не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало йому (позивачу) об'єктивної можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, він свою позицію зафіксувати не зміг би, так само ніяких пояснень відповідачем у нього не відбиралося, та в оскаржуваній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, - не відображені, тим більше, за такої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення він (позивач) не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою. Зазначив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення він не був присутнім, відповідач не надав йому можливості скористатися правовою допомогою, про постанову серії ЕАР06461378 від 23.01.2023 року він дізнався з мобільного додатку «Дія».
Ухвалою суду від 06 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, запропоновано позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, подавши позовну заяву в новій редакції, в якій зазначити: адресу зареєстрованого місця проживання/перебування позивача; належного відповідача (повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; а також надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, наданих суду в електронній формі; додати до позовної заяви оригінал або копію постанови серії ЕАР 06461378 від 23.01.2023 року, та в разі відсутності зазначеного документа у позивача, - подати клопотання про його витребування.
На виконання вищезазначеної ухвали суду позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 13 лютого 2023 року за вх. № 3380 та № 3381 надано позовну заяву в новій редакції, відповідачем в якій зазначено інспектора 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гуленка Сергія Петровича, предметом оскарження визначено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6461378 від 26 січня 2023 року, а також надано до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів, наданих суду в електронній формі та додано до позовної заяви копію оскаржуваної постанови серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року.
На обґрунтування поданої позивачем ОСОБА_1 позовної заяви в новій редакції, позивач зазначив, що постановою відповідача від 26 січня 2023 року серії ЕАР №6461378 в справі про адміністративне правопорушення, його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., при цьому, в зазначеній постанові, відповідач стверджує що 23.01.2023 року о 15:17:58 в м. Кропивницький на вулиці Чорновола, 29/32 він (позивач), керуючи транспортним засобом, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1 Вузька суцільна лінія, чим порушив п.8.5.1 ПДР України (Порушення вимог горизонтальної розмітки). Вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його (позивача) прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, і, зокрема, відповідач стверджує, що він (позивач) перетнув лінію дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», при цьому, згідно ПДР України лінію розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) перетинати забороняється, однак, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. Вказав, що в даному випадку в нього була нерухома перешкода у вигляді напарника відповідача - інспектора патрульної поліції Анатолія Немирі, який не давав змоги здійснити його безпечний об'їзд, не перетинаючи лінію 1.1. Однак навіть за цих умов він (позивач) не перетинав лінію 1.1 (вузька суцільна лінія). Дочекавшись, коли інспектор патрульної поліції Анатолій Немиря закінчить створювати перешкоди безпечному руху, він (позивач) поїхав, не перетинаючи лінію 1.1 (вузька суцільна лінія), на підставі чого складу адміністративного правопорушення в його діях немає.
Також зазначив, що хоча він і не отримав додатки до постанови відповідача від 26 січня 2023 року ЕАР06461378 «Фотофіксація RedmeNote 7, відеозапис автомобільного відео реєстратора Ксяомі, запис бк 472158, 472559», їх кількість вказує на те, що на жодному з них не зафіксовано момент правопорушення - перетинання ним (позивачем) лінії розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія).
Вказав, що відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, притягнув його до адміністративної відповідальності.
Крім того, вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову з істотним порушенням його (позивача) прав та правових гарантій, зокрема, постанову винесено 26.01.2023 року о 19:27:54, в той час як запрошення до підрозділу патрульної поліції від 23.01.2023 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення було виписане на 25.01.2023 року на 19:10. На 26.01.2023 року на 19:27 його (позивача) ніхто не запрошував, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, - не повідомляв. Справа розглянута без його участі. За таких умов він не мав фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.
Враховуючи викладене вище, просив визнати дії відповідача по винесенню постанови серії ЕАР №06461378 від 26.01.2023 року неправомірними. Постанову відповідача ЕАР №06461378 від 26.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього (позивача), - закрити.
Ухвалою суду від 15 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду (у письмову провадженні). Роз'яснено відповідачу його право на подання до суду у порядку, передбаченому ст.162 КАС України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзиву на позовну заяву та наявні докази у порядку, передбаченому ст.79 КАС України.
Відповідачем інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. подано відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом 03 березня 2023 року за вх. № 5417, за яким, вважаючи необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства зміст та вимоги позовної заяви, просив відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, зазначивши на обґрунтування заперечень, що 23.01.2023 року о 15 год. 17 хв. під час несення служби екіпажем ним (відповідачем), спільно з напарником, зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме: по вул.Чорновола, 29/32 в м. Кропивницькому, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , перетнув дорожню розмітку 1.1 «Вузька суцільна лінія», чим порушив вимоги п.п. 8.5.1 ПДР (порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підтвердження вищевказаних обставин, до матеріалів адміністративної справи додає відео-фіксацію вчинення безпосереднього правопорушення від 23.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VI1I та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, за яким позивач, будучи водієм транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , перетнув суцільну горизонтальну лінію розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», чим порушив вимоги п.п.8.5.1 ПДР.
Зазначив, що відповідно до ст.283 КУпАП оскаржувана постанова серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року містить всі вимоги, визначені КУпАП. Згідно графи 7 «До постанови додаються», зазначено технічні засоби, на які здійснювалася відео фіксація.
Щодо дотримання процедури розгляду адміністративної справи додатково зазначив, що на місці події та під час розгляду адміністративної справи велась відео-фіксація з нагрудного відеореєстратора, якою зафіксовано, що позивача було ознайомлено з доказами по справі, повідомлено суть вчиненого адміністративного правопорушення, було роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (час на відео 15:31:56). Крім того, вказав, що позивач виявив бажання скористатися своїми правами та надав усне клопотання, зі змісту якого вбачається, що він бажає перенести розгляд справи у зв'язку з необхідністю скористатися правом на отримання ним правової допомоги, зазначене клопотання було задоволено (час на відео 15:34:30). У зв'язку із вищезазначеним, з метою надання особі можливості реалізувати своє право, позивача було повідомлено (письмово, шляхом надання відповідного повідомлення) про перенесення розгляду адміністративної справи на 26.01.2023 року о 19 год. 10 хв. за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, а саме: за адресою м. Кропивницький, вул. Ю.Бутусова 22б, що підтверджується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 23.01.2023 року, яке містить підпис позивача та відеозаписами з портативного відеореєстратора ( час на відео 15:45:30). Позивача належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду адміністративної справи, однак 26.01.2023 року о 19 год. 10 хв. позивач не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення, - не надходило, при цьому, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийнятті рішення було взято до уваги, досліджено та розглянуто всі наявні у справі докази в порядку ст.ст.251, 252, 268 КУпАП, тим самим, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху він (відповідач) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, повноваження інспектора поліції складати постанову про накладення адміністративного стягнення визначені наведеними вище нормами КУпАП та Законом України «Про національну поліцію». У випадку незгоди особи щодо якої складена така постанова, вона має право оскаржити останню в установленому законом порядку. Перевірка постанови на предмет її правомірності здійснюється, у тому числі, шляхом перевірки повноважень патрульного поліцейського, дотримання ним процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач не зробив жодних посилань, та не надав жодних доказів, як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень ПДР з чого можна було б зробити висновок про те, що його дії як поліцейського в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є неправомірними, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було складено з порушеннями норм чинного законодавства України.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи поданий відповідачем відзив на позовну заяву, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) за наявними у справі доказами, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.01.2023 року інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. винесено постанову серії ЕАР №6461378 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 23.01.2023 року о 15:17 год. в м. Кропивницькому по вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія», чим порушив п.п.8.5.1 Правил дорожнього руху (Порушення вимог горизонтальної розмітки), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В Розділі 7 зазначеної постанови також зазначено, що до постанови додаються: фото фіксація Redmi NOTE, відеозапис автомобільного відео реєстратора Ксяомі, запис бк 472158, 472559, 467858; повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 23.01.2023 року.
Позивачем, в свою чергу, оскаржується правомірність винесеного відповідачем інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гуленком С.П. як суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Об'єктом адміністративного проступку є суспільні відносини у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у формі порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно з ч. 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Так, згідно з п.8.5 ПДР. Дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Відповідно до п.п.8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Крім того, згідно з п.8.5-1 ПДР. Дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Згідно з ДСТУ 2587:2021 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні умови» розмітку 1.1 застосовують поряд з іншим перед пішохідним переходом, велосипедним переїздом на відстані від ближнього краю розмітки 1.14.1-1.14.3 та 1.15 не менше ніж 50 м (100 м).
Відповідно до частини 1 Розділу 34 ПДР лінії горизонтальної розмітки мають білий колір, при цьому, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінії 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, при цьому наявність такої події доводиться шляхом надання доказів, визначених ст.251 КУпАП.
На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи у судовому засіданні судом був переглянутий відеозапис з нагрудної камери працівника поліції (бодікам №472158) (назва файлу export-fzb52.mp4), який долучений до матеріалів справи відповідачем на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачається, що працівником поліції проводиться розгляд справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, за порушення останнім п.8.5.1 ПДР, під час якого (розгляду) ОСОБА_1 ознайомлено з відеоматеріалами, як доказом вчинення правопорушення, інспектором поліції роз'яснено ОСОБА_1 права, визначені ст.268 КУпАП та 63 Конституції України, при цьому, ОСОБА_1 усно заявлено клопотання про залучення до участі у справі захисника, у зв'язку з чим, інспектором поліції зазначене клопотання було задоволено, відкладено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 26.01.2023 року на 19:10 год., повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом вручення запрошення до підрозділу патрульної поліції, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (час запису 15:45:39), що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 про одержання повідомлення 23.01.2023 року.
Крім того, з фотоматеріалів, які також містяться на цифровому носії інформації DVD-R диску (фото - photo_2023-03-03_09-13-47.jpg, IMG_20230123_145311.jpg, photo_2023-03-03_09-13-45.jpg) та досліджені судом під час судового розгляду справи, вбачається, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований біля пішохідного переходу, при цьому за траєкторією припаркованого автомобіля вбачається, що автомобіль перетнув вузьку суцільну лінію, яка (суцільна лінія) згідно з вимогами ДСТУ 2587:2021 нанесена перед пішохідним переходом, та яку відповідно до вимог Розділу 34 ПДР перетинати заборонено.
В свою чергу, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 як на одну з підстав позову зазначив, що в нього (позивача) була нерухома перешкода у вигляді напарника відповідача - інспектора патрульної поліції А.Немирі, який не давав змоги здійснити його безпечний об'їзд, не перетинаючи лінію 1.1, однак навіть за цих умов він (позивач) не перетинав лінію 1.1, та дочекавшись, коли інспектор патрульної поліції А. Немиря закінчить створювати перешкоду безпечному руху, він (позивач) поїхав, не перетинаючи лінію 1.1, судом при цьому зауважується, що згідно з Розділом 34 ПДР як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд.
При цьому, відповідно до ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу, на підставі чого суд не приймає до уваги за їх безпідставністю зазначені доводи позивача.
Крім того, з дослідженого судом відеозапису та фотоматеріалів також вбачається, що вузька суцільна лінія горизонтальної розмітки відповідно до ДСТУ 2587:2021 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні умови» застосована перед пішохідним переходом, та відповідно до Розділу 34 ПДР лінію 1.1 перетинати забороняється, при цьому, обставин, які б свідчили про наявність дійсно нерухомої перешкоди, розміри б якої не давали змоги ОСОБА_1 здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, - судом не встановлено, та, крім того, з відеоматеріалів вбачається, що за траєкторією розташування автомобіля, останній перетнув вузьку суцільну лінію 1.1 з метою паркування, а не об'їзду перешкоди, як про це зазначає позивач.
Суд також зазначає, що у наданому інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. відеозапису та фотоматеріалів зафіксовано факт перетину позивачем вузької суцільної лінії 1.1, перетин якої згідно з вимогами ПДР, - забороняється.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність в діях водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, при встановленні правомірності винесеного суб'єктом владних повноважень - інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. рішення у формі постанови серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року шляхом надання судом оцінки діям суб'єкта владних повноважень щодо дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом відзначається наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
При цьому, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, права на користування юридичною допомогою, -є законодавчою гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас, реалізація вищевказаного положення можлива лише у разі, забезпечення реальної можливості користування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правовою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
На підставі відео запису, наданого відповідачем в якості доказу по справі, судом встановлено, що під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення позивачем було заявлено усне клопотання про надання можливості користуватися юридичною допомогою, яке було розглянуто відповідачем, як посадовою особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, та прийнято рішення про задоволення клопотання та відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 26.01.2023 року на 19.10 год., тим самим, суд констатує, що зазначені дії відповідача є належним забезпеченням можливості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності скористатися правовою допомогою, право позивача на захист відповідачем не порушено.
Окремо суд зазначає, що ним не приймаються до уваги за їх безпідставністю твердження позивача про те, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно нього винесено відповідачем 26.01.2023 року о 19:27, а запрошення до підрозділу патрульної поліції від 23.01.2023 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення було виписане на 25.01.2023 року на 19:10, відповідно на 26.01.2023 року на 19:27 його ніхто не запрошував, про час і місце розгляду справи ніхто не повідомляв, оскільки вказані твердження спростовуються також відеозаписом, який долучений відповідачем до справи, зокрема, відео файлом export-fzb52.mp4 (час запису 15:45:30), з якого вбачається, що інспектором патрульної поліції доведена до відома позивача дата, час та місце розгляду справи 26.01.2023 року о 19 год. 10 хв., що також підтверджується копією повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції саме на 26.01.2023 року на 19:10 год., долученому в якості доказу відповідачем до відзиву на позовну заяву, в якому міститься підпис позивача про одержання повідомлення 23.01.2023 року. Крім того, вручення позивачу повідомлення про запрошення також зафіксовано на відео файлі export-fzb52.mp4.
Окрім того, надаючи оцінку твердженню позивача щодо невідповідності форми та змісту оскаржуваної постанови судом відзначається наступне.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).
Наведене положення Інструкції № 1395 вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути винесена поліцейським як у письмовій формі, передбаченій додатком 5 Інструкції № 1395, так і у формі роздрукованої стрічки із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови, наведеним у додатку 5, та незалежно від форми такої постанови її зміст повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Загальні відомості, які повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення наведено у ч. 2 ст. 283 КУпАП.
Частиною 3 статті 283 КУпАП, передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про: транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
При цьому, дослідивши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року у формі роздрукованої стрічки, - судом встановлено її відповідність як вимогам ст.283 КУпАП, так і вимогам Інструкції № 1395.
Щодо твердження позивача про порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.05.2015 року № 5-рп/2015) щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом відзначається наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 121 - 126 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Згідно з офіційним тлумаченням положення частини першої статті 276 КУпАП, наданим Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зміст ч. 1, ч. 2 ст. 276 КУпАП та Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015, судом відзначається, що розгляд відповідачем інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком С.П. справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є правомірним, оскільки місце розгляду справи перебуває в межах адміністративно-територіальної одиниці (м. Кропивницький), на яку поширюється юрисдикція відповідного органу (Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції), уповноваженого законом розглядати вищевказану справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За викладених обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, тому у задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі, при цьому, враховуючи, що позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено повністю, та враховуючи, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, судові витрати по справі, що складаються з судового збору, слід віднести за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.122, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні про адміністративні правопорушення, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гуленка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6461378 від 26.01.2023 року, винесену інспектором 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Гуленком Сергієм Петровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., - залишити без задоволення.
Судові витрати по справі, що складаються з судового збору, віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 295 КАС України.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова